Генсекретар ЦК КПРС 1985-1991 рр. Президент СРСР 1990-1991 рр. Михайло Горбачов ПЕРЕБУДОВА - теоретично – політична програма реформування командно – адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР. Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму та ринкової економіки, що зумовлювалось низкою факторів.
В УРСР упродовж 1986 - 1989рр. було замінено 16 із 25 перших секретарів обкомів, 4 із 6 секретарів ЦК Компартії України, Голову Ради Міністрів О. Ляшка, кожного другого міністра, 147 перших секретарів міськкомів та райкомів партії, кожного третього голову облвиконкому. У вересні 1989р. свою посаду був змушений залишити і Щербицький. «УРСР - ЗАПОВІДНИК ЗАСТОЮ»
ЕКОНОМІКА: перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних; ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА: демократизація суспільного життя та забезпечення народовладдя; ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА: припинення "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому; СОЦІАЛЬНА СФЕРА: поліпшення матеріального та культурного добробуту населення; ІДЕОЛОГІЯ: ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян.
Політика «прискорення» та її наслідки в Україні. Стан економіки 7 травня 1985 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, викорінення самогоноваріння». 23 травня 1986 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами». 19 листопада 1986 р. — Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність». 1987 р. — Закон «Про державне підприємство». Суть: 1. Самостійність, 2. Самофінансування, 3. Самоуправління.
На здійснення «перебудови» дуже вплинула Чорнобильська катастрофа (аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986 р.). У результаті катастрофи було виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га лісу, забруднено площу в 10 млн. гектарів. Масштаби катастрофи тривалий час замовчувались тодішнім партійним керівництвом республіки, що негативно вплинуло на соціально-економічну ситуацію. Наслідки аварії негативно позначилися на здоров'ї 2,5 млн. людей. У найкоротші терміни потрібно було відселити 160 тис. осіб, побуду вати їм житло.
Значну роль у демократизації суспільно-політичного життя країни відіграла гласність. На січневому (1987 р.) Пленумі ЦК КПРС, який поклав початок новому етапові перебудови, постало питання про консерватизм, гальмування реформ, на перший план було висунуто завдання демократизації суспільного життя.
Численні публікації з історичних, політичних, культурних та економічних проблем заповнили безліч «білих плям» в історії країни. 1988 р. знову було порушено питання про мовчання щодо штучного голоду 1932 - 1933 р. Почалася руйнація теоретичних догм та ідеологічних стереотипів, повною мірою виявилась нежиттєздатність комуністичної ідеї, ленінського вчення, злочинність більшовицького режиму. ВІДРОДЖЕННЯ ПАМ'ЯТІ ПРО ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.
Початок політичній реформі в СРСР було покладено в червні 1988 р. на ХІХ Всесоюзній партконференції, рішення якої спрямовували на реорганізацію вищих органів влади, забезпечення повновладдя рад, демократизацію КПРС. Передбачалося, що політична реформа відкриє простір для самоврядування, створить умови для розвитку ініціативи громадян, представницьких органів влади, партійних і громадських організацій і трудових колективів.
Наприкінці 1988 р. сесія Верховної Ради СРСР прийняла відповідні закони, що змінювали структуру, порядок виборів і зміст роботи вищих органів влади. Вищим законодавчим органом влади в СРСР було оголошено з’їзд народних депутатів. Але водночас третина місць народних депутатів була зарезервована для КПРС та підконтрольних їй громадських організацій.
У червні–липні 1988 р. тут відбулися перші несанкціоновані мітинги, у яких взяли участь десятки тисяч людей. Перед учасниками мітингів активно виступали колишні дисиденти - В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Ігор та Ірина Калинці, окремо обговорювалися гострі національні проблеми 1988 р. у республіці почали стихійно виникати перші масові мітинги. Особливо бурхливо розвивалися події у Львові.
Жовтень 1989 р. «Зелений світ». Очолив: Юрій Щербак 8-10 вересня 1989 р. Установчий з’їзд «Народного руху України за перебудову» 1987 р. в Києві виник Український культурологічний клуб (УКК). Обговорювали проблеми історії, культури. Для дискусії обрали «білі плями» 1987 р. Вячеслав Чорновіл відновив випуск журналу «Український вісник»
У березні 1990 р. на засіданні Великої ради Руху кілька його керівників - І. Драч, Д. Павличко та ін. - заявили про свій вихід з КПРС і про створення Демократичної партії України (ДемПУ). ДемПУ виступала за націоналізацію загальносоюзної власності, створення ринкової економіки, соціальну захищеність людини. Д. Павличко Іван Драч Соціально-економічна ситуація в республіці у 1989-1990 pp. Суттєво погіршується. Цим, а також викриттям сталінських злочинів Компартія дискредитована. На противагу Компартії починає формуватись БАГАТОПАРТІЙНІСТЬ.
РЕЛІГІЙНЕ ПИТАННЯ 1 грудня 1989 р. М. Горбачов під час візиту до Ватикану заявив про скасування заборони 4 1946 р. заборона греко-католицької церкви 1 1988 р. Звернення до М. Горбачова Папи Римського 2 Травень 1989 р. протести священників та віруючих 3 Квітень 1990 р. греко-католикам повернули собор святого Юрія і єпархіальну резиденцію. 5 Березень 1991 р. з еміграції повертається кардинал М. Любачівський 6
У березні 1990 р. в Україні відбулися перші порівняно вільні вибори до Верховної Ради та місцевих Рад. Комуністи дістали більшість і сформували в парламенті свою депутатську групу («група 239»), а демократичний блок (90 депутатів) — свою Народну Раду. 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, що проголошувала «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території і незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». У 1990 р. вперше за багато років відбулися масові страйки робітників Донбасу і Дніпропетровська (250 тис. учасників). «Революція на граніті», жовтень, 1990 р. - голодування студентів у жовтні 1990 р. призвело до відставки голови уряду В. А. Масола. 1990 р. - Була відновлена діяльність греко-католицької церкви в Україні. Навесні 1989 р. була створена Організація кримськотатарського національного руху. 20 січня 1991 р. в Криму було проведено референдум.
17 березня 1991 р. відбувся Всесоюзний референдум з питання збереження Радянського Союзу. В Україні під час проведення цього референдуму Верховна Рада запропонувала жителям республіки додаткове запитання: «Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?» «СЕРПНЕВИЙ ПУТЧ»: 19-21 серпня 1991 р. реакціонери здійснили спробу державного перевороту. Блокувавши М. Горбачова на дачі у Форосі, найближчі співпрацівники президента СРСР оголосили про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС - ГКЧП. Заколот провалився. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України, в якому, зокрема, підкреслювалося: «Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України».
01 грудня 1991 р. - Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 р. Україна обирала першого Президента своєї самостійної держави. В першому турі, набравши 61,6 % голосів, переміг Голова Верховної Ради України, у недалекому минулому завідуючий ідеологічним відділом ЦК КПУ, секретар ЦК КПУ Леонід Кравчук, який став першим Президентом незалежної України.