Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.). Особливості розвитку давньої української літератури. Ознайомлення з найдавнішими рукописними книгами Київської Русі.
Дім, у якому немає книг, нагадує тіло без душі. Цицерон
Номер слайду 3
988 р. - Прийняття християнської віри за правління великого київського князя Володимира Святославича Зародження давньої літератури. Церковнослов’янська мова й писемність + розмовна мова - книжна українська мова
Номер слайду 4
Особливості розвитку давньої української літератури Давня українська література була рукописною. Пам’ятки здебільшого не мали стійкого тексту. Тексти багатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат написання. Література була пов’язана із церквою, з історичними подіями чи особами. Жанри: повісті, оповідання, сказання, літописи, житія, слова, повчання, поеми...
Номер слайду 5
Особливості рукописної книги Київської РусіРізноманітні формати та обсяги книг. Текст писали двома кольорами: чорним і червоним. У рукописах великого формату текст компонувався у два стовпчики. В оформленні староруської книги використовували декоративний елемент - в’язь (специфічний вид написання літер…). Компонування на сторінці заставок, завдання яких - привернути увагу читача до початку розділу. Важлива частина художнього оформлення рукописної книги - мініатюри: вихідні та ті, що відкривають текст. Усі рукописні книги “одягалися” в оправи для захисту та надання охайного вигляду.
Номер слайду 6
Найдавніші рукописні книги Київської Русі Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр. Тексти, призначені для читання під час церковної служби.Ізборник Святослава 1073 р. Уривки з різних творів: релігійні роздуми, притчі, загадки...
Номер слайду 7
Дві азбуки у слов’ян:глаголицякирилиця. Грецькі ченці Кирило і Мефодій. Остромирове ЄвангелієІзборники Святослава 1073, 1076 рр.,“Слово про закон і благодать”
Номер слайду 8
Найдавніші рукописні пам’ятки дозволяють скласти уявлення про інтереси українських читачів. В давнину книга мала неабияку цінність, була справжнім скарбом, адже на її створення й оздоблення витрачалися величезні зусилля. До неї ставилися з особливою пошаною як до авторитетного духовного джерела.