Презентація "Велика французька революція"

Велика французька революція05.05.1789 – 11.09.1799

Початок революції9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими. Тим часом у Парижі стали поширюватися чутки, що Установчі збори буде розігнано, навколо міста зосереджувалися війська, на вулицях розпочалися стихійні мітинги.14 липня 1789 р. Парижани захопили і зруйнували Бастилію, яку вважали символом абсолютизму. Наприкінці 80-х рр. XVIII ст. Францію охопила гостра економічна, соціальна й політична криза. Зростали ціни, збільшувалося безробіття, а неврожай 1788 р. спричинив у країні голод. 17 червня 1789 р. Генеральні штати проголосили себе Національними зборами, що представляли інтереси всіх французів. 20 червня 1789 р. депутати Національних зборів зібралися в залі для гри в м’яч і заприсяглися, що не розійдуться, поки не підготують конституцію країни. Ця подія вважається початком Великої французької революції кінця XVIII ст. Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства або пізнання світу.

Перша антифранцузька коаліція{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Дата. Період20 червня 1789 — 10 серпня 1792 р. Початок революції10 серпня 1792 — 2 червня 1793 р. Повалення монархії та встановлення республіки2 червня 1793 — 27 липня 1794 р. Якобінська диктатура27 липня 1794 — 9 листопада 1799 p. Термідоріанський режим. У лютому 1792 р. воєнний союз Австрії та Пруссії започаткував першу антифранцузьку коаліцію (1792—1797 рр.). У відповідь на це 20 квітня 1792 р. Законодавчі збори оголосили війну Австрії. Спалахнули революційні війни Франції з коаліціями європейських держав, що виступали проти неї. Інтервенція — втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави. Періодизація Великої французької революції кінця XVIII ст.

Загострення ситуації в країні. У ніч із 20 на 21 червня 1791 р. король Людовік XVI здійснив невдалу спробу втекти за кордон, але його затримали і повернули до Парижа. Місто охопили антимонархічні виступи. У суспільно-політичному житті Франції цього періоду важливу роль відігравали політичні клуби. Із 1789 р. в бібліотеці монастиря Святого Якоба збирався «Клуб друзів конституції», членів якого називали якобінцями. У Законодавчих зборах учасники клубу розділилися на поміркованих республіканців, яких називали жирондистами та монтаньярів — радикальних республіканців, прихильників рішучих змін.3 вересня 1791 р. Установчі збори прийняли першу в історії Франції Конституцію, згідно з якою країна стала конституційною монархією.

Повалення монархії та встановлення республіки./Обурення французів, викликала звістка про те, що королева Марія-Антуанетта таємно передала австрійцям воєнні плани жирондистів.10 серпня 1792 р. в Парижі спалахнуло повстання. Під наполяганням Комуни Парижа Законодавчі збори прийняли рішення про позбавлення короля влади та скликання нового вищого органу влади — Національного конвенту (зборів). Людовіка XVI було заарештовано й ув’язнено. Результатом цього повстання стала ліквідація монархії у Франції.20 вересня 1792 р. поблизу селища Вальмі, французи здобули першу перемогу над прусською армією. Цього ж дня Національний конвент проголосив Францію республікою. Це започаткувало період Першої республіки.

Установлення якобінської диктатури. Поразки на фронтах поєднувалися з ускладненням внутрішнього становища у Франції. Порушення господарських зв’язків викликало нестачу продуктів. /31 травня — 2 червня 1793 р. в Парижі відбулося повстання, унаслідок якого монтаньяри-якобінці захопили владу та вигнали з Конвенту жирондистів. Незабаром лідерів жирондистів було страчено. У країні встановилася якобінська диктатура. Функції уряду Франції став виконувати Комітет громадянського порятунку з 11 осіб, очолюваний М. Робесп’єром.

Що ж зробили якобінці?. Якобінці вважали проголошення Франції республікою початком нової ери й запровадили нове літочислення за роками Республіки. 27 липня 1794 р. у Конвенті сформувалася більшість противників політики якобінців. М. Робесп’єра та його прибічників заарештували в Конвенті, а наступного дня стратили. Унаслідок термідоріанського перевороту режим якобінської диктатури у Франції було ліквідовано.

Термідоріанський режим.22 серпня 1795 р. Конвент прийняв нову Конституцію. Вона зберігала республіку, але скасовувала загальне виборче право, відновлюючи двоступеневу систему виборів 1791 р. і майновий ценз виборців.26 жовтня 1795 р. Конвент передав владу новим органам управління, сформованим за Конституцією 1795 р. — Законодавчому корпусу та Директорії. Головну роль у Директорії відігравав Поль Баррас (1755—1829), який був одним з організаторів термідоріанського перевороту. Війни Директори. Переворот 18 брюмера. У період Директорії Франція здобула вирішальну перемогу над першою антифранцузькою коаліцією. Навесні 1796 р. командувачем французької армії для походу до зайнятої австрійцями Північної Італії було призначено генерала Наполеона Бонапарта (1769—1821). Головним ворогом Франції залишалася Велика Британія. Наполеон вирішив захопити Єгипет, а звідти рушити на Індію — найбагатшу британську колонію. Наполеон залишив свою армію в Єгипті та повернувся до Франції, оскільки мав свої плани щодо зміни влади в Парижі. 9 листопада 1799р. у столиці відбувся державний переворот, який став завершенням Великої французької революції кінця XVIII ст.

Дякую за увагу!Посилання на джерела:https://uahistory.co/pidruchniki/gisem-2017-world-history-ua-9-class/3.phphttps://uahistory.co/pidruchniki/gisem-2017-world-history-ua-9-class/2.php. Презентацію виконувала учениця 9-А класу ХСШ №29 Львова Софія