Робота над оповіданням Бабусин борщ У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості. Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ. Зварила бабуся борщ - зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда... Забувати стала. Поки варила - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок: — Ачи солила – й не пам'ятаю... Стара вже... Ось сіль у сільниці – додавайте собі до смаку. З'їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний! Перезирнулися між собою, усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою – виїли та й ще попросили. Та все дякують бабусі. А вона радіє. — А чи солила ж я борщ? – питається бабуся. — Ми й не помітили, – каже Ніна. – Такий смачний, що про сіль і не подумали. — Значить, солила, – полегшено зітхнула бабуся. – А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити. —Добре, бабусю, – і знову перезирнулись. І непомітно всміхнулись.