Мета: ознайомити учнів з історією успіху Богдана Гаврилишина, цікаві факти та історії з життя відомого українця його бачення ефективності держави та відповідальності людини перед країною, родиною, собою, опрацювати «Декларацію відповідальності людини»; формувати в учнів патріотизм; прищеплювати любов до видатних постатей України, історії України. Епіграф: Я всім це повторюю: починайте з великих мрій! Думайте не тільки про те, які наступні капці купити! Вірте у свої сили – вирішите щось зробити, то навчитеся і зробите. Але найперше – мрія! Б. Д. Гаврилишин
Цьогоріч українці вперше відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина. Згідно з Постановою Верховної Ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини.
5 характеристик успішної людини на думку Богдана Гаврилишина такі: - креативність. Щоб бути креативним, потрібно зберегти в собі трохи дитинства, дитячих мрій та фантазій. Починати потрібно з мрії, а не з якогось бізнес-плану. Виходити за рамки звичайного, дивитись на ситуації та проблеми з іншої, незвичної точки зору;– постійно вчитись, дізнаватись щось нове, займатись самовдосконаленням у всіх напрямках, будувати основу для перспективного майбутнього. Успішна, ефективна людина все життя вчиться. Є гарне китайське прислів’я: досвід – це ніби ліхтар на твоїх плечах, він освічує шлях вже пройдений, а не той, що треба пройти. Тож важливіше вчитися, ніж покладатися на свій досвід;– сильна воля і самодисципліна. Робити те, що ти повинен робити, що корисно робити, радше ніж тільки те, що хочеться робити.– вірити в свої сили і в свою мрію;– мріяти про великі і навіть недосяжні на перший погляд речі.
Богдан Гаврилишин. Народився Богдан Дмитрович Гаврилишин у селі Коропець на Тернопільщині 19 жовтня 1926 року. Три роки Богдан навчався у початковій школі в с. Жизномирі. Потім — у польськомовній Бучацькій державній гімназії, яку після приходу радянської влади перетворили на середню школу. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії, а в навчальному році 1943/44 — у Дрогобицькій гімназії.1943 року потрапив до Німеччини. У таборі біженців здобув середню освіту. 1947-го родина Гаврилишиних виїхала до Канади. Працював лісорубом, офіціантом. 1954 року здобув магістерський ступінь в університеті Торонто за фахом «інженер-механік». За три роки на першому робочому місці з інженера дослужився до керівника.
Богдан Гаврилишин1. Кавалер Ордена Свободи. Богдана Гаврилишина нагороджено Орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть бути нагороджені іноземці (Б. Г. зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016 року видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за “визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність”. Серед інших кавалерів Ордену Свободи – король Швеції Карл XVI Густав, американський сенатор Джон Маккейн, Джордж Сорос, екс-віце-президент США Джо Байден та очільники 10 держав.
Богдан Гаврилишин2. Приєднався до Пласту 80 років тому“Якщо б я не став пластуном, моє життя було би зовсім інакше, я був би зовсім іншою людиною” – казав Богдан Гаврилишин, який вступив до Пласту в 10-літньому віці – старший брат Михайло записав його до пластового табору влітку 1937 року. “Він приїхав зі Львова, привіз мені пластовий однострій, рюкзак, необхідне обладнання, перед цим записавши мене до одномісячного табору. Михайло переконав маму відпустити мене самого у довгу подорож до табору, назустріч чудовим пригодам”.
Богдан Гаврилишин3. Спілкувався з Андреєм Шептицьким Нещодавно ми відзначали 150 років з дня народження Митрополита Андрея – великого протектора Пласту. Коли юний Богдан перебував в одному зі своїх перших таборів, табір відвідав Андрея Шептицького. У своїй книзі “Залишаюсь українцем” Гаврилишин так згадує цю подію: “Він благословив кожного з нас по черзі, сказав кілька слів та пильно подивився у вічі. Мені здалося, що він справді побачив мою душу, хоча в його очах світилася лише доброта. Пізніше в житті я зустрічав визначних особистостей, проте дуже мало людей наблизились до цього старого чоловіка з довгою білою бородою, прикутого до інвалідного візка, при цьому справжнього гіганта духу”.
Богдан Гаврилишин4. Участь в УПА Богдан Гаврилишин був занадто юним, щоб вступити в УПА (в 1944 р. йому було 18 років), проте він “працював для УПА один день”. Влітку 1944 р. німецькі дивізії вивозили потягами на схід, і коли один із них зупинився у Славську (містечку на Львівщині), Богдан разом із другом ходили вагонами й, пропонуючи освіжаючі напої, пошепки агітували вояків втекти з потяга й приєднатися до УПА. “Наша місія була захоплююча, проте погано закінчилась. Нас зловили німці й ми отримали щось на зразок “запрошення” до Німеччини, від якого було важко відмовитись. Потім був майже рік важкої праці, жорстокої дисципліни, поганої їжі й жодного “світла в кінці тунелю” до травня 1945-го”.
Богдан Гаврилишин5. Перший лісоруб, який вступив в університет. По завершенню війни Гаврилишин перебуває у таборі для переміщених осіб, де й вступає у пластовий курінь “Лісові Чорти”. 1947 року пливе до Канади, щоб зануритись углиб країни для праці лісорубом. З часом Гаврилишин переїхав у Торонто, вступивши в університет. Про нього написали в місцевій газеті – “Перший лісоруб, який вступив в університет”.
Богдан Гаврилишин6. Відвідав 90 країн. За своє життя Богдан Гаврилишин відвідав понад 90 країн на всіх континентах, крім Антарктиди. “Доля була дуже щедрою до мене. Мої мрії пізнати світ здійснювалися. Після обрання директором Центру навчання менеджменту я став багато подорожувати з різними цілями до різних країн. У кожній з країн я зробив щось корисне. Я не подорожував у ролі туриста”. З особливими емоціями Гаврилишин згадував своє перебування в Індії, Японії, Австралії, Аргентині, Ірані, Бразилії, Чилі та Венесуелі. Але вдома він себе відчував в Україні, Швейцарії та Канаді.
Богдан Гаврилишин7. Створив Давоський форум. Богдан Гаврилишин був співзасновником Світового економічного форуму в Давосі. Очолюючи Міжнародний інститут менеджменту, він започаткував Європейський форум менеджменту, який у подальшому переріс у всесвітню платформу для спілкування між світовими лідерами. У Давосі було підписано Декларацію між Грецією і Туреччиною в 1988 році, завдяки якій між ними припинилась війна. На річних зборах 1994 року, міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і лідер Палестини Ясір Арафат досягли попередньої згоди Щодо Гази і Єрихона.
Богдан Гаврилишин8. Підтримав першу українську експедицію в Антарктиду1995 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію “Фарадей”, тепер відому як “Академік Вернадський”. Українська сторона придбала цю станцію за символічний 1 фунт стерлінгів. А от на відправлення першої експедиції в Антарктиду коштів не було. Все закінчилося б фіаско, якби наші вчені не вийшли на Богдана Гаврилишина, який тоді очолював міжнародний фонд “Відродження”. Почувши про цю проблему, Богдан Дмитрович допоміг першій українській антарктичній групі – фонд виділив кошти на експедицію.
Богдан Гаврилишин9. Був радником президентів З часу української незалежності Богдан Гаврилишин був радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради. Про цей досвід він неодноразово ділився своїми спогадами. Про Леоніда Кравчука: “Я його поважаю і дотепер, він був гарний політик, але він про економіку нічого не знав… У 93-му я від руки написав для нього десять правил ринкової економіки”. Неоднозначні спогади в нього були про президента-втікача: “З усіх, чиїм радником я працював, лише одна людина відкрито і відверто сказала мені, що не знає, як поводитися з економікою держави: “Навчіть мене!” І то був, як не дивно, Віктор Янукович”. Але ставши президентом, людина змінилася, вважав Гаврилишин. “Він став якоюсь спотвореною людиною. Я б навіть сказав, що він перетворився на хвору людину. У Януковича були лише два бажання, помітні неозброєним оком: мати абсолютну владу і мати абсолютне багатство”.
Богдан Гаврилишин10. Змінив долю Австралії та Аргентини“У деяких країнах я був залучений до визначних подій і залишив слід по собі, серйозно вплинувши на подальший розвиток тих країн. Так сталося в Австралії та Аргентині.”В Австралії Богдан Гаврилишин був одним із медіаторів консенсусу між урядом, бізнесом та профспілками на початку 1980-х, що передувало значному економічному росту. Книга Богдана Дмитровича “Дороговкази в майбутнє” була популярною серед аргентинських професорів у часі правління військової хунти. Гаврилишина запросили для прочитання семи відкритих лекцій та трьох виключно для командування армії, авіації та морського флоту. У той час Аргентина перебувала в “диктатурі з обмеженням політичних прав людей, і в усіх аспектах зовсім неефективна. Незадоволення населення зростало. Деякі з генералів стали замислюватися – чи не передати їм владу цивільним”. Метою лекцій Гаврилишина було розповісти про ефективні системи управління та про те, як їх можна досягнути. На диво, вже через декілька місяців після його візиту військова хунта оголосила проведення дострокових виборів. Після цього з Гаврилишиним зв’язався президент асоціації рекламодавців із запрошенням повернутися в Аргентину.
Працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки ще на початку 2010-х Богдан Гаврилишин дійшов висновку, що світ не є здоровий і що для того, щоб змінити ситуацію, потрібно брати на себе відповідальність на всіх рівнях. У 2014 році пан Богдан створив Декларацію відповідальності людини, яка складається з 15 пунктів.
Говори правду, будь чесним, дій згідно зморальними та етичними принципами.132 Підтримуй своє здоров’я у якнайкращомустані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування. Вчися, розвивай свої таланти, здібності,навички протягом усього життя, щоб бутикорисною частиною суспільства.
Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились дотебе.465 Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що єправда, а що ні, що є добре, а що зле. Водночаспродовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись,що він відповідає моральним та етичним принципам. Прагни до гармонії між особистим, професійним тасоціальним життям, будучи частиною громади.
У прагненні реалізації своїх прав, необмежуй прав інших членів суспільства.798 Вирішуй якнайбільше проблем тапитань на індивідуальному, сімейному,громадському рівнях, щоб полегшити тягарта зменшити витрати на управління. Обов’язки людини до сім’ї:– бережи культурну спадщину своїх предків;– стався до батьків з любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;- стався до братів та сестер як до кращих друзів.
Батьків до дітей:– люби своїх дітей, виховуй в них етичні та моральні цінності;– сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів та особистостей, виховуй їх як вільних людей.1011 До суспільства:– допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;– сприяй добробуту усіх членів суспільства;– зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною усієї світової спільноти.
До довкілля:– економно та розумно використовуй всі ресурси, уникай забруднення біосфери. Допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.1213 До країни:– будь законослухняним;– допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для усього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.
До майбутніх поколінь:– залиш навколишнє середовище у кращому стані, ніж отримав: із збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективним у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.1415 До світу:– будь толерантними та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;– вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;– сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці і чесної торгівлі.
Богдан Гаврилишин: яскраві цитати“Я був на всіх континентах. І не як юрист, а як консультант великих міжнародних підприємств, радник деяких держав. Кілька країн вважають, що я їм належу, – це й Індія, і Канада, і Швейцарія. Але я завжди залишався українцем. Це завжди допомагало мені: люди, які асимілюються, виглядають звичайними, слабкими, а коли хтось твердо стоїть на своєму національному ґрунті, це привертає увагу, це викликає повагу в розумних людей”.“Мистецтво життя – це здатність суміщати те, що ми хочемо, з тим, що можемо, раціональне й емоційне в нас, особисті досягнення і вплив на життя людей поряд з нами”.“Ми є винятково талановитий народ. В Україні є люди, які в різних сферах досягають вищих результатів, ніж на Заході. Наприклад, я знаю з власного досвіду, що у нас є куди кращі лікарі, ніж у Швейцарії, вони краще знають анатомію, системніше думають, є більш компетентними. При цьому вітчизняним лікарям мало платять і часом бракує сучасного обладнання”.
Богдан Гаврилишин: яскраві цитати“Ми [українці] могли би багато чого зробити для світу, бо він загалом хворий. Недуга — це коли людина не має жодної духовної цінності. Збереглися тільки матеріальні. А ми не такі”.“Я думаю, що щастя можна викликати, що його можна спровокувати. Усе просто — для цього треба справді буйно мріяти”.“Людині доконче потрібно мати дві точки зору, так само потрібно мати дві вищі освіти – це запорука її мудрості”
Богдан Гаврилишин. У 2010 році Б. Д. Гаврилишиним було засновано Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого стала підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну. Пішов з життя о 5-й ранку 24 жовтня 2016 року, знаходячись у родинному колі, у своїй квартирі в місті Києві. З ініціативи Бізнес-школи МІМ-Київ спеціально до 90-річного ювілею Богдана Дмитровича у 2016 році було виведено сорт соняха «Богдан Гаврилишин». У 2017 році за сприяння Фонду родини Богдана Гаврилишина було розпочато «Марафон відповідальності». Метою флешмоб-акції є «привернення уваги українців до позитивних змін, які роблять активні та відповідальні люди у всіх куточках України. Символізм марафону полягає в невеликому завданні: висадити і зростити соняшник вищевказаного сорту. Причому учаснику чи учасниці акції варто не просто посадити насіння, а й розповісти у соціальних мережах про власний внесок у позитивні зміни, про ініціативи, у яких він/вона бере участь. А за 100 днів (це приблизний час дозрівання соняшника) можна зробити чимало корисних справ.