План
Утопія. Витоки. Порівняльна
01. Визначення. Особливості. 03. характеристика
Представники. утопії та антиутопії.
02.Антиутопія. Витоки. 04. Визначення. Особливості. Пантопія.
Представники.
Витоки утопії
легенди про "золоте століття", про "острови блаженних", теологічні і етичні концепції;
фольклор (народні казки про блаженну землю, щасливі острови й т. п.), міфи різних народів (про пошуки щасливого краю), Біблія (Царство Христове) тощо;
перший опис ідеальної країни в художній літературі представлений у філософських трактатах «Тимей»,
«Держава» античного філософа Платона.
У часи античності і в добу Відродження, вона набула форми опису досконалих суспільств, які начебто існували десь на землі або які
існували в минулому, в XVII-XVIII ст. велике поширення отримали різні утопічні трактати і проекти соціальних і політичних реформ.
Походження терміну
“місце, якого не існує”, означало прекрасне, але
“благодатна земля нездійсненне майбутнє
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
Представники та їх твори
сто років".
Походження терміну
"какотопія" (погане "негативна утопія" місце, держава зла) (альтернатива позитивній утопії)
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
Утопія |
Антиутопія |
Змалювати правдиве життя в принципово |
За допомогою фантастики передбачити тим самим про небезпечні |
новому суспільстві наслідки існуючого загального благоденства. порядку або утопічних ілюзій.
Список використаних джерел
"Царство Боже є утопією безкінечної поступальності або конвульсивної
революції...". "Машина часу" Герберта Уеллса і "Сонячна машина« Володимира Винниченка // Зарубіжна література в навчальних закладах. 1997. №10. С. 36–40. 2. Жулинський М. "Яке велике щастя я мала...". Радощі й печалі Розалії Винниченко // Україна. 1992. № 10. С. 14–17.
3. Надъярных С. Идеал и реальность в антиутопиях ХХ века: "Мы" Е.Замятина и "Солнечная машина" В.Винниченко // Славянские литературы: ХІ Междунар. Съезд славистов, Братислава, сент. 1993 г.
М., 1993. С. 161–172.
4. Сабат Г. «Сонячна машина» Володимира Винниченка: утопія чи антиутопія? // Наукові записки.
Серія: філологічні науки. Вип. 92. С. 238-245.