Презентація "Українськи традиції - Різдво" 6 кл."

Українські традиціїна Різдво. Вчитель зарубіжної літературивищої категорії«Старший вчитель»Одеського ліцею №122 Урокзарубіжної літератури6 класstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Різдво Христове: традиції та історія святкування Різдво Христове – одне з найважливіших свят у році, що має багатовікові традиції. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

День народження Господа нашого і Спасителя - Різдво Христове – одне з найвеличніших свят, яке відзначається усіма християнськими церквами світу (православними, католицькими, протестантськими), багатьма державами світу, організаціями, спільнотами, родинами.

За Григоріанським календарем святкування припадає на 25 грудня, за Юліанським - на 7 січня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня. І це - не лише католики, а й протестанти, яких більшість у США та Європі, православні США, Канади, Греції, Туреччини, Румунії, Болгарії, греко-католики Канади та інших країн.

Цьогоріч нарешті й ми на законодавчому рівні приєдналися до цієї двомільярдної частини світу зі святкуванням Різдва Христового. Розмови про бажання зробити це розпочалися давно, багато українців і раніше свідомо змінили дати свого святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня. Бо саме так у нас було ще з 1923 року, коли на Всеправославному Соборі в Константинополі ухвалили 25 грудня як Різдво Христове для всіх православних християн.

Але ось уже багато років, як звичаї святкування 7 січня в кожній родині набули особистісного значення,  власного забарвлення, виробилися унікальні звичаї, символи, прижилися певні цінності, тому багато українців за традицією святкуватиме Різдво 7 січня.

Українськітрадиції на Різдво

Цикл релігійних зимових свят вважається чи не наймістичнішим з усіх свят. У цей період ворожать на майбутнє та вірять у прикмети. Найулюбленішим і найцікавішим, як для дітей, так і для дорослих, є, звісно, свято Різдва Христового.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Головна страва Кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – це сакральна частина вечері – тема життя і смерті, єднання світу живих із світом померлих, мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, мед – символ чистоти. Святвечір Надзвичайно цікавою традицією напередодні Різдва Христова є Свята Вечеря або “Багата кутя”, до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Особлива за значимістю страва – це горох – “сльози” Божої Матері, які проливаються за наші гріхи. Січеники з горохуstyle.colorfillcolorfill.type

а страви з риби – віру, що і є основними складовими християнства. Страви з капусти символізують міцність, скупченість, співпрацю,

Обов’язково готують душенину або пісний борщ з грибами. Як і голубці з картоплею, ці страви означають мир, злагоду та Божу любов.

Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них – продовження роду. Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття

Узвар п’ють для очищення тіла та душі, для приготування якого використовують тільки ту воду, яка була набрана до сходу сонця.“Хліб усьому голова”, тому і у Різдвяному меню є паляниці та короваї. У різних куточках України страви можуть несуттєво відрізнятися.

Ісус любив дітей, і вважав, що саме таким, як вони, належить Царство Небесне, то ж пампушки – це символ вічності. Не забувають у цей Вечір і про найменших, тому для них готують солоденьке – пампушки з начинкою з маку, вишень або повидла.

розпочинається молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам’ять про душі предків, а також зірки, які з’явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним.Існує думка, що на Свят Вечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода і не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка. Свята вечеря style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Атрибути Різдва На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду. З періоду жнив, після закінчення збору урожаю, роблять Дідуха. Збирають його з різних злакових видів культур: колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп різні духмяні трави. Дідухstyle.colorfillcolorfill.type

Також головними атрибутами Різдва є Різдвяна зірка та Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці і прикрашають свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл.

Соломою стелили підлогу, а сіном застеляли стіл. На кожний кут й  досі кладуть по головці часнику – оберігаються від нечистої сили. Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно, щоб це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в яслах овечого хліву.

Колядки Після Вечері починалося найцікавіше - колядували. Діти співали під вікнами у сусідів. Вони підходили до хати, просили господаря благословення на колядування. І за це отримували солодощі або гроші.style.colorfillcolorfill.type

Ті діти, яким виповнилось по п’ятнадцять років – розігрували вертепи, різдвяні оповідання. Їх запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися і поспішали до іншої хати. Молоді парубки та дівчата збиралися і ходили один до одного у гості.

Вважалося, що кому протягом вечора пощас-тить скуштувати кутю дванадцять разів, тому щаститиме цілий рік. У цю ніч не лягали спати, кажучи: “Хто проспить Різдво, той проспить Царство Небесне”. Зранку всі люди йшли до церкви на Святкову Службу Божу. Так зустрічали перше велике свято – Різдво Христове. Протягом цього періоду вітаються один з одним: “Христос народився – Славімо Його”.

На цьому різдвяні свята не завершуються. 14 січня ми відзначаємо свято Святого Василя, напередодні якого Щедрий Вечір (“Щедра кутя”): теж із дванадцятьма стравами, але вже не пісними. Після Вечері діти йдуть щедрувати, а молодь збирається для ворожіння на суджених. І завершує цикл різдвяних свят – Хрещення Господнє, напередодні якого остання Різдвяна Вечеря, так звана “Голодна кутя”. У давнину ощадливі господині готували страви на весь святковий період, і тому, до Богоявлення їх вже майже не залишалось.

https://prm.ua/https://espreso.tv/article/2017/12/25/tradyciyi_rizdvahttps://otak.news/publications/culture/rizdvo-v-ukraini-holovni-tradytsii-zvychai-ta-obriady. Джерелаhttps://www.youtube.com/watch?v=lidtx. JDg. PEshttps://www.youtube.com/watch?v=Vz. I8 Qw. X2ay. Mstyle.colorfillcolorfill.type

Дякую за увагу!ЗАВДАННЯ: Зробіть власноруч різдвяну зірку або різдвяний віночокhttps://www.youtube.com/watch?v=lidtx. JDg. PEshttps://www.youtube.com/watch?v=Vz. I8 Qw. X2ay. Mstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type