Давайте знайомитись. Мене звати Перекопіна Ірина Вікторівна. Дата народження: 9 серпня 1974 рік. Місце роботи: ЗПШ «Прогрес»Освіта: середня спеціальна Спеціальність: Дошкільне виховання. Кваліфікаційна категорія: вихователь в дошкільному закладі Загальний стаж роботи: 28 років. Педагогічний стаж: 25 років
Я працюю за темою: «Українське народознавство»Мета портфоліо: створення умов для розвитку особистості дитини, свідомого ставлення до себе і оточуючого, до свого здоров’я, виховання любові до України, до рідної землі. Шанобливе ставлення до родини, поваги до народних традицій, національних та духовних цінностей українського народу.
Мої міркування Протягом усього життя на нашій, часом тернистій, дорозі зустрічається багато різних людей. Одні можуть принести нам велику користь і навчити мудрості, а інші, навпаки, принести з собою лише розчарування і втрати. Проте, давайте поговоримо про тих, хто сіє у нашій душі зерна чесності, справедливості та людяності. Як ви вже зрозуміли, це вихователь. Без сумніву, першими вчителями є наші батьки, але такою самою рідною людиною для вас може стати і простий шкільний вчитель, чи вихователь у дитячому садку. Людина, яка проходить з вами частину життя, ділить радощі і горе, перемоги і невдачі – є вашим вчителем. Професія вихователя не заключається тільки у вивчені та викладу матеріалу, який задає програма, вихователь- це ваш другий батько, чи матір, це ваш наставник і мудрий психолог, який допоможе і підкаже вам у скрутну хвилину. І куди б нас не завело життя, які б дороги перед нами не відкривалися, ми завжди будемо повертатися до людини,що змалечку нас вчила всьому… Все своє життя я захоплювалася цією дивовижною професією і саме тому твердо вирішила стати педагогом – вихователем. Адже, що може бути кращим, ніж робота з дітьми. Саме в них ти вкладаєш свою любов, час і терпіння. Ти спостерігаєш, як вони ростуть і розвиваються, та безмежно радієш тому, що саме ти навчила їх тієї мудрості і тих знань, якими вони будуть користуватися все своє життя!
Пріоритетні напрямки моєї роботи:• Формування уявлень про сім'ю, родину, рід, родовід; • Формування знань про історію держави, державні символи; • Ознайомлення з традиціями і культурою свого народу; •Створення умов для формування позитивного духовного досвіду дошкільників через прилучення їх до народознавства у різних видах діяльності; • Виховання у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу; • Формування гармонійно розвиненої підростаючої особистості, наділеної національною свідомістю, гідністю, здатністю зберігати і примножувати національну культуру; • Ознайомлення з історією рідного народу як джерелом духовності й мудрості, свідченням безперервної наступності поколінь, національної самосвідомості, гордості; • Розкриття особливостей та багатства рідного краю; • Надати знання у всіх сферах життєдіяльності дитини з народознавчим мотивом.
Основні завдання роботи• Розширити знання дітей про сім'ю: склад, взаємини, професії. Виховати свідоме ставлення до обов'язків усіх членів сім'ї; • Надати знання про сімейні свята (дні народження, Новий рік, Різдво, Мамине свято, Великдень, веснянки та інші); • Розширити знання дітей про батьківський дім, у якому народилися і живуть усі члени сім'ї; • Дати дітям уявлення про житло в Україні (хату, двір, літню кухню, ґанок, веранду), надвірні приміщення, криницю, тин (огорожу, пліт, паркан), садок, квітник, город біля хати; •Поглибити уявлення про старовинні предмети побуту та їхні назви, призначення; • Ознайомити дітей з назвами національних іграшок, з народними повір'ями;
• Вивчити з дітьми нові українські народні ігри; • Розучити з дітьми нові потішки, забавлянки, колискові, скоромовки, чистомовки, дражнилки, мирилки, жмурилки, інші зразки народної творчості; • Поглибити та розширити знання дітей про український національний одяг; • Ознайомити дітей з віночком-оберегом. Навчити впізнавати і розпізнавати квіти у віночку; • Ознайомити дітей з українським вишитим рушником-оберегом; • Розширити знання дітей про національні продукти харчування українців, страви, що побутують в Україні; • Закріпити знання дітей про нашу Батьківщину, яка називається Україною, її народ — українців.
"Витоки творчих здібностей і обдарувань дітей-на кінчиках їх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами: чим більше майстерності в дитячій долоньці, тим розумніша дитина». В. А. Сухомлинський. Квілінг – мистецтво виготовлення пласких або об'ємних композицій з вузьких скручених смужок паперу.
Діти влаштували яскраво прикрашений міні-город. Огірки- пузанки Поховались під листки . А жовтаві дині Видно в огудинні. А гарбуз, а гарбуз Прямо в землю загруз. Всі відпочивають. Всі лежать-дрімають. Тільки соняшник не спить:на одній нозі стоїть. Поверта він тяжко. Голову-ромашку,І, розкривши жовтий рот,Стереже він наш город.