ЯКІ ПРАВИЛА
ПОТРІБНО
ЗНАТИ, ЩОБ НЕ ВТОПИТИСЯ?
Причиною виникнення гострої дихальної недостатност та гострої серцевої недостатност є потрапляння р дини в її
дихальн шляхи
РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ ГОЛОВНИХ ТИПИ УТОПЛЕННЯ:
1) аспрацйне (стинне — мокре) — 75–95 % випадкв;
2) асфктичне (спастичне — сухе) — 5–20 % випадкв;
3) синкопальне (рефлекторне) — до 5 % випадкв.
Морська вода.
Утворюється ст йка б ла п на.
Р зко порушується
газообм н,
зупиняється серце.
ІСТИННОГО УТОПЛЕННЯ Є:
1) у початковому пер од витягнут з води збуджен або загальмован ; 2) неадекватна реакц я на обстановку: постраждал намагаються стати, п ти, в дмовляються в д медичної допомоги;
3) дихання шумне з нападами кашлю; 4) часто блювота проковтнутою водою шлунковим вм стом
ДОПОМОГА ПІД ЧАС УТОПЛЕННЯ
Рятувати людину, яка тоне, потр бно так, щоб не стати самому заручником
потопельника не п ти п д воду.
Якщо рятувальник не вм є добре пла вати, у нього немає ф зичних можливостей
плавзасоб в — у воду краще не л зти, а кликати на допомогу
Наближатися до людини, яка тоне, треба з плавзасобом: двол трова пляшка чи
торбинка, у яку набрали пов тря
треба заф ксувати м сце, де в н п шов на дно
П сля того, як витягнули людину на
поверхню, необх дно якнайшвидше
доправити її до берега за волосся, поп д пахви
На берез треба очистити верхн дихальн шляхи починати штучну вентиляц ю легень
Ставитися до постраждалого треба так, н би у нього апр ор ушкоджена голова.
ПОСТРАЖДАЛОМУ ПІД ЧАС УТОПЛЕННЯ МАЄ ТАКУ ПОСЛІДОВНІСТЬ:
1. Перев рити, чи притомний постраждалий.
2. В дновити в постраждалого прох дн сть дихальних шлях в.
3. Перев рити наявн сть дихання в постраждалого.
4. Якщо поблизу є автоматичний деф брилятор, треба в дразу його принести чи доручити це комусь;
-паралельно з проведенням серцево-легеневої реан мац ї накласти електроди деф брилятора, а в дразу п сля цього:
• припинити СЛР;
• вислухати вказ вку деф брилятора;
• якщо в н рекомендує зробити деф бриляц ю, потр бно в д йти в д постраждалого та натиснути кнопку деф брилятора. П сля розряду сл д продовжити СЛР протягом 2 хв тод перев рити наявн сть дихання серцебиття упродовж 10 с. Якщо з’явилися 2–4 дихальн рухи грудної кл тки, треба повернути потопельника на б к стежити, щоб не зупинилося дихання. Якщо самост йного дихання немає, продовжувати СЛР так, як описано у в дпов дному розд л , кожн 2 хв зд йснювати деф бриляц ю.
ПОСТРАЖДАЛОМУ ПІД ЧАС УТОПЛЕННЯ МАЄ ТАКУ ПОСЛІДОВНІСТЬ:
5. Продовжувати серцево-легеневу реан мац ю до:
• прибуття бригади ЕМД;
• в дновлення дихання в постраждалого
(наявн сть 2–4 дихальних рух в протягом 10 с); • настання ф зичного виснаження тих, хто проводить серцево-легеневу реан мац ю, але не менше 30 хв.
6. У випадку оживлення постраждалого — перевести його в стаб льне положення на боц та чекати на прибуття бригади ЕМД, пост йно контролюючи наявн сть дихання , за можливост , — пульсу на сонн й артер ї в постраждалого.
7. Не залишати постраждалого без нагляду до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
ЗА ДАНИМИ ПРОВЕДЕНОГО ФЕДЕРАЦІЄЮ
ПЛАВАННЯ УКРАЇНИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КОЖНОГО
РОКУ В НАШІЙ КРАЇНІ ТОНЕ ПРИБЛИЗНО 3000
ЛЮДЕЙ. З НИХ БІЛЬШЕ 10 ВІДСОТКІВ – ДІТИ ДО 14
РОКІВ. ПРИЧИНОЮ ЦЬОГО Є НЕВМІННЯ ПЛАВАТИ
ТА ВІДСУТНІСТЬ НАВИЧОК ЗНАХОДЖЕННЯ У
ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ. В УКРАЇНІ ВМІЮТЬ
ПЛАВАТИ МЕНШЕ 7 ВІДСОТКІВ НАСЕЛЕННЯ,
ДЕРЖАВНІ ТЕСТИ З ПЛАВАННЯ НЕ МОЖУТЬ ЗДАТИ
БІЛЬШЕ 80% ШКОЛЯРІВ ТА СТУДЕНТІВ; ТІЛЬКИ
0,12% ЗАЙМАЄТЬСЯ ПЛАВАННЯМ В ОЗДОРОВЧИХ ГРУПАХ І СЕКЦІЯХ. ПРИ ЦЬОМУ НЕЗАХИЩЕНІ
ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ ТА БІЛЬШІСТЬ ДІТЕЙ
ПОЗБАВЛЕНІ МОЖЛИВОСТІ ВІДВІДУВАТИ
ПЛАВАЛЬНІ БАСЕЙНІ ЧЕРЕЗ ЇХ БРАК ТА ВИСОКУ ВАРТІСТЬ ЗАНЯТЬ.
СПАСІННЯ
ПОТОПАЮЧОГО-
ДІЛО РУК
САМОГО
ПОТОПАЮЧОГО