Основні положення ІІ Універсалу:офіційно визнавалося право України на автономію, ЦР доручалося підготувати Закон про автономний устрій;ЦР отримала статус вищого органу революційної демократії, Генеральний Секретаріат – вищого органу крайового управління;Тимчасовий уряд погоджувався на українізацію військових підрозділів, але під контролем російського командування;
Основні положення ІІ Універсалу:закон про автономний устрій України мали затвердити Установчі збори; склад Генерального Секретаріату затверджувався Тимчасовим урядом, а ЦР поповнювалася представниками національних меншин.ІІ Універсал викликав в Україні незадоволення патріотично налаштованих сил.
«Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату»із компетенції Генерального секретаріату вилучалися військові, судові, продовольчі справи, шляхи сполучення, пошта, телеграф, право призначення державних посадових осіб;до складу Генерального секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4 з них мали бути представниками меншин.
«Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів», «маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою і властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але й території Росії»
(9)22 січня 1918р. - ІV Універсал ЦР, який проголосив незалежність УНР.«Однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, - власть у ній буде належати тільки народові України…»