ОЙ, ЛЕТІЛА СТРІЛА(українська народна балада)Ой, летіла стріла. З-за синього моря. Ой, де ж вона впала?На вдовинім полі. Кого ж вона вбила?Вдовиного сина,Немає нікого. Плакати по ньому. Летять три зозуленьки,І всі три рябенькі: Одна прилетіла,В головоньках сіла. Друга прилетіла,Край серденька сіла. Третя прилетіла. Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла -То матінка рідна. Сіла край серденька -То його миленька. А в ніженьках сіла -То його сестриця. Де матінка плаче,Там Дунай розлився. Де плаче сестриця,Там слізок криниця. Де плаче миленька,Там земля сухенька. Ой, матінка плаче,Поки жити буде. А сестриця плаче,Поки не забуде. А миленька плаче,Поки його бачить...
«Ой летіла стріла» аналіз твору (паспорт)Автор – невідомий. Твір належить до усної народної творчості. Його записали в 1915 році в селі Погорілівці на Рівненщині. Жанр – народна балада. Рід літератури: епос. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.Ідея: висловлення співчуття до загиблого. Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…
«Ой летіла стріла» художні засоби. Епітети: синього моря, вдовинім полі, земля сухенька, зозулі рябенькі. Гіпербола: Де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця. Анафора: “То його…”, “Де плаче…Там…”, “Поки…”. Пестливі слова: зозуленьки, ніженьки, матінка, сестриця, миленька, сухенька, серденька, головонька. Метафори: “слізок криниця”, “шуміла негайка”.https://youtu.be/htlup. SG2 Ucc