Презентація "Українська паляниця"

Українська паляниця

Різновиди хліба. Традиційно, види хліба в Україні ділилися на пшеничний, житній, ячмінний, кукурудзяний. Західна Україна вважала за краще випічку з додаванням ячмінного, кукурудзяного борошна, Слобожанський край додавав гречані домішки. На півдні України вирощували найбільшу кількість пшениці, тому хліб тут вирощували, відповідно, в більшій мірі, пшеничний. Найбільшу популярність серед борошняних виробів придбав пшенично-житній та житньо-пшеничний хліб.

Чим же так корисний хліб і хлібобулочні вироби?Цей продукт харчування має величезну харчову цінність. У ньому втримується маса корисних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Це білки, жири, вуглеводи, мінерали, вітаміни й харчові волокна. При щоденному споживанні, тільки за допомогою хліба, ми можемо повністю задовольнити потреба нашого організму в харчових волокнах. Також хліб забезпечує нас половиною добової норми вітамінів групи В и вуглеводів, фосфору й заліза, а також третю білків. Для хліба властиві характерні смакові, ароматні й структурні показники. Він має також особливий хімічний склад - денатуровані білки із клейстеризированним крохмалем. Завдяки цьому хліб сприяє нормалізації травлення й поліпшенню засвоєнню споживаної разом з ним їжі.

Значення хліба в житті нашого народу. Для українців хліб не лише матеріальна річ, це – святиня, предмет обожнювання, оберіг, жертовна страва або й саме божество чи втілення божественної сили. Його цілують, ним присягають, скріплюють договір, з ним пов'язують добробут і навіть саме життя, адже слова “жити” й “жито” в українській мові мають один корінь.

Українці, як землеробський народ із давніми традиціями, здавна використовували жито і пшеницю як головні харчові культури. Хліб на столі вважався найбільшою святинею. Хліб-сіль, подані гостеві на вишитому рушнику, були й залишаються вищим проявом гостинності. З хлібом пов'язано безліч звичаїв і повір'їв, наприклад, хліб дозволялося різати тільки у висячому положенні і тільки в напрямку до себе. Якщо шматок хліба впав, його слід було підняти, поцілувати і знову покласти на стіл, бо викинути шматок вважалося святотатством. У цих звичаях виявився постійний острах голоду, який переслідував предків сучасних українців.

Українці хліб вшановують як святиню, в народі про нього так і кажуть: «святий хліб». Колись вірили, що на тому світі люди, які без пошани ставилися до хліба, збиратимуть усі викинуті під час земного життя крихти. Залишки хліба віддавали свійським тваринам або спалювали в печі. Хліб є символом добробуту. Побажання «хліб та сіль» прикликає до родини багатство. Обіцянку, яку скріпили хлібом, не можна було порушити. Хлібинами обмінювались, укладаючи важливі торговельні або земельні угоди.

Хліб у обряді весілля. Учені вважають, що серед інших слов'янських обрядових дійств українське весілля посідає перше місце за повнотою застосування ритуального хліба, починаючи від моменту сватання. У весільній церемонії коровай бере участь від початку і до кінця. Ним благословляють молоду пару батьки. Гості, обдаровуючи молодих, подарунки кладуть «на коровай» чи «до короваю». Врешті, святкування завершується поділом короваю. Серединка дістається молодятам, як символ зародження нового життя. Потім староста ділить коровай між гостями, а основа, або так звана «підошва» віддається музикантам за веселу музику. Часто перед цим молодь, яка залишилася до кінця, танцює з підошвою. Це називається «розтанцювати коровай».

КороваїВиготовлення короваю супроводжують обрядові пісні, в яких оспівується кожне дійство. Кожен етап виготовлення короваю починається з пісні «Благослови Боже», в якій тричі просять благословення у Бога. Ця пісня поширена в багатьох регіонах України, а на Поділлі її знають практично у всіх селах, наведемо один із її варіантів: А в перший раз у добрий час Благослови, БожеІ отець, і мати своєму дитятіКоровай розчиняти.І в другий раз, і в добрий час. Благослови, БожеІ отець, і мати своєму дитятіКоровай розчинятиІ в третій раз у добрий час. Благослови, Боже

Прислів`я про хліб. На чорній землі білий хліб родить. Не буде хліба, не буде й обіда. Не кожен хліб приробля, а кожен його їсть. Не спиться — хліб сниться. Паляниця — хлібова сестриця. Поволі, хлопчику,— раз хліба, два рази борщику. Поки хліб та вода, то ще не біда. Риба—вода, ягода—трава, а хліб—всьому голова. Святий Боже, Святий Кріпкий, нема хліба ані дрібки. Хліб — батько, вода — мати. Хліб —над усею їжою пан. Хліб та вода — то козацька їда. Хліб та вода —спасена їда. Житній хліб —пирогів дід. Без солі, без хліба—немає обіда 

Казка про хліб Колись ще давно на галицькій землі жив-панував король Данило. Був король багатий та мав власного майстра, який виготовляв йому срібні та золоті гроші. Майстер працював у залі, де була каса під суворим наглядом короля, який відкривав залу, аби майстер зайшов і мав змогу працювати, та зразу ж закривав за ним двері. Лише після роботи король власноруч випускав майстра із зали з касою. Так лише він знав про справжнє багатство Данила, і так розжився, що геть забув як це голодним бути, і каже королю: Золото — то цар. Ні, майстре, то хліб — усьому голова. - виправляє його Данило. Та, ні золото та срібло. - сперечався з королем майстер. Сперечалися чоловіки, аж поки королю це не обридло і не пішов він геть з майстерні. А наступного дня бачить Данило — а на стіні майстерні надпис: "Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото”. На це король лише промовчав. А наступного ранку, як зазвичай, він привів майстра, замкнув його, а тут новини від гінця — ворог наближається, треба рушити у похід. Так Данило зібрав військо та відправився захищати рідний край, а от про майстра забув зовсім. А відчинити його ніхто не мав права, бо був такий наказ короля, інакше — смерть. Минуло кілька місяців. Данило з військом повертаються додому, перемога дісталась їм. Але ні майстра, ні подарунка на честь перемоги, на який король так чекав, не було. І ось Данило згадав. Швидко зістрибує з коня та підбігає до каси, відчиняє, а там кістяки на купі золота — все, що залишилось від майстра. А на стіні золотом написано: "Срібло, золото — то болото, а хліб — цар”.  

Тема хліба у творчості українських художників

Пісня про хліб

Рецепт хліба на заквасці Для людей, хто дотримується правильного живлення, відмінно підійде хліб без дріжджів. Лікарі, до речі також радять вживати його людям зі складнощами травлення. Як спекти корисний хліб без дріжджів приємним на смак – далі. Альтернатива дріжджів тут – закваска. Подібна випічка відрізняється більшою щільністю, ніж знайомі магазинні пропозиції. До речі: якщо брати цельнозернове борошно замість простого білого, такий коровай стане ще кориснішим. Нижче – рецепт хліба без дріжджів з наявністю масла і меду в складі.Інгредієнти:стакан каші «Геркулес» (краще брати пластівці);стакан обраного борошна;11-грамова пачка розпушувача;стакан молока (можна і води);на кінчику ложки солі;десертна ложечка рослинного масла без запаху;столова ложка меду;Процес готування: Перед початком готування необхідно розігріти піч (ідеальна температура – 180 градусів Цельсія). За бажанням пластівці можна подрібнити кавомолкою або блендером. Змішати всі сипучі складові. В окремій ємності об'єднати мед з маслом, розвести молоком (або водою), добре перемішати. З'єднати утворилися суміші. Вимісити вологе тісто (не круто), щоб утворився шар. Випікати третину години на деку, що змазаний олією. Цей хліб без дріжджів в духовці печеться швидко. Вже через годину від початку готування можна буде покуштувати ще дихаючий жаром ароматний продукт. Особливо смачно намазати скибочку свіжим вершковим маслом або сметанкою.

Дякуємо за увагу!