Конспект уроку з історії України 10 клас Тема: ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. УТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Конспект уроку з історії України 10 клас

Тема: ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.

          УТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

 

Мета: Сформувати уявлення учнів про події першої половини 1917 року. Розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі поглядів різних політичних сил та їх внеску у створення Центральної Ради. Дати учням розуміння понять «Українська революція», «Центральна Рада», «національно-територіальна  автономія». Вміти аналізувати внесок окремих осіб у суспільно-політичне життя (на прикладі М.С. Грушевського). Виховувати учнів у дусі патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого своєї країни.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Методи, використані на уроці: бесіда, розповідь вчителя, фронтальне опитування, робота зі схемою, «Чиста дошка».

Список літературних джерел: підручник для 10 класу В.С. Власов, С.В.Кульчицька «Новітня історія України», посібник О.Бойка «Історія України. Запитання і відповіді», посібник О.Буштрук «Історія України  в схемах і таблицях», науково-методичний посібник Пометун О.І. «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», Баханов К.О. «Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі».

Обладнання: підручник, мультимедійний комплекс

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до роботи на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя:

   -  З часів занепаду Київської Русі, перебуваючи у складі іноземних держав, терплячи наругу з боку пануючих чужоземних урядів, український народ прагнув створити власну незалежну державу. Тому революційні події, які розпочалися в Росії на початку 1917 року, спричинили могутній поштовх національно-визвольного руху в українських землях та викликали активні суспільно-політичні події в нашій державі.

  Тому сьогоднішній урок мені хочеться розпочати словами відомого українського поета, критика і літературознавця, перекладача і публіциста, громадського діяча Дмитра Васильовича. Павличка:                                                        Слайд 2

Вставай, народе, в єдину лаву,

Шикуй братерство всіх наших мов,

Вставай творити свою державу,

Вставай, народе, твій час прийшов.

Вивчаючи українську історію, ми перегорнули чимало цікавих історичних сторінок, які відкрили нам світ подвигів і патріотизму нашого народу, подумки подорожували стежками минулої слави, насолоджуючись неповторним українським прагненням до свободи.                                                                                    Слайд 3

ІІ. Аутотренінг

Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь нашої з вами єдності, закриймо очі (діти повторюють за вчителем) і промовимо:

Я – розумний

Я – щасливий

Я – впевнений у собі, бо живу заради добра на Землі та в наймилішій на світі країні, ймення якій – Україна!

Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!

ІІІ. Цілепокладання

Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до історичної спадщини пов’язаної з ідеєю відродження історичної свідомості й національної гідності народу, до велетнів української національної культури, політичної думки і діячів останніх двох століть якими були (Слайд 4) Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Симон Петлюра. Прослідкуємо світогляд та думки цих історичних постатей, їх вплив на розвиток історії України та державотворчі процеси. Можливо, комусь з вас їх досвід та ідеї допоможуть життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я».

Отже тема сьогоднішнього уроку «Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради»                                                         Слайд 5

Після сьогоднішнього уроку ви зможете:

• матимете уявлення про події першої половини 1917 року;
• удосконалите вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
• матимете розуміння понять «Українська революція», «Центральна Рада», «національно-територіальна автономія»;
• навчитесь аналізувати внесок окремих осіб у суспільно-політичне життя (на прикладі М.С. Грушевського).

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Україна на тлі світових подій, у першій чверті XX ст. не була передовою європейською країною. Вона навіть не була державою. Але в 1917 році Україна отримала шанс змінити хід своєї історії, і від історії українського народу перейти до історії української державності. Протягом наступних уроків ми визначимо хід української історії 1917-1920 рр., дізнаємось, чому ці події називаються українською революцією, з’ясуємо чи використала Україна шанс, який їй був наданий…

Революція повинна з чогось починатись. А українська революція починається з утворення Центральної Ради.

V. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.

Для того, щоб дати визначення поняттю «Українська революція», пригадайте вивчений матеріал із змістового модуля «Українські землі на початку ХХ ст.». Дайте відповіді на запитання.

Метод «Чиста дошка»    Слайд 6

 

1. Що називають «революцією»?

(переворот в житті людей, що характеризується зміною одного ладу іншим)

 

2. Які найголовніші загальнонаціональні завдання стояли перед українським народом на початку ХХ ст.?

(повалення самодержавства; створення єдиної, незалежної, соборної України )

 

3. Чим було викликане посилення національно-визвольного руху в Україні на початку ХХ ст.?

(Це був результат важливих процесів, які викликала в українському суспільстві Перша світова війна. Українці були долучені до досягнень цивілізації, потрапивши у багатонаціональні військові з’єднання почали усвідомлюватим себе, як представники окремої нації. Таким чином, війна сприяла піднесенню націнально – визвольного руху поневолених народів, перетворення українців на повноцінну націю, готову до створення власної держави.)

 

4. Яка подія відбулася 23 лютого (8 березня) 1917 року в Росії та як вона вплинула на розвиток подій в Україні?

(Цього дня в Петрограді відбувається Лютнева революція, яка відкрила нову сторінку в історії України. Український народ вітав революцію й вимагав ліквідації в Україні старої адміністрації, результатом стає  українська революція, створення Української Центральної Ради – головноїдержавотворчої організації українства. Розгорнулась діяльністьукраїнських національних партій.)

 

5. Сформулюйте визначення поняття «Українська революція».  Слайд 3

(Українська революція – національно-демократична революція, наслідок повалення самодержавства в Російській імперії, головною метою якої було створення Української держави та демократизація життя українського суспільства.)

 

VI. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу

Після Лютневої революції та зречення російським царем Миколою ІІ свого престолу, влада формально перейшла до рук Тимчасового уряду на чолі із князем Г.Львовим.

Задачі, які постали перед Тимчасовим урядом:   Слайд 8

    

Питання про самовизначення України стало головним у політичній боротьбі. Це зумовило появу в Україні представницького органу всеукраїнського значення – Центральної Ради.             

 

 

 

 

 

 

 

 

      

Слайд 9

                                 Утворення Центральної Ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 10

4 (17) березня 1917 року – створення Української Центральної Ради. Метою створення було досягнення автономії України. Резиденцією ЦР став Педагогічний музей в Києві. Головою став Михайло Грушевський. Хто ж він такий? Яким він бачив сам себе, і яким маємо сприймати його ми?                 

Слайд 11

Перед вивченням теми ви отримали випереджувальне завдання: зібрати інформацію про цього політичного діяча та створити власний проект у вигляді презентації.

Я звертаю вашу увагу на завдання, яке ви повинні виконати в кінці уроку. Під час захисту проекту ви повинні будете створити сенкан про цього політичного діяча (пам’ятка складання сенкану знаходиться у вас на партах.) (Слайд 11) Отже до роботи. Запрошуємо до виступу ___________________. Час на виступ – 5 хвилин.

Слайд 12. Таким чином, після Лютневої революції в Україні склалися три центри влади: Тимчасовий Уряд, Ради робітничих та солдатських депутатів, Центральна Рада на чолі з М.С. Грушевським.

Слайд 13. Перші звернення ЦР до українського народу не передбачали кардинальних змін в українському суспільстві.

Вільна Україна у вільній Росії!

 

 

Хай  живе                                 Маніфестація в Києві                              Автономію

Федеративна                    19 березня (1 квітня) 1917 року                           Україні!                        Республіка!                                      100 тисяч осіб

 

 

                                     Вимоги скликання Установчих зборів та

Українського національного конгресу

 

Слайд 14

6-8 квітня 1917 року – діяльність Українського національного конгресу. Прибуло понад 900 делегатів з різних куточків України.                                           Слайд 15

«Скликалася вся Україна, вся пробуджена, обвіяна новим чуттям, огріта новим подіями, неспокійна, полохлива, нетерпляча в своїх сподіваннях, пам'ятлива на минуле безбуття, пройнята одною метою й одною волею – вся українська земля. Бо не тільки сивий Київ помолодівшими руками згортав до купи всі свої недобиті царизмом і народжені революцією сили..." (В. Винниченко "Відродження нації")

Говорячи про значення конгресу наводимо слова В. Винниченка.

«...Дійсно, Конґрес був першим кроком відродженої нації по шляху державности. Будучи одночасно сильним орґанізуючим і аґітаційним засобом, він став першим, підготовчим етапом у творенню як ідеї української держави, так і в частковому переведенню її в життя. А саме: Конґрес, як повновласний орґан національної волі, офіціально передав усю свою повновласть вибраному з себе органові: новій Центральній Раді. З цього моменту Центральна Рада ставала, дійсно, представницьким, законним (по законам революційного часу) орґаном усієї української демократії. Всі виступи її надалі мали вже характер правний, оскільки, розуміється, право української соборної демократії поважалось ким небудь, крім самого українства.

   В кожному разі для українства, для свідомих його елементів і для тих елементів, які інтуітивно, законами чистої природи схилялись до свого самопізнання, (а їх були мілліони), для української нації Всеукраїнський Конґрес у квітні 1917 р. і вибрана ним Центральна Рада були революційно-правними орґанами, а воля їхня, постанови їхні мали морально-обов'язковий характер.

   Це був перший камінь у будові української державности. І з гордостю кожний українець може сказати, що не насильство, не примус, не обман, не грабіж чужого були фундаментом нашої відроджуваної держави, а добра воля, щиросердне хотіння, ентузіазм і самовідданість всіх складових і будівничих елементів її...»

 

 

Робота з документом і текстом підручника   Турченко с. 49-50.

Кульчицький с. 139-140

 

а. Яким було значення Конгресу?

б. Яким був головний результат роботи конгресу?

в. Чому УЦР стала легітимним органом?

г. Чому УЦР стала представницьким органом?

VІI. Підсумок уроку

Таким чином, провідною тенденцією розвитку України після краху російського самодержавства був стрімкий злет національно-визвольного руху, який переріс у національно-демократичну революцію. Політичні сили, що виступали за Тимчасовий уряд, есеро-меншовицькі ради, а також біль­шовики широкої і стійкої підтримки в населення України не мали. Українські партії і громадські об'єднання виступили з вимогами надання Україні державного суверенітету  - у формі автономії чи пов­ної незалежності. Ці вимоги мали масову політичну підтримку. Відбулися багатотисячні народні мітинги, на яких вимога відновлення української державності стала однією з основних. Український ви­звольний рух перейшов у стадію революції. Був утворений організа­ційний центр українських сил - Українська Центральна Рада на чолі з М.С. Грушевським. По­чався процес формування української армії.

Представлення сенканів учнів.

Таким чином, українці у 1917 р. вирішили творити власну революцію, а не йти в руслі російської, як це було в 1905-1907 рр.

Слайд 14

Нині, діти, нам доля надала ще одну можливість жити і будувати незалежну державу. Ми її громадяни і від нас залежить, якою буде ця держава і чи буде взагалі. Чи будемо ми істинними патріотами, чи будемо сліпо доводити свою позицію засобами сили. Історія проілюструвала, до чого це може призвести. Вчиться мудрий на чужих помилках, щоб не робити власних. Не забувайте уроків історії та людей які творили цю історію.

 

 

VIІІ. Домашнє завдання

Прочитати §13 у підручнику під редакцією Кульчицького для 10 класу К. «Генеза» 2010 р. або § 10 у підручнику під редакцією Турченка для 10 класу К. «Генеза» 2001 р.

Опрацювати документи і матеріали після параграфа. Скласти таблицю: які верстви населення підтримували:

Тимчасовий  уряд	УЦР	Ради

 

*випереджаюче повідомлення «Мирний договір у Брест-Литовську: за і проти»

 

«...Дійсно, Конґрес був першим кроком відродженої нації по шляху державности. Будучи одночасно сильним орґанізуючим і аґітаційним засобом, він став першим, підготовчим етапом у творенню як ідеї української держави, так і в частковому переведенню її в життя. А саме: Конґрес, як повновласний орґан національної волі, офіціально передав усю свою повновласть вибраному з себе органові: новій Центральній Раді. З цього моменту Центральна Рада ставала, дійсно, представницьким, законним (по законам революційного часу) орґаном усієї української демократії. Всі виступи її надалі мали вже характер правний, оскільки, розуміється, право української соборної демократії поважалось ким небудь, крім самого українства.

   В кожному разі для українства, для свідомих його елементів і для тих елементів, які інтуітивно, законами чистої природи схилялись до свого самопізнання, (а їх були мілліони), для української нації Всеукраїнський Конґрес у квітні 1917 р. і вибрана ним Центральна Рада були революційно-правними орґанами, а воля їхня, постанови їхні мали морально-обов'язковий характер.

   Це був перший камінь у будові української державности. І з гордостю кожний українець може сказати, що не насильство, не примус, не обман, не грабіж чужого були фундаментом нашої відроджуваної держави, а добра воля, щиросердне хотіння, ентузіазм і самовідданість всіх складових і будівничих елементів її...»

 

В. Винниченко «Народження нації»