Презентація "Веди -- найдавніша пам'ятка староіндійської літератури"

Веди

Веди належать до текстів одкровення (шруті). Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади. Самі Веди містять достатньо відомостей про власне походження. Вважається, що крім нашого Всесвіту з усіма його планетами і зірками, існує незліченна кількість інших всесвітів. За цією теорією, різноманітні всесвіти порівнюються з бульбашками піни, що плавають в океані. Уся сукупність цих всесвітів називається матеріальним світом. За межами матеріального світу знаходиться духовний світ. Визначається, що духовний світ принаймні в три рази більше ніж матеріальний.

Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають, що веди мають божественне походження.

Веди народжувались упродовж тривалого часу й існували спочатку в усній формі. За індуїстською традицією, ці вірші є одкровенням верховного бога Брахми, передані стародавнім мудрецям та співцям – ріші, які обробляли й доповнювали вже існуючі гімни, шліфуючи їхню форму. Пізніше їх записали жерці літературною староіндійською мовою – санскритом.

Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.

Ригведа Найдавнішою за часом створення і найбільшою за обсягом (1 028 гімнів і 10 500 віршів) вважають Ригведу. Вони вміщені в 10 книгах. Найбільше гімнів звернено до бога вогню Агні, бога громовиці Індри та інших сил природи, наділених людськими властивостями. Стародавні співці возвеличували красу, розум та стверджувальність богів, на честь яких „як веселі гірські струмки, що рвуться з гір, лунають наші гімни”. „Ригведа” вирізняється ліризмом, багатством художньо-зображувальних засобів.

Ріґведа — стародавній збірник релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Деякі з гімнів Ріґведи все ще читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами. Лінгвістичний аналіз показує, що збірка була складена в північно-східній частині Південної Азії між 1700 і 1100 роками до н. е., під час раннього ведичного періоду.

Самаведа Це Веда пісень, збірка древніх індійських духовних гімнів (1549). Вона складається з 1549 пісень, які переважно (крім 75) повторюють гімни Ригведи або нагадують їх тематично.

За святістю та значенням для ритуалу «Сама-веда», або «Веда піснеспівів», йде відразу ж після Рігведи. Її Самхіта, або метричний текст, складається переважно з гімнів, які співалися священиками під час важливих жертвопринесень. «Сама-веда», можливо, була складена близько 1300 до н. е. Збірка складена з гімнів, частин гімнів і окремих віршів, взятих переважно з «Ріг-веди», перемішаних та розставлених без зв'язку зі своїм початковим порядком, щоб краще пристосувати їх до релігійних церемоній, в яких вони повинні були використовуватися. Вірші призначені не для простого читання, а для співу на спеціально позначені мелодії з використанням семи нот. Такі пісні називаються саманом, і в цьому сенсі «Сама-веда» — дійсно книга гімнів.

Яджурведа Це була «Веда жертовних формул». На думку більшості вчених, «Яджур-веда» була складена на початку залізного віку, близько X століття до н.е., і відображала практики ведичної релігії тих часів. Вона містить в собі мантри, необхідні для проведення ведичних ритуалів, а також додаткові коментарі в прозі. Давні індуси обожнювали явища природи, наділяючи божества людською зовнішністю. Боги, якими їх змальовано в Ведах, мають усі людські бажання. Для ведизму характерним було також обожнювання природи й окремих природних і соціальних явищ: Так, Индра - бог грози і могутньої волі; Варуна - бог світового порядку й справедливості; Агни - бог вогню й оселі; Сома - бог священного напою. Загалом до вищих ведийских божеств відносять 33 бога.

Атхарваведа Атхарва-веда - священний текст індуїзму, одна з Вед, зазвичай під час нумерації розташовується на четвертому місці. Згідно індуїстській традиції, «Атхарва-веда» була в основному складена двома групами ріші, відомими як Бхрігу і Ангіраса. Належачи до самого раннього, ведичного, періоду староіндійської літератури, ця памятка займає особливе місце серед інших Вед, відрізняючись від них і за своїм змістом, і за тим ритуалом, який з нею пов'язаний. «Атхарва-веда» унікальна, бо відображає ті сторони життя найдавніших індійців, память про які зникла б назавжди, якби це не було зафіксовано в Атхарваведі.

«Атхарва-веда» більш безпосередньо виражає потреби і бажання ведичних аріїв. У її заговорах і заклинаннях людина постає в інтимних аспектах свого існування. Саме з «Атхарва-веди» ми дізнаємося про побутові подробиці, які за своєю дріб’язковістю не могли знайти місця в інших гімнах. У збірці мова йде звичайно не про богів і міфи, а про людину у її суспільному й особистому житті, її хвороби і страхи і тощо. Це свого роду енциклопедія побуту ведійських племен, з якої можна почерпнути відомості і про помазання царя на царство, і про весілля або похорон, і про будівництво хатини, і про лікування хворих. Атхарваведа також інформує нас про війну.

Гімн до Ранньої Зорі В повіз великий богині щасливої впряжені коні. Всі несмертельні боги посідали в той повіз. Славна з’явилась богиня, живуча в повітрі, з лона темноти з’явилася людські оселі красити. З цілого світу найперша встає вона й шле нам здалека пишні дари. Народилась зоря молодая, новая, будить створіння, найперше приходить на поклики ранні. В наші оселі несмертна зоря завітала, нашу хвалу прийняла в високостях повітря, вільна, осяйна іде, щедро сипле розкішнії скарби. Наче дівчина струнка, так, богине, ідеш ти хутко на наші поданки. Всміхаючись, ти, молодая, линеш раніше від сонця, осяйнеє лоно відкривши. Наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти; бачим блискучу красу твого тіла! О зоре щаслива! Ясно палай! Ні одна ще зоря не була така гарна!                                                Переклала Леся Українка Завдання:  знайдіть в уривку епітети, порівняння, уособлення.

У Ведах міститься вся суть ведичної релігії, подано інформацію з усіх основних галузей знання. Стверджується, що людина, яка опанувала Веди, стає справді мудрою, бо володіє усіма необхідними знаннями про світ і життя людини у ньому. Багато рис ведизму увійшли до індуїзм, це був новий етап у розвитку духовного життя, тобто поява першої релігії.

Веди дають нам уявлення про думки, почуття і вірування давніх людей, їхній погляд на світ. Цілком слушно зауважив Д. С. Наливайко: „…допитливі око та розум можуть надзвичайно багато почерпнути з давньоіндійських міфів. Тільки треба вміти розглядіти те істотне, корисне й повчальне, що проливає світло і на нашу історію, і на нашу міфологію, і на нашу культуру, які корінням своїм сягають тисячоліть”.

У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.

Відповіді на запитання та завдання: Які священні книги народів світу ви знаєте? У чому їх роль у сучасному світі? Що вам відомо про Веди? Якою є структура книги? Про що йдеться у Гімні до ранньої зорі?

Підготувала учитель Кременецького ліцею імені Уласа Самчука Мельник Т.А. 2018 рік