Презентація "Валер'ян Підмогильний, роман "Місто". Зображення "цілісної" людини в єдності біологічного, духовного, соціального"

Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного,духовного, соціального «Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого». Ю. Шерех

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»                                                    А. Франс. «Таїс» «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє».                                                                                     Талмуд

Твір Підмогильного сюжетними мотивами нагадує західноєвропейський «роман кар’єри»: у цьому жанровому різновиді роману герой з нижчих верств пробивається до вищих прошарків. Однак зростання й еволюція Радченка змальовується у трьох сюжетних вимірах: у соціальній площині, в особистісно-внутрішній сфері, у творчій царині, себто Степан реалізується як мистецька особистість.

За літературу! Мусимо поважати те, що дає нам заробіток. Але скажіть – тільки щиро! – чому ви почали писати? З заздрощів, - відповів Степан, червоюніючи.

Перше оповідання “Бритва” Тематика: громадянська війна Наступні декілька оповідань з аналогічною тематикою

Натхненна робота над кіносценарієм “Потім пильно накреслив план кінодрами з часів громадянської війни на шість частин з прологом, де було все як годиться: соціальне противенство — раз, кохання між героєм-робітником та жінкою з противного табору — два, чарівна дівчина-пролетарка, що того робітника від наглої смерті рятує й перебирає на себе його чуття, — три, постріли й дим — чотири, перемога чесноти — п'ять, не згадуючи вже про дрібніші факти, що нічим не поступались попереднім. “

Вплив на творчість “Fata Morgana” Коцюбинського “Ніколи, ніколи я такого не напишу..” Розмови з Виговським “Шаг ціна тому прозаїкові, що не знає людей..” “Про що властиво він писав? Ніде, протягом сотні сторінок не здибав він людини …..”

“ Юрба збуджувала його, збуджувала не самий зір та слух, але й ніс його поширювався, щоб нюхати, пучки тремтіли, щоб діткнутись цієї рухливої, гомінкої маси. Він прагнув відчути її всіма чуттями, всю і кожного, ввібрати її всіма сполучними каналами в ту могутню майстерню, де враження топляться на огнищі крові й куються на ковадлах серця.”

“Він напише повість про людей..” - натхненна праця над повістю “Цілий тиждень тривало це таємниче сп’яніння.” творча криза “Але другого дня не написав нічого. Сидів, ходив, навіть лягав і марити пробував, але жодного слова на дальший розділ видушити з себе не спромігся. Так, ніби вся повідь його уяви раптом зсілась і в голові йому лишились мертві згустки, яких не в силі був розтопити його гарячий розпач. “

“Тоді в тиші лампи над столом, писав свою повість про людей”.

В. Підмогильний, формуючи нову модель психолого – реалістичного роману, експериментує з композицією: на традиційну оповідну з її зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою (у романі «Місто» це сюжетна лінія становлення письменника) накладає кризову ( сюжетна лінія Степанових стосунків  із жінками), яка характерна для пригодницьких творів. Таким чином він динамізує психологічний роман.

Жіночі образи Роман «Місто»

Надійка «Таке біляве, тихе, а тиха вода греблі рве»

«Приємна романтика кухні: стосунки юнака й злочинної мами, роман з раптовою зав’язкою, жагучим змістом і нудним закінченням…»

«Ах, божественний, які ми дурні. Всі дурні. Ти нічого не розумієш…» «Люди – страшеннні коміки, вони не хотять жити просто, а все щось вигадують, накручують, а потім самі мучаться…»

«Мить для жінки замало» «Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам ще не обирав».

«Рухалася гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі благальним поглядом, напружившись у цьому пристрасному оповитті»

“...хлопець вийшов, переймаючись до неї пошаною, якось схвильовано розуміючи, що жінка продається, а людина – ні.”

«Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертва… жінка є лише об’єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурд­ний, як абсурдне саме життя… Для чоловіків це пошук самоствер­дження, а не кохання» Соломія Павличко

Розповідна стратегія роману Розповідь у романі «Місто» ведеться від третьої особи, але читач сприймає світ очима Степана Радченка. Ця викладова форма роману зумовлена намаганням автора, з одного боку, дистанціюватися від поглядів героя, подати їх неупереджено (для цього використана третьоособова форма розповіді), з другого – представити внутрішній світ персонажа цілісно й вичерпно.

І все ж вдумливий читач побачить головного героя очима інших персонажів. Надійка Мусінька Максим Гнідий Зоська Вигорський Левко Рита