Презентація "В.Рутківський. "Джури козака Швайки""

Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» («На Козацьких островах»)

Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять… Історія – це свідок часу, учителька життя. Не знати історії – означає завжди бути дитиною. Цицерон, давньоримський політичний діяч

Освіта: Одеський політехнічний інститут; слухач Вищих літературних курсів. Діяльність: письменник, редактор на радіо, сценарист, засновник премії «Джури». Нагороди: * літературна премія ім. М. Трублаїні (1992), премія ім. Лесі Українки (2002) за роман «Сторожова застава», премія ім. В. Близнеця.* Книга року Бі-Бі-Сі (2011), роман «Сині Води».* Національна премія України ім. Тараса Шевченка в номінації «Література» (2012) за трилогію про джур. Екранізації: «Сторожова застава».

Поетична творчість Автор поетичних збірок:* «Краплини сонця» (1966), * «Плоти» (1968),* «Рівновага» (1977), * «Знак глибини» (1987).

Прозові твори

«Джури козака Швайки» – твір про волелюбних, сміливих людей Тема: зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика в супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва. Ідея: уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів; засудження зради.

Проблематика історико-пригодницького роману “Джури козака Швайки»Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Співіснування людей і тварин. Стосунки між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад.

Композиція роману «Джури козака Швайки»

Козак-характерник (химоро́дник, галдо́вник, заморо́чник) Назва віщуна, чаклуна в Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва.

Джура (чура) Первісно джура - перське слово, що означає «товариш», в українську потрапило як запозичення з тюркської. В Україні в ХІ-ХІІІ століттях – зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях.

Головні герої твору Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок, дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила; дід-ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарин Рашит.

Негативні персонажіПан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей); його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав із поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив); Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях, змушений визнати власну поразку);татари.

Уміння, майстерність, хист:кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Вольові якості:сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. Почуттєві якості:вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству.

Характеристика Санька і ГрицикаЄдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає. Наглядав за курчатами. Мрійливий, спокійний, розважливий. Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати. Став круглим сиротою після набігу татар на село, живе в сім'ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик. Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий. Має зіркі очі. Не дає себе обдурити.

Персонажі твору. Демко Дурна Сила – напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона за­свідчує глибоку людяність і справедливість на­ших пращурів. Дід Кібчик живе задля ближніх, передає набутий за довге життя досвід і мудрість. Волхв Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і ці­литель, який знає таємниці минулого й май­бутнього, людської душі й людської історії.

Козацькі прислів’я. У козака життя коротке, а слава вічна. Береженого Бог береже, а козака шабля. Ми з такого роду, що любим свободу. Козацькому роду нема переводу. Кінь та ніч козакові товариші. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Козак дружбу знає: в біді коня не покидає. Коли козак в полі, то він і на волі.