Родина Терещенків походить із колишньої гетьманської столиці Глухова. Першим Терещенком, відомості про якого дійшли до сучасників, був чернігівський козак Яків Терещенко. Його син Артемій розпочав родинний бізнес із торгівлі з візка і вуличного прізвиська Карбованець. Минуло небагато часу, і успішний купець став торгувати хлібом і деревиною.
Родоначальник роду був Артем Терещенко (1794—1873) розбагатів під час Кримської війни на постачанні хліба й корабельного лісу для війська, потім зайнявся цукроварінням та іншими галузями промисловості. Після селянської реформи 1861 року Артем Терещенко і його сини — Нікола, Федір і Семен, скуповуючи поміщицькі маєтки на Україні і в Росії, стали на початку XX століття одними з найбільших землевласників Російської імперії. Дружина Євфросинія Григорівна Стеслявська
Після смерті Артема Терещенка на чолі цукрової імперії став старший його син – Нікола, а після смерті Ніколи Терещенка спадкоємцем величезного багатства в шістнадцять років став онук Ніколи і син Івана — Михайло. Через п'ять місяців, під час Жовтневого перевороту, Михайла Терещенка було заарештовано. Опинившись на волі минуле дуже скоро нагадає про себе. Усього за кілька років іноземні кредитори відсудять у нього все, що було за межами Батьківщини. Але він лишився Терещенком і завдяки своєму фінансовому таланту став одним із найвідоміших фінансистів Європи, проте більше ніколи не приїздив на рідну землю.... Гнані революцією майже всі Терещенки опинилися за кордоном. Нині більшість із них живуть у Франції. Нікола Терещенко Михайло Терещенко
Федір Федорович Терещенко. Був захопленим авіаконструктором. Саме в с. Червоному 1910р. при своєму цукровому заводі він організував авіамайстерні, де не тільки ремонтувалися, але й виготовлялися за його кресленнями аероплани ("Терещенко-3"). Було зроблено 7 літаків, один навіть воював у Першу світову війну.
Меценати Терещенки - були фундаторами доброчинних об’єднань допомоги незаможному студентству. Терещенки були засновниками близько двох десятків і покровителями до півсотні навчальних закладів в Україні, насамперед у Києві й Глухові. Вони постійно надавали матеріальну й моральну підтримку потягові до освіти учнів та студентів із незаможних родин, робили свій внесок у просвітництво дорослого бідного населення.