Презентація "Українська писанка"

Захист ознайомлювально-інформаційного проекту «Українська писанка».

 

НАПРЯМИ ПРОЕКТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Ознайомлювально-інформаційний проект

з предмету Я у світі. 3 клас)

Учнівська діяльність (об’єднання у групи)

 

 

Завдання для груп «Українська писанка»

Групи	Виконавці	Завдання	Результат
І група «Історики»	Левицький В. Мікула М. Войтович А. Гринишин А.	Історія виникнення    та легенди про писанку.	Збір інформації про історію виникнення писанки, легенди про писанку, малюнки, пазл  та запис результатів пошуку у рефераті «Історія та легенди про писанку»
ІІ група «Мистецтвознавці»	Фок А. Триндяк А. Курман П. Миколюк А. Дедишин Р. Бурмич Б. Оприско О.	Про писанкарство та про відомих  митців-писанкарів.	Збір  інформації про писанкарство як вид мистецтва, про відомих майстрів-писанкарів, малюнки, пазл та запис знайденого у рефераті « Я – писанка-красуня Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я Їх славлячи в віках ! »
ІІІ група  «Писанкарі»	Медвецький Т. Карась Д. Кутний О. Стоякевич М. Савицька Ю. Оприско І. Самборська М.	Про мову писанок	Збір інформації про символи та кольори, якими розписують писанки, фотографії, малюнки, пазл. Запис зібраного матеріалу у рефераті «Закодована мова української писанки у символах та кольорах»
ІV група «Екскурсоводи»	Цап’як Р. Корецький Б. Капцьо А. Бобоцько М. Бородавченко  Т.	Про музеї та пам’ятники писанці	Збір інформації про найцікавіші місця, які вшановують писанку, фотографії, малюнки, пазл та створення мультимедійного показу із матеріалів пошуку у формі заочної подорожі.
V група «Літератори»	Романович Я. Вишинська О. Медвідь Д. Петришин В. Григорчук С.	Писанка у народних  повір’ях, віршах, піснях та  іграх.	Народні повір’я про писанку, вірші, пісні, ігри пов’язані з писанкою, фотографії, малюнки, пазл та оформлення зібраного матеріалу у вигляді міні-книжечки  під назвою «Писанковий світ»

 

 

 

Тестові завдання за темою

«Українська писанка »

 

1.  У фарбах катається, знаками-символами прикрашається, до церкви збирається.

 

 

- крашанка

 

- писанка 

        

            - крапанка

 

 

2.  Для розпису писанок традиційно використовують

 

 

- яйця гусей

 

- яйця страусів

 

- яйця курей

 

3.  В якій країні споруджено перший пам’ятник українській писанці

 

 

- в Росії

 

- в Канаді

 

- в Україні

 

 

4. Перший музей писанці в Україні був збудований в:

 

- в Коломиї  

      

- в Ужгороді

 

          - у Львові

 

5.  Виберіть фотографію, на якій відображено народне свято, напередодні якого розписують писанки

                     

 

6.  Де зображено писанку?

 

 

                                                          

 

 

 

7.  Поєднати лініями зображення символічних знаків з їх назвами

 

                                                        баранячі роги 

                                                         риба

 

                                                          хвильки              

 

                                                           ружа

 

                                                  дубове листя

 

 

 

Тема. Ознайомлювально-інформаційний проект  «Українська писанка».

 

Мета проекту: ознайомити учнів із символом-оберегом, атрибутом Великодня – українською писанкою; виховувати в учнів повагу до традицій українського народу, до українського народного мистецтва – писанкарства, до майстрів-писанкарів; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення; формувати життєві компетентності: вміння працювати у групах, спостерігати, порівнювати, уміння збирати інформацію, працювати над зібраним матеріалом, покласти початок створенню власних рефератів, міні-книжечки, мультимедійного показу, робити висновки.

 

Освітні технології: проектна технологія, робота в групах, використання інформаційних технологій.

 

Обладнання:  карта України з писанками кожного регіону, виготовлені писанки-лінивки, диск із записами мелодій пісень, стенди з малюнками  писанок регіонів України, ноутбук, мультимедійний проектор, малюнок української писанки у пазлах, кросворд, скатертини.

 

Оформлення дошки: тема уроку, стенди із писанками різних регіонів України, карта України з писанками, кросворд.

 

У групах: емблеми для учасників кожної групи, матеріали пошуку інформації, дидактичні матеріали, реферати, міні-книжечка, писанки-лінивки.

 

Дата проведення: 27.03.2018 року.

 

Учитель: Федорик Леся Ігорівна.

 

 

             ХІД УРОКУ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ

 

І. Організація класу. Привітання.

 Любі діти! В добрий час.

 

Рада знову  бачить вас.

 

Ви почули всі дзвінок?

 

Він покликав на урок.

 

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

         Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок,

В країну Проектів, в країну чудову – інформаційно-пошукову.

 

Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята. Зараз піст , час який передує Великодню. Саме у цей час, протягом 40 днів, згідно традицій  українського народу, розписують писанки – символу Великодня, символу Весни і пробудження усього живого, символу Вічності життя.

Дорогі діти, на уроках з предмету «Я і Україна. Громадянська освіта» ми неодноразово говорили про народні свята українців, які відзначають  у різні пори року.

 -  Діти, яка зараз пора року?(Весна)

        - Які народні свята весняного циклу ви знаєте?

*Благовіщення.

*Вербна неділя.

*Пасха (Великдень – Воскресіння Ісуса Христа).

*День Святого Юрія (Юрія Переможця)(6 травня).

*Вознесіння Ісуса Христа на небеса (яке відзначають на 40 день після вознесіння Ісуса Христа на небеса).

*Зелені Свята, або свято Пресвятої Трійці (яке святкують на 50 день після Великодня, його ще називають П’ятидесятниця.).

Вірно – це свято завершує у 2018 році цикл весняних свят.

- Яке із названих вами свят є найбільшим ? (Великдень). Правильно.

- Діти, в  процесі розповіді про Великдень у вас виникало багато запитань, а одне із них: «Чому напередодні цього свята розписують писанки?» подало ідею створити проект на тему «Українська писанка», я запропонувала вам взяти участь у ньому. Проект вимагав від вас не одного дня пошуків інформації, співпраці, підведення підсумків про один з найпрекрасніших видів мистецтва  народу України -  Українську писанку. Для виконання  проекту, вас об’єднали у  групи, кожна група мала своє завдання. Сьогодні прийшов момент презентації вашого пошуку. Тож надаю вам слово, учасники проекту!

 

(На партах кожної групи розкладені написи з назвами кожної команди, «пазл» писанки, ручка, макети писанок: дерев’яні, зі  шкаралупи, діти одягнені у вишиванках,  дидактичний матеріал.)

 

(На дошці напис: Ознайомлювально-інформаційний проект на тему «Українська писанка». Кожна група перед розповіддю про зібраний матеріал, прикріплює напрямок пошуку, тим самим створюючи павутинку; після презентації інформації, кожна група причіпляє на дошці пазл писанки; на стіні почеплені стенди з малюнками писанок різних регіонів України, карта України з писанками-лінивками).

 

 

 

 Доброго дня! Ми – група «Історики». Презентують інформацію свого пошуку.

Будьмо знайомі!  Ми – група «Мистецтвознавці» (-//-)

Доброго дня! Ми – «Писанкарі» (-//-.)

Добрий день! Ми – «Екскурсоводи» (-//-)

Знайомтесь!  Ми – група «Літератори» (-//-)

 

Звіт груп

 

 (Спікер) -Добрий день! Ми група «Історики».

Завданням нашої групи було відшукати інформацію про історію виникнення  писанки, чому саме яйце стало цим предметом, про  значення писанки та легенди про неї. Дані, які зібрала наша група, ми оформили у вигляді реферату «Історія та легенди про писанку». Сьогодні ми презентуємо матеріали нашого пошуку.

       - Існує багато версій, коли вперше з’явились писанки. Кожна з них має своє право на існування. Ось послухайте одну із них.
       - Кажуть, що  українська  писанка бере свій початок ще з тих часів, коли первісна людина почала перетворюватися в “homo sapiens” (“людину мислячу”). Вона почала мріяти про панування над різними природними стихіями: вогнем, водою, повітрям. І якщо згодом вогонь людина навчилася видобувати, а також почала опановувати водяну стихію - будувати човни, то в повітрі продовжували панувати тільки птахи. Окрім їхнього уміння літати, птахи володіли ще однією таємницею, яка для людини є дивиною, а саме появи, здавалось би, з мертвого яйця живого пташеняти.

    Також птахи літаючи в небі, на людську думку, були близько до богів. Зважаючи на ті моменти,  людина стала зображати різні символи-прохання на пташиних яйцях, з надією, що боги ці прохання виконають. Ось саме тому, яйце стало предметом розпису. Його  почали розписувати магічними знаками. Так з'явилась писанка.

(Спікер) - Про писанку існує багато легенд, які переказують  з уст в уста, з покоління в покоління.

 

 1. Одна з них -  це « Легенда про злого духа -  Пекуна-Щезника»

- У гуцульському краю існує легенда про злого духа - Пекуна- Щезника,  який жив у горах, в такому місці, де ніколи не потрапляло сонячне проміння і виходив він  із своєї схованки лише тоді, коли потрібно було вербувати людей для нечистої сили і ганебних справ. 

Якось перед Великоднем вийшов Пекун-Щезник із схованки і помандрував у Карпатський край. У селі неподалік Коломиї злий дух побачив маленьку дівчинку, що малювала писанку. Пекун намагався заворожити дитину. Але маленька гуцулочка так  захопилась роботою, що він ніяк не міг привернути її увагу. Нарешті йому вдалося це зробити. Пекун-Щезник  вирвав писанку з дитячих рук, і чимдуж помчав у свою схованку. Дитина плакала , а злий дух радів з дитячих сліз. У своєму яру він задумав розбити писанку. Як тільки Пекун вдарив розписаним яєчком об виступ гірської скелі, писанка тріснула. Він кинув її, почав  трощити, топтати ногами.

Але тут сталося чудо: з решток писанки утворилися чарівні ланцюги. Вони обмотали злого Пекуна-Щезника та  прикували його до стін та дна яру. Він почав пручатися, та чим більше Пекун пручався, тим  міцніше стискались чарівні ланцюги.

-  З того часу злий Пекун-Щезник живе в темноті і сирості. Та щоб дізнатися, що відбувається на білому світі, він відсилає своїх слуг – малих чортенят. Коли вони повертаються, Пекун питає у них: «Чи люди живуть у згоді?  Чи діти шанують родичів? Чи жінки і дівчата пишуть писанки?» Якщо почує, що гніваються чи сваряться між собою, то ланцюги слабнуть і злюка має нагоду вирватись з темноти, а якщо чує , що живуть мирно, діти шанують родичів, жінки і дівчата пишуть писанки, то Пекун плаче і намагається зірвати з себе ланцюги. Але вони міцні і з кожною доброю новиною стають ще міцнішими.

Не пускатимуть Пекуна-Щезника ланцюги до тих пір, поки люди пишуть писанки та живуть у згоді. А якщо перестануть,  тоді злий дух вирветься на волю і запанує над всіма. О тоді настане кінець світу.

Вчитель -  Сподіваємось, що не вдасться Пекунові-Щезнику дочекатися такого часу, бо діти наші шанують батьків, живуть в мирі, злагоді і разом з ними пишуть писанки.

2. -А ця легенда також про писанку, вона розповідає  про те, що жила в одному ceлi бідна жінка. І було в неї дванадцять синів, які тяжко хворіли i один за одним помирали. Краялося з туги материнське серце, але ніщо не допомагало: нi зілля, ні бабки-знахарки. Hapешті залишився в живих лише найменший син.

Молилася щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. I ось приснився  їй ангел. Він сказав, що врятує сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так багато розвелося у світі.

Прокинувшись, вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писачок, заварила трави, розтопила віск i стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, iз cимвoлiчними знаками добра. Жінка роздавала їx людям як символ людяності, добра i милосердя. Адже людина, яка хоч раз в житі потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе зробити нікому зла...

 

(Спікер) Тож не забуваймо і ми писати писанки, жити в мирі і злагоді, творити добро.

На цьому презентація нашої групи завершена. А цей «пазл», який ми почепимо на дошці - є результатом спільного пошуку нашої групи.

 

 

 

 

(Спікер) Доброго дня! Ми група «Мистецтвознавці».

      У нашої групи було завдання відшукати інформацію про те:

Що таке писанкарство?

Та про відомих митців-писанкарів.

Я – писанка-красуня

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я

Їх славлячи в віках,

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися усі.

 

Інформацію нашого пошуку ми занотували у рефераті під назвою:

«Я – писанка-красуня

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я

Їх славлячи в віках.»

    Сьогодні ми презентуємо результати нашого пошуку.

 

1. - Писанкарство - це вид українського народного мистецтва.

Писанка - це розписане мініатюрним орнаментом яйце, що вважається одним із найкращих витворів українського народного мистецтва. Мистецтво писанкарства — особливий засіб духовного спілкування людей.

Кожна писанка – це довершений художній твір декоративного мистецтва.

Хтось придбає писанку

Гарну як наш світ.

Все на ній написано:

Кольори і цвіт.

А моя матусенька –

Майстер писанок,

Писачок малюсінький

В неї як гачок.

2. - Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння i вміння. Для жінок-писанкарок це своєрідний святковий ритуал, до якого готуються заздалегідь. Писанки писали зранку, до схід сонця, в той час, коли до хати ніхто чужий не заходив.

Святковий одяг писанкарки, святковий настрій у xaтi, думки лише про хороше — ось основа того диво-яйця, що ставало барвистою писанкою в руках майстрині. Писанкою, яка дарувала радість, була символом добра, поваги, достатку в домі.

 

(Спікер) - Диво-писанки, творять невтомні руки писанкарів, імена багатьох із них добре відомі у нас на Україні . Це такі, як Оксана Білоус , Зоя Сташук, Тетяна Коновал, Леся Турукіна, Віра Манько, Зоряна Грегорійчук , Галина Іванець, а також  Ганна Пожоджук, Марія Вардзарук та Ганна Гаврилюк із села Космача, що на Івано-Франківщині  та  багато-багато інших.

• Зараз на екрані ви побачите фотографії цих майстрів-писанкарів та почуєте цікаву інформацію про них.

- Оксана Білоус працює в техніці традиційного писанкарства. У 2005—2008 роках створила персональну виставку «Всесвіт у моїх долонях», яка налічує близько 2000 традиційних народних писанок з кількох колекцій кінця 19 століття.

Київська писанкарка Оксана Білоус, насамперед, відома ще тим, що у неї не раз замовляв писанки сам екс-президент Віктор Ющенко. Її роботи дарують закордонним послам та консулам. До того ж, саме у цієї мисткині давнє мистецтво перейняли десятки вже відомих на сьогодні писанкарок.

 

                                            
           - Зоя Сташук одна з найвідоміших київських писанкарок, яка присвятила своє життя відродженню старовинного класичного мистецтва. Майстриня твердо дотримується традицій, відмальовує тисячі писанок з каталогу XIX ст. Її виставки відбувалися не тільки в містах України, а й за кордоном.

-  Тетяна Коновал  знана писанкарка з Луганщини. Відома не тільки тим, що відродила традиційне народне мистецтво у своєму краї й створила понад 10 тисяч писанок. Крім курячих, художниця бере до роботи також гусячі та страусині яйця. Вона також винайшла унікальну технологію витравлювання оцтом рельєфного, немовби вирізьбленого, малюнка на яйці.

 

- Леся Турукіна майстриня писанкарства з Київщини вже понад десятиліття пише писанки на гусячих, курячих та страусиних яйцях. Візерунки відтворює як традиційні з каталогів 19 століття так і сучасно-авторські. Орнаментика переважає рослинна, яку доповнює геометрична.

                

- Вiра Манько народилася у Львові в 1956 р.

Писанкарством займається з 1986 року. У 2001 з'явилася її книжка про народну писанку. В нiй авторка загострює увагу на символiчностi  орнаменту на писанці - незнищенного знакового коду нації та пралюдства, що становить надзвичайну цiннiсть для науки й культури. 

 

 

 

  - Однією з відомих українських художниць-писанкарок є Галина Миколаївна Іванець. Вона родом зі Львова, та вже давно киянка. Серед прекрасних творів пані Галини є писанки зі складними геометричними та рослинними орнаментами, давніми таємничими українськими символами-оберегами.

                       

- А  на цій фотографії зображені Ганна Пожоджук, Марія Вардзарук і Ганна Гаврилюк із села Космач, що на Івано-Франківщині під час виконання конкурсних робіт. Фото 1996 року.

(Спікер) - Про всіх майстрів писанкарства так відразу й не розповісти, адже їх  дуже багато.

- Про майстрів - писанкарів знають не тільки у нас в Україні, а й за кордоном. Адже, чимало відомих українських писанкарів виїхали за межі нашої держави, проте проживаючи і працюючи далеко від рідної Батьківщини, вони проводять велику роботу по збереженню і популяризації українського писанкарства.

Ось послухайте, в яких країнах світу майстри-писанкарі впроваджують цей вид українського народного мистецтва:

-У США: Анна Кміт,  Іванна Луців, Ярослава Сурмач, яка написала про писанки книжки та публікації у періодичних видання у США, Анна Кушнірук, що родом із Космача, яку вважають патріархом українського розпису писанок на американському континенті. Її писанки є навіть у екс-президента США Рональда Рейгана.

-У Канаді: Одарка Онищук, яка видала  книгу-альбом про українські писанки.

У Канаді більше, ніж у інших країнах світу, живуть і працюють українські писанкарі. Найбільш відомі з них – Оксана Ярош, Оля Давидюк, Оля Катулька, та багато інших.

-У Німеччині – в м. Ганновер відомою писанкаркою є Валентина Терешкун, яка не лише сама розписує писанки. Вона ж організувала курси для німців по виготовленню українських писанок.

-У Відні українські писанки майстерно виготовляє вчителька Марія Мельничук. Її писанки експонуються на багатьох виставках у Німеччині, Австрії, Швейцарії.

-У Женеві українські писанки виготовляють майстри із родинної династії українців Рожанківських.

-У Австралії: Шемечко Богдан (колишній священик), Баланда Ольга, Соловій Люба (з Херсона), Олексин Катерина (з Тернопільщини) і багато інших.

-У Франції велику роботу по збереженню і популяризації українського писанкарства проводить Іванка Чумак. У Греноблі живе і працює дочка відомого діяча української культури Гната Хоткевича - Галина Хоткевич, яка виготовляє чудові зразки українських писанок.

-У Польщі: Емілія Наконечна, Марія Головач, Іванна Андруха, Марія Гайдучення, Ірина Мадзелян, Юля Копанська та інші.

 -У Чехії і Словаччині досить широко розвинуте українське писанкарство. Відомим дослідником українського писанкарства у Словаччині, є Павло Маркович, який опублікував ряд праць про українські писанки цієї країни. Особливу популярність здобула Анна Вугляр, яка передала мистецтво писанкарства своїй внучці Сузанці, також Дарина Курочко, Оля Дроздова та інші.

- А також у Великобританії великою популярністю користуються лемківські писанки, виготовлені майстринею українського походження Анастасією Погар-Кокуцян. Там же живуть і працюють знані писанкарки Іванна Нестерук та Ангелінка Ціпко. У Англії популярною писанкаркою зарекомендувала себе також Катерина Лайщук, яка живе у м.Йорк-Шірі, за походженням з Буського району на Львівщині.

 

(Спікер) - Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки  майстрам-писанкарям . Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.

 

Ой котися,  писанко,

по горах, по долах.

Набирайся сили

у темних дібровах,

макового цвіту,

зелені вербичок,

сині неба рідного

в умілих руках.

Даруй людям щастя,

радість і здоров'я,

український слід барвистий

залиши в віках.

 (Спікер) - На цьому наша презентація завершена. А цей «пазл» - є підсумком спільної роботи у групі.

 

 

(Спікер) - Доброго дня! Ми учасники групи «Писанкарі». Завданням нашої групи було відшукати інформацію про мову писанок, а саме про символи та кольори якими  розписують писанки. Також цікаві корисні поради, які можна використати під час розпису писанок.

Українська писанка – як дитяча пісенька,
Як бабусина казка, як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко.
Хрестик, зоря, віконце – і стало воно мов сонце.

 

Всю інформацію, яку зібрала наша група, ми записали в рефераті під назвою: “Закодована мова української писанки у символах та кольорах”.

       Тож часу не гаймо,  презентацію нашої групи розпочинаймо!

- Писанка - це курячі яйця з барвистим кольоровим розписом. Слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Створюючи писанки, наші предки малювали знаки-символи та особливі магічні формули за допомогою яких звертались до своїх богів.
         Розфарбовані яйця є вісником добра, надії, й радості, що відтворюються в кольорах, лініях, візерунках. Кожен колір, кожна лінія в них вселяє конкретні почуття й думки. Кожна фарба в писанці має своє життя, свою символіку. Треба мати велике терпіння, велику любов, глибокий розум, треба шанувати звичаї, аби творити писанку.

- Таїнством писанкарства займались винятково жінки. Правильно написана писанка вважалась універсальним талісманом, який захищав людей від вогню, блискавки, бездітності, неврожаю, хвороб. Розпис писанок супроводжувався особливими обрядами і зміни в орнаменті не допускались оскільки писанка втрачала свою магічну силу. Писанки писали тільки у Великий піст, на протязі 40 днів. Проте  найкраще це робити у Чистий четвер та Страсну п'ятницю. Писанку освячують, але не їдять - її потрібно зберігати до наступного Великодня.

- Сьогодні мало хто вміє читати писанки і ми навіть не здогадуємося, як багато може розповісти нам той чи інший малюнок, адже писанки – це шедеври мініатюрного живопису, в яких народ виявив свій мистецький хист.

Мова писанок – це символи та кольори, якими вона розписана.                                                                                                                                               Дослідники  вважають,  що  українська  писанка   має    понад   100 символічних малюнків.

Подивіться на екран. Я розкажу вам  про види   орнаментів створених з допомогою символів та їх елементи.

Писанковий візерунок складається з основи та орнаменту. Основу узору створюють поперечні та поздовжні лінії, що поділяють писанку на поля (площини).

Ці площини заповнюють орнаментами. Залежно від зображених предметів, орнаменти поділяють на рослинні, тваринні, пташині, людиноподібні та геометричні.

Рослинний орнамент складається зі стилізованих, тобто зображених спрощено, квітів, листя, гілок, плодів(рис. 1,2).

Тваринний орнамент створюється з окремих фігурок звірів, домашніх тварин, комах, риб (рис. 3,4).

Пташиний орнамент відображає стилізовані, спрощені фігурки птахів (рис. 5,6).

Людиноподібний орнамент складають переважно зі спрощених фігурок людей — в народі їx називають "ляльками", "куклами" (рис. 7).

Геометричний орнамент — безкінечна смужка, символ життя та часу; його основу утворюють квадрат i ромб, прямі й хвилясті лінії у поєднанні з кружечками та крапками (рис. 8,9).

У рослинних орнаментах писанкарі зазвичай використовували елементи рослин поширених у рідному краї.

Ось такими символами зображали:

Листя

1 — листок дуба; 2 — листок винограду або калини; 3 — вербова гілочка; 4 — листок барвінку; 5 - 9 — piзнi варіанти листків та їx елементів.

Квіти та плоди

 

1 — piзнi види "руж"; 2 — жолудь; 3 — виноград; 4 — калина; 5 — шипшина; 6 — ягоди; 7 — вишеньки; 8 — яблуко; 9 — груша; 10 — огірочок; 11 — вазони; 12 — колосок.

Для геометричних орнаментів характерні ось такі символічні знаки:

 

1. Баранячі роги, баранці, ріжки;

                        

                 3.  Зірка

                  4. Берегиня – джерело народження всього живого

 

2- безконечник (меандр); 3 — кривульки; 4 — віконця; 5 — змійки; 6 - вітрячки; 7 — грабельки; 8 — вила; 9 — гребінці; 10 - зубчики;  11— клинці;  12 - хвильки;  13 — дзвіночки; 14 — решітки; 15 — сосонки (на Великдень сосонкою обкладають писанку);

16 - хрести; 17 - павучки; 18 — зуби; 19 — ляльки; 20 — лапки.

 

- Кожен символ, який ви мали змогу побачити на екрані, має своє значення. Я розкажу вам про декілька з них. Зображені :

Квіти - символізують любов, красу, доброзичливість, радість, достаток, збереження життя.

Птахи - перші вісники весни, вони символізують відновлення життя та природи.
Виноградний мотив символізував братерство, доброзичливість і довготривалу вірну любов.
Гілки лавра - вічність, славу, перемогу.
Дубове листя - чоловічу силу, Божу справедливість, красу.
Калина, липа, верба, тополя - жіночу красу.
Вишня - дівочу красу, причарування.
Колосок пшениці, жита - достаток.
Яблуко, слива - мудрість та здоров’я.
Смерека - вічне життя та юність.
Святий знак - хрест - символ всесвіту, знак чотирьох пір року, сторін світу, оберіг від хвороб і нещастя.

Риба і Олень – символи здоров’я та довголіття.

Грабельки – символ родючості 

Охоронниця житла - берегиня - оберіг усього земного.
Знак вічності - безконечник - сонячний рух.
Символ засіяного лану - квадрат.
Символ землі - ромб.

(Спікер) - Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом.

А чи відомо вам, що символізує кожен колір на писанці?

Колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення. Тож послухайте, що означають кольори на писанці.

  - Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай. 

Блакитний, синій - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Білий — чистота i світлість людської душі.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

 Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

(Спікер)- Коли подивитися на тло писанки, то завдяки кольору можна дізнатися, про яке релігійне свято згадується.

Якщо – Різдво, то – жовтий, білий кольори.
Великдень - білий, червоний.
Трійця - зелений.
Івана Купала  і Маковій - червоний.
Спас - білий.
Богородиця - блакитний.
А піст - чорний, фіолетовий кольори.

(Спікер) В процесі пошуку інформації для нашої презентації, ми знайшли корисні поради, щодо писання писанки та 11 способів, щоб розфарбувати пасхальні яйця без "хімії".

Ці корисні поради є записані в нашому рефераті. А для того щоб ними могли скористатися наші гості, ми роздрукували їх і хочемо роздати.

Тож котися, писанко, у світ людям на добро, на щастя, на долю!

 

На цьому презентація нашої групи завершена. Дякуємо за увагу.  А цей «пазл» - є підсумком спільної роботи у проекті «Українська писанка».

 

Корисні поради

*    Яйце для писанки має бути сирим, тому що під час варіння руйнується шар, який сприймає фарбу, і малюнок вийде з плямами.
Під час поділу поверхні яйця і під час писання воском обидві руки повинні спиратись ліктями на стіл.
*   Яйце правильно ділити на частини так: на гострому чубку ставимо хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, прикладаємо до яйця олівець і мізинець правої руки. Далі обертаємо яйце навколо осі (мізинного пальця). Таким чином завжди доведете лінію до місця, з якого починали. Чим швидше будете обертати яйце, тим рівнішою вона вийде.
*  Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію. Коли він недостатньо нагрітий, не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї.
*   Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск (він має у собі ворсинки, квітковий пилок).
*   Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника: на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.
*   Перед першою фарбою яйце слід обробити в оцтовому розчині. Він готується так: 2 столові ложки оцту на склянку води. Яйце занурюють в розчин і тримають десять секунд. Це потрібно для того, щоб фарба краще замальовувала поверхню.
*   Якщо малюєте на видутому яйці, то опустіть його в банку з фарбою за допомогою ложки і покладіть зверху щось важке, аби яйце не плавало і не замальовувалося лише з одного боку. Коли малюють повні яйця, в банку з фарбою можна покласти декілька, коли видуті – лише одне.
*   Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння.
*   Коли знімаєте віск із видутого яйця над полум’ям газу, необхідно спочатку відкрити (розгерметизувати) отвори голкою або прогріти один із них, бо шкаралупа під дією нагрітого всередині

повітря може тріснути.

 

 

 

 

11 способів щоб розфарбувати пасхальні яйця    без "хімії"

 

 

     Існує безліч традицій, які супроводжують одне із найвеличніших християнських свят – свято Великодня. Це і Великий піст, Чистий четвер, випікання пасок та безумовно звичай, без якого неможливо уявити Великдень - розфарбовування пасхальних яєць. У цьому процесі може брати участь уся родина від малого до великого, проявляючи усю свою фантазію. Проте, небагато з "яєчних художників" знають, як правильно прикрасити яйце, щоб воно не тріснуло в киплячій воді, а колір вийшов інтенсивним.
      Щоб зберегти шкаралупу цілою до кінця варіння, яйця треба близько години потримати при кімнатній температурі. У воду бажано додати столову ложку солі. Також можна на одному кінці яйця проколоти маленький отвір. Щоб фарба лягала рівніше, перш ніж фарбувати яйця, їх необхідно знежирити - протерти мильним розчином або спиртом.

 

Тепер про самі способи фарбування яєць.

 

1. Лушпиння цибулі - найвідоміший і доступніший всім спосіб. Яйця можна пофарбувати в кольори від жовтого до червоно-коричневого. Колір залежить від концентрації відвару. Потрібно приготувати відвар з цибулиння і дати йому настоятися. Якщо ви хочете, щоб колір був більш насиченим, лушпиння треба узяти більше і варити його біля півгодини до того, як у відвар опустити яйця.

Яйця опустити в настій, довести до кипіння і варити протягом 10 хв. Вийняти, остудити.

2. Щоб яйця вийшли жовтого або золотистого кольору, їх фарбують за допомогою березового листя. Відвар готується з листя, можна сухого, молодої берези і настоюється біля півгодини. Яйця вимити, опустити в теплий настій, варити 10 хв. після кипіння, вийняти й остудити.

3. Вже варені яйця натерти соком (буряковим, морквяним).

4. Покладіть яйця в каструлю, залийте їх водою. Додайте чайну ложку оцту. Кип'ятіть яйця 15 хвилин з натуральними фарбувальними добавками.

 

Світло-червоний - буряк або чорниця.

Оранжевий - цибуля.

Ясно-жовтий - апельсини або лимони, морква.

Ясно-зелений - листя шпинату, кропиви.

Зелений - зелені яблука.

Синій - листя червоної капусти.

Бежевий або коричневий - кава.

      Якщо після фарбування поставити яйця в цьому ж відварі на всю ніч в холодильник, то забарвлення буде яскравішим.

5. Мокрі яйця обкачують в сухому рисі, завертають в марлю (кінці марлі треба щільно зав'язати ниткою, щоб рис прилипнув до яйця) і варять в цибулинні звичайним способом. Виходять яйця в цятку.

6. Для отримання мармурового ефекту потрібно обернути яйця в цибулиння і зверху зав'язати яким-небудь бавовняним матеріалом.

7. При фарбуванні можна обмотати яйця різноколірними нитками, тоді на них вийдуть цікаві орнаменти.

8. Зварити яйця у воді з содою. Обгорнути яйця в різноколірні шовкові шматки матерії, перев'язати ниткою. Знову їх прокип'ятити в цій воді, дати охолонути, відкрити шматочки матерії.

9. Зірвіть молоді листки різної форми (наприклад, листки петрушки). Прикладіть до яєць ці листочки, обмотайте панчохою і туго зав'яжіть. Опустіть в міцно заварене цибульне лушпиння. Варити довго.

10. Забарвлені будь-якою харчовою фарбою яйця ще гарячими промокнути серветкою, поставити в чарку або підставку для яєць і тонким акварельним пензликом розмалювати їх, поки вони не охололи. У цьому способі все залежить тільки від багатства вашої фантазії.

11. Так само можна пофарбувати яйця не тільки зовні, але і зсередини. Потрібно відварити їх 3 хвилини, потім дістати і в деяких місцях проштрикнути шкаралупу голкою. Потім кип'ятити ще якийсь час до готовності в міцній заварці з додаванням гвоздики, кориці і коріандру.

      Після фарбування пасхальних яєць для додання блиску потрібно протерти їх олією.

 

 

 

 

(Спікер) - Доброго дня! Ми учасники групи «Екскурсоводи».

Я – лідер, а це мої помічники.

Завданням нашої групи було відшукати інформацію про музеї  та пам’ятники писанці. Зібравши дані для презентації, ми всі разом вирішили провести з вами заочну подорож по найцікавіших місцях, які вшановують писанку. А щоб наша екскурсія була вам цікавою просимо вашої уваги на екран.

Музей Писанки у Коломиї

 

            

Перед вами на екрані унікальний музей «Писанка», що знаходиться в місті Коломия Івано-Франківської області. Це єдиний у світі спеціально збудований музей для збереження й експонування саме творів писанкового розпису. Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Як ви бачите, яйце є центральною спорудою загального комплексу музею "Писанка". Його висота 14 м. Ця архітектурна споруда у формі найбільшого у світі яйця, яке розмальоване як писанка, стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.

- У Коломийському музеї зібрані писанки Гуцульщини. Традиція розпису яєць на Гуцульщині нараховує багатовікову історію. Саме тут мистецтво писанкарства сягнуло високого рівня. Тому не випадково, що у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини протягом десятиліть сформувалася колекція писанок. Збірка почала формуватися ще на початку ХХ ст. Сьогодні вона свідчить про великий, складний шлях розвитку цього виду народної мініатюри, відображає орнаментальне, композиційне та колористичне його багатство. У народному мистецтві немає такого предмета, який би містив у собі стільки образно-символічного змісту як писанка. З часом колекція виросла настільки, що породила ідею створити окремий відділ - музей писанкового розпису.

- Фонди "Писанки" зростають щороку. Крім писанок із курячих, гусячих та страусиних яєць, там виставлені роботи з каменю, бісеру та декоративного золота. На сьогодні колекція музею складається з понад 12 000 яєць. Більшість — роботи українських майстрів з усіх регіонів України. Є також екземпляри з Китаю, Ізраїлю, Індії, Алжиру Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Німеччини. Мабуть, тому столицею української писанки вважають Коломию.

(Спікер)Пройдімося музеєм.

На цій фотографії показано як починав створюватися музей.

Далі ми  піднімаємось по сходовій клітині

На стінах розвішано незвично оформлені стенди.

   

Піднявшись сходами ми заходимо в головну залу музею, яка прикрашена чудовими і смішними народними скульптурними групами.

   

Коли підведемо голову і глянемо вверх то побачимо дах писанки.

На стінах музею прикріплені стенди, полички, а на підлозі колони, на яких розміщені експонати писанок .

 

Ось тут пояснюються символи писанок.

А тут показано процес  створення і реставрації писанок.

       

   

Ось  тут фрагмент експозиції

                                                                                  

А ці яйця оформлені бісером

Ось пташки-писанки, вони із Закарпаття.

У музеї є сувенірна крамничка, у якій можна придбати дещо напам’ять.

 

Це що ми вам показали, тільки малесенька частиночка тих експонатів, які зберігаються в музеї.

Музей не став чудом України, але отримав спец номінацію - "Новітнє чудо України".

-  Музей такого значення в Україні єдиний, а  пам’ятників,  і пам’ятних знаків, які возвеличують Українську писанку, на сьогоднішній день, вже встановлені у різних містах нашої  держави.

 

- У 2009 році 20 вересня в смт. Доброгостів, Дрогобицького району, Львівської області було встановлено пам'ятний знак українській писанці. Автор цього творіння К.С.Павляк .

- Ще один пам’ятник писанці встановлено в селі Братковичі, що на Львівщині

- А цей пам'ятник українській писанці відкрили у Запоріжжі на острові Хортиця 27 березня 2009 року.

Ця півтораметрова скульптура виконана в граніті у вигляді великоднього яйця. Пасхальне яйце поставили на великому камені, який підняли з дна Дніпра біля берегів острова.

(Спікер) - І ми впевнені, що ще не один пам’ятник буде встановлено в знак шани до української писанки.

- Люблять і шанують писанку в Україні. Писанкова карта України багата і розмаїта.  В кожному регіоні існують музеї, в яких зібрана велика кількість писанок. Кожен етнографічний регіон має свій усталений і традиційний для краю орнамент, символіку, колористику.

Вчитель - Ось перед вами карта з писанками, які належать кожному регіону зокрема. Кожна з них - як пісня, як дума, як життя. Тому й не знайдете дві зовсім однакові.

Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальовані кружечки,

Хвильки, олені,  грабельки, 

Ще й пташиночка мала,
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки...
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це?

Певно – писанки!
(Учениця) Їх не курочка знесла,
А учителька нам принесла

Ми гуртом розмалювали
До проекту готували:

Сяють наші писанки, –
Як весняні квіточки!

У нашому класі на стінах розміщена виставка різних орнаментів  писанок із усіх регіонів нашої писанкової України.  А на дошці почеплена карта України  і з кожного регіону виглядає маленька писаночка – витвір українського народного мистецтва. Тут і писанки Закарпаття , Івано-Франківщини…

(Спікер) - А на завершення нашої подорожі помандруємо за межі нашої держави.

-   Традиційне мистецтво писанки оберігають і люди, які відірвані від українського материка.
      Як наслідки ностальгії, українська громада в Канаді задумала спорудити величавий Пам’ятник українській писанці. І ось у місті Вегревіль, 35 км від Едмонтона, за проектом художника Павла Цимбалюка, створено єдиний у світі дванадцятиметровий пам’ятник українській писанці, що за розмірами дорівнює висоті триповерхового будинку, його довжина – 8 м, а ширина - 5 м. Висота самої писанки має 10 м. Її вага біля 2270 кг , виготовлена із обломків літаків, вона обертається на вітрі, і видно її за багато кілометрів.

Уся писанка розмальована багатьма різнокольоровими трикутниками. Геометричний орнамент надає їй монументалізму, урочистості. Такого дива світ ще не бачив !  В Канаді автора пам’ятника уже не називають по прізвищу, лише кажуть: Пан Писанка.

(Спікер) - Слава про красу і оригінальність українських писанок давно вже сягнула найдальших країн. Це свідчить про те, що неповторність і краса цього маленького дива – писанки в усіх куточках світу прославляє нашу державу Україну, її славних писанкарів, її неповторний вид  мистецтва – писанкарство.

Ми надіємось, що після нашої подорожі, у майбутньому, ви обов’язково побуваєте у тих місцях, які вшановують українську писанку.

Наша заочна подорож підійшла до завершення. А підсумком цього є «пазл» , що свідчить про спільну роботу учасників групи. 

 

 

 

 

(Спікер) - Добрий день! Ми група «Літератори». Завданням нашої групи було відшукати народні  повір’я, вірші, ігри, пісні  пов’язані з писанкою. У процесі пошуку, знайдену інформацію ми записали  у створену нами   міні-книжечку під назвою «Писанковий світ». Наша книжечка складається з чотирьох розділів. Сьогодні ми маємо нагоду її презентувати. Тож просимо вашої уваги.

– Я презентую перший розділ нашої книжечки, який називається «Писанка у повір’ях ».

Про писанку існують  народні повір’я. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу.

• На весняного Юрія писанки котили по зеленій пшениці, а потім  закопували  в землю на добрий урожай.
• Схована під cтpixy писанка оберігала житло від пожежі;
•  Закопана під nopiг хати, писанка охороняла від злих духів;
• Писанка захована  в xaті між мисниками, допомагала у веденні господарства, оберігала рід від всякої напасті;
• Якщо дівчина дарувала  парубкові писанку чи навпаки  – це означало, що він або вона освідчувались в коханні.
• Дівчата малювали писанки і несли на плай, спускали з гори. Куди вона котилася, звідти буде суджений.
• Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанку. Ґаздиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

 

- Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вважають її  символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів. Писанку ніколи не варять, щоб не знищити в ній життєдайну силу.  

Тому батьки дарують писанки дітям, дівчата — хлопцям, а господині — дорогим гостям.

(Спікер) - Про писанку існують не тільки повір’я,  про неї  складено багато віршів.

– Я презентую другий розділ нашої книжечки під назвою «Писанкова поезія». У ньому зібрано вірші про писанку. Один із них я вам розкажу. Його написала Ольга Олександрівна Стрілець «Я не можу розбити писанку».

 

 

 

Я не можу розбити писанку,

Я не можу її розбить,

Як веселу веснянку-пісеньку

Раптом словом різким спинить.

І тому, що це світла пісенька,

А не витвір нерідний єства,

Я не можу розбити писанку

Й шкаралупу робити з мистецтва.

 

(Спікер) - Поряд з віршами, повір’ями про українську писанку складено чимало пісень та різних ігор.

-  Я презентую третій і четвертий розділи нашої книжечки, у яких зібрані різні пісні та ігри пов’язані з писанкою.

Третій розділ має назву «Співуча писанка». Тому я хочу заспівати вам пісню «Писанка».

 

- Ось і підійшов час до четвертого розділу під назвою «Кличе писанка до гри».

(Спікер) - Сьогодні у нас на презентації проекту «Українська писанка» присутні гості. Наша група пропонує вам стати його учасниками, а для цього,  ми просимо вас пограти у гру «Музична писанка».

Тож послухайте правила цієї гри.

 

-  Гравці утворюють коло і під мелодію передають із рук до рук писанку. Мелодія раптово зупиняється, і той гравець, який не встиг передати писанку, залишає коло. Гра триває до тих пір, коли в колі залишиться двоє учасників. Перемагає той, хто залишився без писанки. А хто з писанкою, той виходить зі гри, а хто останній, той програв, і дарує її переможцю.

 

Запрошуємо до гри.  Дякуємо за участь.

 

 (Спікер) - На цьому презентація нашої групи закінчена. А цей «пазл», як підсумок спільної роботи, завершить малюнок, який утворився на дошці.

 

Висновок презентації проекту

 

• Діти,  як результат вашого  спільного пошуку, на дошці, із окремих пазлів утворилось диво-яйце , яке об’єднало всі ваші команди в одне єдине ціле, а кросворд , який я вам пропоную розгадати, допоможе знайти підсумкове слово. Тож увага на екран. Перше питання……

 

Кросворд

 

 

1. Як називається предмет яким писанкарі розписують писанку? (Писачок)
2. Єдиний музей писанки в Україні збудовано в місті … (Коломия)
3. У яку пору року розписують писанки? (весною)
4. Митців, які розписують писанки називають …(писанкарі)
5. Країна у якій споруджено гігантський пам’ятник писанці – це …           (Канада)
6. Напередодні якого свята розписують писанки? (Великодня)
7. Хто за звичаєм розписує писанки, чоловік чи жінка? (жінка)

 

 

 

 

 

 

• Яке ж слово ви розгадали? (Писанка).

Сьогодні ви багато почули про писанку:  про історію її виникнення, про легенди та  повір’я,  про видатних митців-писанкарів , про пам’ятники та музеї писанці, про знаки-символи, кольори, якими розписують писанку, а також почули, як у віршах, піснях оспівано писанку, та в які цікаві ігри  можна пограти із цим маленьким дивом – українською писанкою. 

А на завершення нашого проекту, як його підсумок, дайте відповіді на запитання.

 

- Що таке писанка? (Розписане орнаментом і візерунками яйце.)

- Яке значення має писанка для українського народу? (Вона є символом-оберегом, символом весни, пробудженням усього живого,  Великодніх свят, перемоги життя над смертю.)

- Чи можна їсти писанку? (Ні, її зберігають до наступних Великодніх свят, як символ-оберіг.)

- Чи сподобалось вам приймати участь у створенні проекту?

- Що найбільше вам сподобалось у презентації проекту?

- З чим ви зіткнулись вперше при створенні проекту?

 

Тож пам’ятаймо!

Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. Дорогі гості, прийміть  напам’ять від нашої шкільної родини сонце-писанки, хоча «лінивки», зате виготовлені від щирого серця. Любімося і даруймо одне одному писанки, які й нині залишаються єдиними і неповторними витворами нашого народу. Адже писанки дослужилися до пам’ятника в Канаді і до неповторного музею в Коломиї, до численних конкурсів по всьому світі, де перебувають українці. То ж, напевно, така барвиста історія повинна мати своє щасливе продовження у теперішніх і майбутніх поколіннях. З наступаючими вас Великодніми святами, миру вам, любові і достатку. І розписуйте писанки на щастя, на долю, на віки вічні! (Учні роздають гостям «лінивки».) На цьому наша презентація завершена . Дякуємо за увагу.

До побачення!