СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬПАПІРУС (від грец. papyros — нільський очерет) — багаторічна трав’яниста рослина, із стебел якої в Стародавньому Єгипті виготовляли папір, одяг, взуття, плоти тощо. ШАДУ́Ф — пристрій для підняття води на вищий рівень, схожий на колодязний «журавель». БАГАТСТВО — накопичення у великій кількості цінностей, грошей, майна окремими особами. ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ (від латин. privatus — особистий, приватний) — форма привласнення, за якої знаряддя праці та продукти праці належать окремим особам. КЛАСИ (від латин. clasis — розряд, група) — великі групи людей, на які поділяється суспільство одночасно з утворенням нерівності. Розшарування на класи (раби і рабовласники) відбулося з появою приватної власності на знаряддя праці. Багатства належали панівним класам. Пригнічені верстви були позбавлені власності. НОМАРХ — так давні греки називали правителя ному. Найдавніша єгипетська назва цієї посади — «анджмер» — «той, хто копає канал». ФАРАО́Н (від давньоєгип. «пар-о» — великий дім) —той, хто живе в палаці; у Стародавньому Єгипті — титул володаря держави, у руках якого зосереджена верховна влада
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬЧИНОВНИК — людина на державній посаді. «ЦАРСЬКІ РОБОТИ» — трудова діяльність на користь держави або фараона: ремонт каналів, спорудження пірамід. ІРИГАЦІЯ (від лат. irrigatio) — зрошування. Іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) єгиптянам були потрібні, щоб регулювати розливи Нілу й використовувати його води для штучного зрошування полів. ГІКСОСИ — сирійські кочові племена. Мовою єгиптян «гик-зхус» — царі пастухів. ТРУДОВІ ЗАГОНИ — поділ селян і ремісників за професіями. Кожен загін включав людей різних професій.
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. Ремесла З початком обробки міді та виготовлення посуду в Єгипті розвиваються ремесла: ковальське, гончарне, ювелірне, склоробне ремесла, ткацтво, чинбарство, теслярство, будівельна справа, суднобудування тощо. Єгипетські хлібороби й ремісники сплачували до державної скарбниці податок у вигляді частини свого врожаю або виробів.
Надлишки продуктів накопичувалися в руках знаті у вигляді багатства. Раніше, ніж в інших народів, у Єгипті утворилася нерівність і приватна власність. Пригнічення незаможних верств посилювалося. Полонених, яких раніше вбивали, тепер перетворювали на рабів. Так у Єгипті з’являється експлуатація невільників. З утворенням нерівності в Єгипті відбувається поділ населення на класи. Історія свідчить, що за утворенням класів неодмінно створюється й держава. У Єгипті держава утворилася особливим шляхом. Жителі кожного великого селища будували зрошувальну систему, яка складалася з каналів і ставків. Таке поселення із зрошувальною системою ставало центром округу, який називають грецьким словом ном (у Єгипті було 42 номи). На чолі кожного з них стояв місцевий правитель — нома́рх. Між номами спалахували війни. Ном-переможець поглинав ном, який програвав війну. Наприкінці IV тис. до н. е. утворилися дві сильні держави: Південний (Верхній) та Північний (Нижній) Єгипет. Північний Єгипет мав ще й інші назви — Дельта, Нижнє Царство. Близько 3100 р. до н. е. цар Мі́на (греки його називали Менес) — правитель Південного Єгипту — підкорив Північний Єгипет і створив єдину державу з агресивною політикою. Так Єгипет завоював Сина́йський півострів, Ну́бію та Ефіо́пію, захопивши території, багаті на корисні копалини.
2. Хронологічні межі та періодизація історії Стародавнього ЄгиптуЄгипетська держава проіснувала приблизно 2,5 тис. років: від створення об’єднаної дер- жави близько 3100 р. до н. е. до часу її занепаду та завоювання персами в 525 р. до н. е. Час існування незалежного Стародавнього Єгипту історики поділяють на основні періоди й вивчають кожен з них. Такий поділ історії минулого називають періодизацією. Ще в ІІІ ст. до н. е. давньоєгипетський історик Манефон поділив історію Єгипту на три періоди: Раннє Царство, Середнє Царство, Пізнє Царство. ПЕРЕГЛЯД ІСТОРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО давньоєгипетського історика МАНЕФОНА за посиланням за посиланням https://is.gd/AXXw0 O або QR-кодом на ст. 49 підручника.
3. Повсякденне та господарське життя. Господарство Єгипту, урожайність землі залежали від стану зрошувальної системи. Тому піклування про ремонт і розвиток мережі каналів і ставків перетворилося на основне господарське завдання держави. Зрошувальна система об’єднувала у своїх межах усе господарство країни. Саме ця обставина була причиною й запорукою потужності держави в цілому Керування державою здійснювали через чино́вників. Найвпливовіші посади обіймали вельможі й родичі фараона. Перший радник фараона — ча́ті. За службу фараон надавав вельможам зе́млі та рабів. Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах й у вельмож, виконуючи повинності. Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні або «царські роботи»: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди. Ремісники не могли продавати свою продукцію, вони здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були й вільні землероби, що входили до складу общини. Найважче жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а важка праця робили становище рабів нестерпним. Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших розпочалося близько 1750 р. до н. е. й охопило всю Єгипетську державу, ослабивши її перед гіксосами, що завювали Єгипет більше ніж на століття.
Чиновники мали власний дім, в якому жили голова сім’ї, дружина, діти, брати й сестри, батьки тощо. А ще — численні слуги, музи́ки, співаки, танцюристи, кравці, перукарі, охоронці. Головна садиба та інші володіння були розкидані в різних кінцях країни. На багатого чиновника працювали наглядачі, писарі, зберігачі документів, управлінці. Вони контролювали людей, що працювали в господарстві: землероби, пастухи, рибалки, пекарі, пивовари, каменотеси, столяри, художники тощо. У садибах єгипетських багатіїв працювали трудові загони: збирали врожай, перевозили продукти й ремісничі вироби, завантажували кораблі тощо. У «палатах майстрів», що належали вельможам, працювали ткачі, гончарі, ювеліри. Платою за роботу були речі зі складів чиновника та вироби ремісників: зерно, гончарні вироби, знаряддя праці, робочий одяг, овочі, фрукти, т.і. У храмовому господарстві жерців працювали прості та середнього достатку люди, служителі різних культів. Керували ними чиновники з царської та місцевої влади номів. Земельні наділи храми отримували від фараона як подарунок. Тут теж працювали трудові та ремісничі загони.
ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ УРОКУГРА «АСОЦІАЦІЇ»Завдання: дібрати слова, які у вас асоціюються зі словом….(Ніл, фараон, ремесло, багатство, жерці)ГРА «На вибування»Завдання: дайте визначення або коротке пояснення термінів. Грають дві команди. Перший учень у команді вибирає термін і пояснює його. Якщо відповідь правильна, термін викреслюють, учень передає естафету товаришеві по команді. У разі неправильної відповіді учень вибуває з гри, а цей термін пояснює гравець команди суперника і т. д. Правильність відповіді визначає вчитель. Перемагає та команда, у якій залишилося найбільше гравців. Терміни: папірус, Кемі, Єгипет, шадуф, фараон, дельта, ном, номарх, жерці, класи, держава, чиновник, багатство, приватна власність, гіксоси, «царські роботи», трудові загони, іригаційні споруди, Раннє Царство, Середнє Царство, Пізнє Царство