Презентація "В.Винниченко "Момент"

“Момент” Володимир Винниченко. А колегам моїм, письменникам і митцям, перекажіть, що немає вищої, цікавішої теми для їхніх творів, як щастя. Володимир Винниченко

Володимир Винниченко – видатний український прозаїк, драматург, політичний діяч. Він є автором першого українського фантастичного роману «Сонячні машини», автором «малих форм», романів і драм. Почавши з реалізму, він згодом обирає імпресіоністичний стиль.

МОМЕ́НТ, у, чол.1. Те саме, що мить; мент. Короткий відрізок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. 2. Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь. 3. Окремий бік якогось явища; супровідні умови або які-небудь обставини.

Письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії. Рік написання : 1910Історія написання твору

Літературний рід: епос. Жанр: новела. Новела – невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Літературний напрям: модернізм. Течія: поєднання експресіонізму з імпресіонізмом.

Підзаголовок: "Із тюремних буднів Шехерезади"«Шехерезадою» виявляється чоловік-оповідач, а не жінка, однак, аби зацікавити своїми тюремними оповідями, автор вдається до інтригування читача підзаголовком. Можливо, таким підзаголовком автор натякає на близькість свого твору до казки. Адже новела справді нагадує жанрову модель чарівної казки, сюжет якої побудований на міфологічному мотиві перетинання кордону.

Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації.Ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. Головні думки:доведення того, що люди інколи бездумно втрачають мить щастя, підкорюючи свої вчинки суворим приписам моралі, а інколи, намагаючись затримати й продовжити його, гублять своє щастя назавжди;усе, що від природи, є прекрасним. Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».

Образилюдей: оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду; Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого; панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою; Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон; сусід Семена; природи: «вільні комашки», які не мають умовностей; поле; ліс; золота солома; предметів і явищ: револьвер, капелюхи, кордон; очі; поцілунок.

Символічні образиполе (символ свободи, життя, народження й росту); ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя)); комашки (символ відсутності обмежень і правил); зелені мушки, ворон (символ смерті), кордон (символ межі між життям і смертю).

Час подій: весна, утім точно не визначений, мов у позачассі. Місце подій: село на кордоні — кордон, утім точно не визначене.

Сюжет. Перед спланованим нелегальним переходом через кордон революціонер зустрічається з панночкою. Панночка теж утікає від поліції. Герой закохується, а читач спостерігає за народженням і розвитком високого почуття. Молоді люди переживають екстремальний момент, коли перебігають прикордонну смугу під обстрілом, але уникають смерті. Вони святкують радість життя.

Композиція. Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) — прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка) — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехерезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії) — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка).

Історія кохання в новелі психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить (звідси й назва новели «Момент») — і зникло разом із чарівною панною.

Характерні риси новелисюжет динамічний і напружений;наявність імпресіоністичних засобів: колористика тексту концентрує сонячні барви, лісову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів увиразнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі;розповідь ведеться від першої особи.

У цій новелі В. Винниченко використав увесь арсенал імпресіоніс­тичних засобів. Колористика твору концентрує в собі сонячні барви, лі­сову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів уви­разнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. Штрихова імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться від першої особи) ніби виплітає малюнок душев­ного стану закоханого. Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає че­рез внутрішній світ головного героя. Михайло Жук. Казка

Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Справжнє щастя — у миттєвому захваті. Елі Марінова. Любов (2009)

У цій новелі чітко простежується доволі відверте протиставлення усталеної, традиційної моралі з її суворими, а то й пуританськими приписами природності й принадності душевних і тілесних поривань двох молодих людей. Емоційно звучить у новелі й піднесений, і мі­норний водночас апофеоз «великому, прекрасному процесу життя», частка якого і ліс, і бджоли, і пташки, і «сплетені коханням метели­ки», і юнак та дівчина, які ніби розчиняються в зеленому рухливому царстві природи. Густав Клімт. Поцілунок (1907–1908)

Спалах почуттєвої любові в природі — момент, найвища точка бут­тя. Людина перетворює свято кохання на побутовий елемент щоден­ного життя. Звідси і рівень оцінки: «Щастя — момент. Далі вже бу­денщина, пошлість». Ідеальну модель поведінки всього живого в при­роді Муся окреслює так: «Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання». Пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши її з рівня біологічного на рівень духовний {«наше кохання повинно вмер­ти зараз»), з розумінням сприймається героєм. Муся стає Дамою, а юнак благочестивим, шляхетним лицарем: «Я схопив краї її сукні, по­цілував і випустив». Авторська ідея очевидна: усе, що природне, є прекрасним.

Проблемилюбові і щастя людини;миті як вічності;філософії людського буття;життя і смерті;гармонії людини й природи;природності душевних і тілесних поривань людини.

Персонажі, їх цитатна характеристика. Головні герої: революціонер-оповідач (Шехерезада), панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.

Герой-оповідач (Шехеризада) – розповідь у творі ведеться від першої особи, проте про самого героя, що розповідає про випадок із свого життя, ми не дізнаємося нічого. Про його біографію, про те, за що він опиняється у в’язниці, ми не дізнаємося жодних подробиць. Здогадуємося лише, що герой належить до молодих революціонерів. Цікавими видаються його філософські роздуми про сенс життя, про красу природи, щасливе й органічне життя живих істот та страждання людини, яка відірвалася від природи.

Муся, панночка із міста – ця дівчина, швидше за все, була пов’язана із революціонерами, які ховалися від поліції. У творі є побіжний опис зовнішності Мусі:«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом’яним бриликом на колінах, з здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі»; «В темному волоссі їй запуталась соломинка і дрижала над вухом; нижня губа, як у вередливих і гарненьких дітей, була трохи випнута наперед».

Муся – дуже смілива, рішуча дівчина, готова ризикувати власним життям. В хвилину небезпеки ми бачимо Мусю такою: “з висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута… здавалася якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним, напруженим, диким”. Ми дізнаємося не лише про сміливість дівчини, а й про її характер (приязна, ніжна, з тонкою душею) і про її погляди на життя. Саме її розуміння кохання, слова Мусі про те, що щастя – це лише мить, а далі йде «пошлість» стосунків, є центральною ідеєю автора: «Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде» (Муся про сутність щастя).

Семен Пустун – контрабандист, товариш оповідача. Це другорядний персонаж, у творі він виконує вторинну роль, допомагаючи оповідачеві та Мусі дістатися кордону. Проте є його характеристика, з якої з’ясовуємо, що Семен – людина досвідчена, серйозна, звикла до постійної небезпеки: Незважаючи «на своє пустотливе прізвище, був чоловік поважний і випускати з себе слів без потреби не любив. Сам був «парнишка» дебелий, «гвардійонець», як казали його односельчани, і на всіх через те дивився завжди згори вниз. Ступав помалу, важко, серйозно і навіть, коли ловили його «харцизники», не мінявся, тільки ще більш насуплювався, очі робились ще меншими, колючими і страшно якось біліли губи».

Новелу "Момент" фахівці визнали справжньою перлиною творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей, зокрема й класиків літератури та їхніх героїв — шекспірівських Ромео і Джульєтту чи Івана та Марічку з повісті Коцюбинського. Це проблеми любові і щастя людини, миті як вічності тощо. Загалом філософія пронизує наскрізь всю художню творчість Винниченка — і малу прозу, і романістику, і драматургію. Причому настільки, що літературознавець Лариса Мороз дійшла висновку: твори письменника можна вважати зразками "літератури-як-філософії", а самого Винниченка — представником "філософсько-інтелектуальної течії в реалізмі".

В. Винниченко продовжував традиції української філософії серцецентризму. У праці «Конкордизм» він пише: «Справжнім спрямуванням філософського пошуку має стати обґрунтування шляхів щасливого життя людини. Щастя — те, що дає постійну радість життя, стан, який можливий, коли людина віднаходить гармонію та рівновагу між різними сферами буття».

У наш час новелу Володимира Винниченка «Момент» успішно інсценізовано в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка як моновиставу«Момент кохання» (режисер – Тарас Жирко), в якій роль Шехерезади зіграв заслужений артист України Євген Нищук. Акторка Інна Цимбалюк, яка грала роль панночки Мусі, у моновиставі з’являлася лише на екрані. У такий спосіб вона ніби ілюструвала спогади головного героя. Моновистава– сценічне дійство за участю одного актора

Джерела:1.://school-zno.com.ua/ukr-literatura/10-klas/vynnychenko/124-moment.html2.https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vinnichenko/2222-volodimir-vinnichenko-moment-analiz 3.https://znoo.in.ua/moment-volodimir-vinnichenko-analiz/4.https://narodna-osvita.com.ua/1555-volodimir-vinnichenko-moment-z-opovdan-tyuremnoyi-sheherezadi-analz-tvoru-kritika.html5. Українська література (профільний рівень) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.6. Українська література (профільний рівень) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Василь Пахаренко. — К. : Грамота, 2018. — 272 с. : іл.