Презентація "Українські народні казки"

Підготувала: Бугайчук Марія Володимирівна

Колобок Івасик-Телесик

Колосок

- Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати!  Бичок нічого, - мовчить. Ведмідь тоді його хап за бік, давай смолу віддирати. Віддирав, віддирав та й зав'яз зубами, ніяк і не вирве. Сіпав, сіпав - затяг того бичка хтозна-куди!  От баба прокидається - аж бичка нема. "Ох, мені лихо велике! Де це мій бичок дівся? Мабуть він уже додому пішов". Та мерщій днище та гребінь на плечі та додому. Коли дивиться - ведмідь у бору бичка тягає. Вона до діда:  - Діду, діду! Бичок наш ведмедя привів, - іди його вбий!  Дід вискочив, віддер ведмедя, взяв і кинув його в погріб.  От на другий день, ще ні світ ні зоря, баба вже набрала кужелю і погнала на толоку бичка пасти. Сама сіла під могилою, пряде кужіль і приказує:  Пасись , пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду! Пасись , пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду!  Доти пряла, поки й задрімала. Коли це з темного лісу, з великого бору вибігає сірий вовк та до бичка: - Хто ти такий? - питає, - Скажи мені!  А бичок йому:  - Я бичок-третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений.  Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати, а то капосні собаки обідрали! 

Хто головні герої казки? Хто зробив солом'яного бичка? Що робила баба? Хто хотів з'їсти бичка? Що пообіцяли звірі дідусеві? Чи виконали вони свою обіцянку?

п і р ′ я ч к о г р и б и к а ч е ч к а в е р е т е н ц е к у ж і л ь г н і з д о д і в ч и н у к р и н и ц і т а б у н о ч о к н і ж к а

Підсумок уроку Ви теж були працьовиті на уроці. Молодці! А що вам найбільше сподобалось на уроці?