Презентація "Великий терор та його ідеологічне виправдання"

66 мільйонів осіб

Багаторічний радянський політв'язень Розанов Михайло Михайлович згадував про надвисоку смертність в російському таборі Ухтинсько-Печорський ВТТ, де він відбував 3650 днів каторги:  «Що не день, то списують 200-300 чоловік. Мруть, як мухи. Одні від цинги, інші від виснаження, треті від роботи і холоду». РЕПРЕСІЇ- МЕТОД ПОКАРАННЯ АНТИРЕВОЛЮЦІЙИХ ЕЛЕМЕНТІВ

  «Репресії, — заявив Сталін влітку 1930 року на XVI з'їзді партії, — є необхідним елементом наступу». На об'єднаному Пленумі ЦК у січні 1933 року Сталін заявив «Сильна і могутня диктатура пролетаріату — ось що нам потрібно тепер, для того щоб зітерти в порох останні рештки вимираючих класів і розбити їхні злодійські махінації». Ідеологічною основою репресій була боротьба проти «ворогів народу». «СМЕРТЕЛЬНА ПОЛІТИКА»

Професійний революціонер, фактичний керівник Радянської України. 29 січня 1919 року був призначений головою Раднаркому і наркомом зовнішніх справ УСРР. Був автором ідеї федиралізації СРСР, яку підтримав Ленін. Завзято реалізовував «воєнний комунізм», масове створення радгоспів, взяття заручників, червоний терор. 31 грудня 1936 року заарештований у 65-річному віці і засуджений до 20 років ув’язнення. 11 вересня 1941 року розстріляний у Орловському централі. ХРИСТИЯН РАКОВСЬКИЙ

Український радянський партійний і державний діяч.  Один з організаторів КП(б)У. Боровся за встановлення радянської влади в Україні. З 1921 р. — на відповідальних посадах в Україні, нарком освіти УРСР, заступника начвідділу по боротьбі з контрреволюцією,підтримував «українізацію», нарком внутрішніх справ УСРР. У жовтні 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в Дніпропетровській області.  П. Постишев, прибувши в січні 1933 р. за дорученням Й. Сталіна в Україну, піддав гострій критиці Скрипника й увільнили від керівництва народного комісаріату освіти. Також його гостро критикували Косіор, Чубар, Затонський. Скрипник вчинив самогубство. МИКОЛА СКРИПНИК

Радянський партійний діяч, голова Ради Народних Комісарів УСРР. Проводив в Україні авантюристичну політику «комуністичного штурму» у промисловості,форсування індустріалізації. У жовтні 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в Дніпропетровській області. Підписи Чубаря під постановами «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», «Про хлібні аванси», «Про заборону торгівлі картоплею в районах, що злісно не виконують заготвілю». Згодом — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР. У 1937 — нарком фінансів СРСР. У 1938 — начальник Солікамського  ГУТАБа НКВД СРСР, 28 листопада 1938 р. заарештований, підданий тортурам. 26 лютого 1939 р. розстріляний. ВЛАС ЧУБАР

Український революціонер,комуніст-боротьбист, радянський партійний та державний діяч, секретар Київського губкому КП(б)У, голова Київського окружного виконкому, секретар ЦК КП(б)У, перший заступник голови, голова Раднаркому УСРР, член Політбюро ЦК КП(б)У.  Відіграв керівну роль у колективізації й конфіскації збіжжя в селян, що призвело до Голодомору у 1932–1933 роках в Україні, призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Вінницькій області. Звинувачений у керівництві контреволюційною націоналістичною організацією в Україні. 29 серпня 1937 року Любченко застрелив дружину і покінчив життя самогубством. ПАНАС ЛЮБЧЕНКО

Академік ВУАН, спеціальність — хімія. Затонський був один із керівників збройного повстання в Києві після Жовтневого революції 1917р. Один з організаторів Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів у Києві. Брав участь у захопленні більшовиками влади в Україні. Завзято боровся проти Української Центральної Ради. Був секретарем Леніна. Народний комісар освіти УСРР. Очолив політичне управління Київського військового округу. Противником «українізації», брав участь у цькуванні М. Скрипника. Прихильник репресій. На XVII з'їзді ВКП(б) Затонський був головою лічильної комісії під час виборів керівника, повідомив про наявність великої кількості бюлетенів проти членства Сталіна в ЦК партії. Заарештували 3 листопада 1937 року в кінотеатрі, засуджений на 10 років, але  29 липня 1938 року, Затонського розстріляли ВОЛОДИМИР ЗАТОНСЬКИЙ

Начальник Генерального Штабу РСЧА, Командувач військовими округами, Командувач фронтами, командувач 7 Армії, Маршал Радянського Союзу. Воював проти Білої Гвардії, поляків. «Тамбовський каратель». Був ініціатором технічного переоснащення армії, створення нових видів військ, розбудови мережі військових академій. У 1937 р. разом з іншими вищими воєначальниками засуджений до «вищої міри соціального захисту». 12 червня – розстріляний. МИХАЙЛО ТУХАЧЕВСЬКИЙ

Український режисер, актор, драматург, публіцист, теоретик театру, перекладач. Народний артист УРСР. Народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (Львівської області) у родині акторів галицького театру. Навчався у Тернопільській гімназії,  Віденському  та Львівському університетах. Мріяв працювати у театрі Садовського (Київ). 1916 року він вступає до цього театру. ЛЕСЬ КУРБАС

Створив «Молодий театр». У 1917 р. був відповідальним секретарем тижневика «Театральні Вісті». Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922–1926), а потім і філософського (1926–1933)театру в Україні. В листопаді 1922 у Києві в державному народному театрі відбулася прем'єра вистави Т. Шевченко «Гайдамаки» (режисер Л. Курбас). В червні 1924 Всеукраїнське кіно-фото управління запросило його на один рік режисером до Першої державної одеської кінофабрики. ЛЕСЬ КУРБАС

У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.  Лесь Курбас і «березільці» знайшли свого драматурга, п'єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш.  П'єса М. Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшла розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. ЛЕСЬ КУРБАС

Режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було наклепницьки обмовлено, звільнено з посади керівника «Березолю» і заарештовано у Москві, де він працював у єврейському театрі. вислано на  Біломорсько-Балтійський канал , потім відправили на Соловки. 3. 11. 1937 року після повторного суду Курбаса і Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох, а 1957 року посмертно реабілітовано. ЛЕСЬ КУРБАС

 Микола Куліш,  Володимир Чеховський,  Валер'ян Підмогильний,  Павло Филипович,  Валер'ян Поліщук,   Миколи Хвильового, Мирослав Ірчан,  Марко Вороний,  Михайло Козоріс,  Михайло Яловий,   Матвій Яворський, Лесь Курбас. РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ Д/З