Презентація: "Велика Британія (1918 - 1939 роки)"

Серед усіх наук, історія, найбільш суб'єктивна!!!Як правило, її пишуть в угоду тим, кому це вигідно!Виникає питання: « Для чого її вивчати?»Відповідь - «Читайте між строчок!!!»Зможете Ви щось змінити?Ні!Але, коли Ви зрозумієте, що буде далі, Ви, отримаєте СВОБОДУ!!!«Свобода, це усвідомлена необхідність!» (Бенедикт Барух, Спіноза)! З ним важко не погодитися

ВЕЛИКА БРИТАНІЯНаслідки війни:загиблих – 743.000 Період між двома світовими війнами складався з періодів:1918-1923 – криза;1924-1929 – піднесення;1929-1933 – криза, «Велика депресія»;1934-1939 – стагнація. Більша частина Ірландії була під впливом католицької церкви та Ватикану. Скориставшись післявоєнною нестабільністю, в Ірландії вибухнули антиурядові виступи. Ірландська республіканська армія (ІРА) почала війну за незалежність. Лише шість протестантських графств Ольстера виступили проти. На виборах 1918 року ірландська партія «Шінн фейн» здобула перемогу та сформувала уряд. 21 січня 1919 року уряд проголосила незалежність.1921 – ворогуючи сторони домовилися:Ірландія отримує статус домініону (майже повну незалежність у складі Великої Британії);Шість графств Ольстера проводять заходи щодо виходу з Ірландської республіки.1919 – початок «громадянської війни».

1918 – вибори до парламенту. На цих виборах перемогу отримала партія лібералів (промислової олігархії). Після виборів було сформовано коаліційний уряд до якого увійшли представники і від ліберальної, і консервативної та лейбористської партій, бо жодна з партій не набрала переважної кількості голосів. В цей час було проведено освітню реформу та запроваджено обов'язкову освіту дітей до 14 років. Економіка країни потребувала велику кількість освічених працівників. У Великої Британії за перемогу на парламентських виборах вели традиційно дві партії (консервативна (торі) та ліберальна (вігі)). Як і в багатьох країнах, перша партія захищала інтереси фінансової олігархії, друга – промислової.

Виборче право отримали й жінки, які досягли 30-річного віку та мали дохід не менш 5 фунтів стерлінгу на рік. Уряд Д. Ллойд Джорджа намагався швидко покращити ситуацію в країні, стимулюючи приватне підприємництво й ліквідуючи важелі державного регулювання, що з'явилися в роки війни. Однак цей процес відбувався досить складно. До того ж необхідність сплачувати воєнні борги примусила підняти податки на 40 % та скоротити соціальні програми. Це спричинило невдоволення населення й підйом робітничого руху. Гострі дискусії в суспільстві й уряді викликало колоніальне питання. Колонії зробили значний внесок у перемогу в роки війни та прагнули послаблення імперського контролю й більшого самоврядування. Проте чимало британців розуміли їхню роль у добробуті країни й противилися цьому.

Восени 1922 року Туреччина перемогла у війні з Грецією. Уряд Ллойд Джорджа, який підтримував Грецію, подав у відставку. Пост прем'єр - міністра посів Ендрю Бонар Лоу, який сформував уряд з консерваторів. В травні 1923 року Ендрю Бонар Лоу, за станом здоров'я, пішов з посади прем'єр – міністра. Уряд очолив консерватор Стенлі Болдуїн. Основу його політики становив протекціонізм (введення високих ставок мита для захисту власних виробників). Але на парламентських виборах в грудні 1923 року виборці не підтримали консерваторів. Жодна з політичних партій не отримала переважної більшості. Ліберали отримавши менш голосів виборців ніж лейбористи змушені були піти на союз із останніми. Першій лейбористський уряд очолив Рамсей Макдональд. Реформи лейбористів у вигляді:скорочення податків на предмети першої необхідності,-збільшення розмірів допомоги безробітним і пенсій за віком,-державних субсидій на житлове будівництво не врятували їх від поразки.1923 – лейбористський уряд Рамсея Макдональда (першого уряду лейбористів).

1927 - ухвалено закон «Про промислові конфлікти і тред-юніон», який забороняв загальні страйки та розглядав їх як кримінальний злочин.1924—1929 – після поразки лейбористів уряд знов сформували консерватори на чолі із Стенлі Болдуїном.1926 - проведено перший загальний страйк. Зниження ціни на вугілля, змусило власників шахт оголосити про намір скоротити заробітну плату та збільшити робочий день. Гірники провели загальнодержавний страйк, який підтримали майже по усій країні.

В 1937 році Болдвіна на посту премєр – міністра змінив Чемберлен. Саме його уряд причетний до розподілу Чехословаччини та ліквідації самостійної, незалежної держави в центрі Європи та створення умов до початку Другої світової віни.  В 1937 році було прийнято «Акт про громадський порядок», документ, який ще більш обмежував право на прояв громадської непокори. На виборах 1929 року уряд знов сформували лейбористи на чолі з Макдональдом. Спроба помякшити наслідки економічної кризи зазнала невдачу. Уряд змушений був скорочувати соціальні виплати, що призвело до втрати їх популярності. Після виборів до парламенту в 1935 році уряд сформували знов консерватори на чолі з Болдвіном.

Більш детально Ви можете ознайомитися із матеріалами підручника, інтернету. Тільки не довіряйте «на слово»!!!Перевіряйте та довіряйте тільки собі!!!