Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця. Олександр Копиленко
Читання мною оповідання Пташки бояться голоду, тому й залишають нас. Багато з них спокійно пережили б холодну зиму, але їм нема чого їсти. Зозуля, соловейко, іволга та ластівка відлітають, ледве відчувши першу прохолоду осінніх ночей. А жайворонків, перепілок, зябликів і шпаків побачити ще й тоді, коли вже настають перші заморозки. Але не тільки птахи готуються до зими. Ось кажан спокійно почуває себе восени. Він висить униз головою на старій осиці й безтурботно спить. Дуже міцно спатиме й борсук у норі.
Уже зарилися в мул на дні річок і боліт жаби. Риба опускається на дно й там зимує. У воді й рак знайшов собі затишну нору й зручно влаштувався в ній на зиму. Уже поснули вужі, гадюки та ящірки. Метелики, жучки й павуки позалазили в різні щілинки, під кору дерев і там спатимуть до весни, якщо їх не знайдуть дятел або непосидюча синиця.
Трава низенька-низенька, (Присідають)Дерева високі-високі. (Піднімають руки вгору)Вітер деревце колише-гойдає. (Нахиляються)То вліво, то вправо нахиляє.(Нахил праворуч, ліворуч з піднятими руками)То вгору, то назад, (Потягуються вгору, назад.)То вниз нагинає. (Нахиляються вперед.)Птахи летять-відлітають, (Махають руками.)А учні тихенько за парти сідають. (Сідають за парти.)ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА