Презентація " Вивчення букв у 1 класі"

Щоб дві палички не впали , Ми їх третьою з’єднали

А- а-а! А-а-а!Вгору тягнеться верба. Нахилились вправо – раз!Нахилились вліво – два!Знає верба, де вода. Низько нахиляється.І Дніпру вклоняється.

Над морем вітер повіває,Кораблик швидко підганяє.

Буб- буб- буб! Буб Я завжди міцний як дуб. Ба – ба- ба!Зліва – тополя, а справа – верба. Погойдав дерева вітер, відпочили трохи діти!

У лісі зеленім метелик живе. Він крильця згорнув і став схожий на “В”У лісі зеленім метелик живе. Він крильця згорнув і став схожий на “В”

Ве – ве- ве, ве –ве-ве!Влада вишні не зірве. Віє вітер, повіває,вишні нижче нахиляє, Влада вишні прихиляє. В фартушок вишні збираєДрузів щиро пригощає.

Град городом прошумів, гарбузи геть чисто збив, гримнув грім, і знову град. Лопотить на виноград. Я гукаю: “Годі! Годі!”Нам гриміти над городом!

Гу –гу-гу! Гу-гу-гу!Паслись гуси на лугу. Крила вгору піднімали, шию довгу витягали. Всю травичку поскубли, й подалися до води. А ми трохи відпочилиІ займатись ділом сіли.

Що за ґвалт зчинився на подвір'ї зранку?Загубила ґудзик Ґава біля ганку. З дерева за нею Ґедзь спостерігав.І порадив Ґаві не ловити ґав!

Ґо- ґо- ґо!Потомились ми чогось. Ми на ґанок гарно встанем. І шукати аґрус станем, зірвем груші та горох. Гарно відпочили! Ох!Досить урожай збирати!Треба далі працювати!

Я побачив гарний дім. Хто живе у домі тім?Здогадалися, мабуть,-В ньому літери живуть.

Да – да – да!Дзюрчить у джерелі вода. Ди – ди – ди!Нахилились до води, набрали водички та й умили личко. Напились водиціЗнову сіли вчиться!

Рідкий гребінь Емма має,Як чесатись ним, не знає!

Е –е – е!Хмарко, бачу я тебе!Я навшпиньки стануІ тебе дістану!Е – е- е!Хмарка дощик принесе. Дощик землю поливає,все росте і розквітає. Трохи діти відпочили,Знову до роботи сіли.

Де жуки ці? Покажіть,Їх збирати поможіть!

Жу –жу- жу!Я із сонечком дружу. Жу – жу – жу!З вітерцем я теж дружу. Джміль над квіточкою кружить. Джміль та квітка дружно дружать. Нахилюсь й погладжу квітку…Відпочив! Сідаю дітки.

Мов казковий змій, повзе. По сторінці буква “зе”

Дзень –дзелень! Дзвенить дзвінок. Закінчився наш урок. Дзюрчить у джерелі водиця,Нахилюсь її напиться. До сонечка потягнусь і святій землі вклонюсь. Дай нам сили земле – мати,Гідними синами й дочками України стати…Відпочили трішки? Будем працювати.

Буква “і” – неначе свічка. З ясним вогником вгорі. А погасне – чорна нитка. Стане крапкою над “і”

І- і-і !Посміхнуся я тобі. Я до тебе повернусяІ тобі теж посміхнуся. Ми пограємось з тобоюІ присядемо обоє. Вгору руки піднімаймоІ тихенько опускаймо. Відпочили ручки – ніжки?Знов сідаємо до книжки.

Буква “” и така цікава! Зліва дивиться на правоІ дивується сама:- Я у дружбі з усіма. Гарно мовлюсь, голос маю, Але слів не починаю

И- ги – и- ги!Я на конику скачу. До зірок як птах лечу. И - ги – и-ги!Копитом коник б'єІ з криниці воду п'є. Натомились коні,спочивають …Козаки до навчання сідають.

Їжак покликав їсти й пити. Своїх маляток – їжачків. Та не схотіли їсти діти,-Він їхню їжу сам доїв.

Ї-ї-ї!Діти, діти, ви чиї?Як нам не радіти!Ми – сонечкові діти. Нам гаї – солов'ї казочки складають. Нас Дніпрові хвилі - колисають. Українці ми малі, будем гарно вчитись,Щоб Україні – Вітчизні своїй щедро відплатитись.

Йорж колючий, йод пекучий,Хлопчик Йосип невезучий. Йоржик Йосипа вколов,Йод попік – і будь здоров.

Ай-ай-ай!Як люблю я рідний край! До зірок, як птах злітаю, і тепер я добре знаю, кращої землі немає!Вчись! Співай! Літай і грай! Все тобі віддасть твій рідний край. Складемо тихо у пошані руки …І беремось знову до науки.

Я клоун кумедний,Я клоун на славу. Приходьте до мене Скоріш на виставу!

Ка ! Ка! Ка!Я маленька україночка. Я труджуся наче бджілка. Я до сонечка всміхнуся, і Землі рідній вклонюся –Українкою я звуся!Українці працюють вмілоІ вже я берусь до діла.

Ці дві пари без проблем. Утворили букву “ем”!

Ма – ма – ма!Краще матусі на світі нема!Я мамусі допоможу, розвішу білизну і просушу,Моркву і мак прополю я хутенько,Хай порадіє за мене моя рідна ненька!Не ледачі в доньки і сина руки!Нумо,

В літак сідає лис. З міста він летить у ліс. А лисиця й лисенята. Виглядати будуть тата.

Лі – лі- лі!Українці ми малі. Працювали, потомились. Відпочити захотілось. Ла-ла-ла!Хилиталися дерева!Гнули віти до землі. До сонечка зростали, височенкі стали. Від тепла і від водиці …А ми знову сідаєм вчиться …

Непосида не сидить, не уміє він робить. Не уміє він навчатись, не уміє він і гратись. Невгамовний має норов –Нам за нього просто сором.

На – на- на!Цікавішої справи за навчання нема. Але я стомився трішки. Хай спочинуть ручки – ніжки. Я стомився вже сидіти, хочу трішки походити,Зазирнути у віконце,Потягнутися до сонця. Наче м'ячик пострибати.. Й знову буду працювати.

Буква “Є”. Яка вона? Ніби скибка кавуна. Кавуна маля просило –Двічі скибку надкусило.

Є – є –є!Сонце в небі ясне сяє,Промінці нам простягає. Щедро нам проміння ллє. Здрастуй, сонечко моє!Я з тобою подружуся,Низько до землі вклонюся. А тепер не заважай. Відпочили трохи …Край !До роботи вже ставай.

Дивовижна буква ця –Ні початку, ні кінця.

Ого – ого- ого! Не боюсь я нічого!По секрету вам скажу: З фізкультурою дружу!Вмію гарно підтягатись,Низь – низько нахилятись. Вліво–вправо повернусь,Знов присяду, нахилюсь. Розім'ятись я не проти…І скоріше до роботи!

Рік у рік біля воріт риє нірку чорний кріт. Рік у рік скриплять ворота: Рив би ти собі навпроти! рипи – скрипи, не рипіть!Риє там, де хоче рить.

Ра – ра – ра!У нас розпочалася гра. Нумо руки до гори,Вліво, вправо нахилились,Низько до землі вклонились .. Присідай і випрамляйся …Разом з нами дружно грайся. Отже, відпочили?До роботи дружно сіли…

Сонце сіло на сосну, Сонно мовило: “Засну!”Сосни сонечко гойдали,Сосни сонечко благали:“Сонце, сонечко, не треба,Стане темно нам без тебе!”

Ссе- ссе – ссе!Старались! Дружно до роботи брались. Вийшли в нас чудовіКульки кольорові. Догори їх підкидали,другу зліва дарували, другу справа дарували. Дружно з кульками стрибали. Кульки натомились …Сс! І геть всі спустились. Відпочили, любі діти,треба діло вже робити.

молоточок, молоточок,Поможи забить гвіздочок! Мною ви не заб'єте, Я ж залізна буква “те”!

У –у-у!І потяг від перону. Потягнув свої вагони. Я махаю вслід вагону. Як навшпиньки стану, то вище дістану. Стомилися ніжки,відпочину трішки. Навкруги я роззирнуся. До роботи знов візьмуся.

Та – та – та!Прийшла кицька до кота. До кота котовича. До Петра Петровича. За лапоньки бралися. Разом оберталися. Молодці коти і киці!А тепер сідаєм вчиться.

Скажи, горобчику, чому. Ти так не любиш букву “у”? погляньте, хлопчики й дівчатка: Ця буква схожа на рогатку!

Що це, що це за підскоки?Це у кого руки в боки?Федір – танцюрист пригожийІ на букву “ф” він схожий!

Уф – уф – уф!На гору віз , я дрівець повний віз. Сів, тихенько спочиваю. Знову я іду вперед. Уперед схилився – раз!Розігнув я спину – два!Легше стало працювати. Мабуть годі спочивати.

Ось дві палички схрестились,На букву “х” перетворились.

Ох – ох- ох!Ми посіяли горох!Поливали ми горох!І пололи ми горох!Доріс горох до стріхи!Нарвемо на борщ гороху!Наварили і поїли …Працювати сіли.

Цапок водицю п'є з цеберка,Скубе травицю у садку. Солодкий цукор чи цукерка – Це теж цапкові до смаку.

Це –це –це!Знесла курка нам яйце!Поклала на сонце. Біля віконця. Поряд бігло мишеня. Вліво – вправо хвостиком вилялоІ яйця не стало!Ми ж не будем бешкетувати. Сядем краще працювати

Гарні хлопці – молодціЗакопали два стовпці. Третій їм допомагав: поперечину поклав.І на втіху дітворіБуква “п ” вже у дворі.

Пе –пе – пе!Пишу пером. Пензликом папір фарбую. Пах! Стріляю влучно в ціль. Пурх! Злетіли горобці …Полетіли – полетіли.І на землю тихо сіли. Відпочили від турботи. Й стали знову до роботи..

Наш Іванко – молодець,Повернув отак стілець.

Чух – чух!А на дворі дощик вщух. До веселки руки здіймемо,Танцювать хутчіш почнемо. То носок, то каблучок. У долоньки ляпать будем,Одразу втому позабудем. Танцювали – відпочили,Працювати захотіли.

У Наталки в гребінціВідламалися зубці

Тихо! Тихше! Тихіше!Вітер дерева колише. Вправо - вліво згинає Та до землі прихиляє. Ш –ш-ш! Вітер шепоче,Теж відпочивати хоче. Ша –ша – ша! Затихай!Сядь тихенько спочивай …Відпочив! Вставай!До роботи приступай!.

Розкажіть про букву “Ща”! А вона така ж, як “Ша”,Тільки в неї, - каже Костик,-Унизу праворуч хвостик.

Ой чук – чуки – чуки! побрались щук та щука. Вглиб пірнають – виринають,Щученят своїх навчають. А ми трішки відпочилиІ навчатись знову сіли.

Букву “ю” я впізнаю –Трохи дивна буква “ю”: Нібито до ясена. Буква “о” прив'язана.

Ю – ю – ю! Я працюю і співаю.І навшпиньки я стаю і до стелі дістаю. Вліво – вправо повертаюсь, низько до землі вклоняюсь …Знову сяду і працюю!

Ялинка ясними вогнями. Яскраво світиться – горить!Якраз до свята цими днями. Закінчу я абетку вчить

Я - я –я!Дружна в нас яка сім'я. Я люблю поля широкі. Я люблю моря глибокі. Ясні очиці маленької ЯсіІ всіх діточок, що навчаються в класі. Я направо повернуся,І наліво повернуся,Друзям щиро посміхнуся…Й до роботи всі разом. Ми візьмемось цілим класом.

Дзвонили дзвоники у полі,Дзвінок скликав дітей у школі

Дзу – дзу – дзу! –Дзвеніла пилка. Джу – джу – джу! – Бриніла бджілка.

Джміль гуде,Бджола гуде –Хто кого перегуде

Бджілка з Джемеликом літали,А про теє і не знали,Що вони зчинили вдвох. Отакий переполох!

Цей знак ніколи не звучить,Бо він не звук,тому мовчить. Як не крутись – чи так, чи сяк –Потрібний в мові м'який знак. Як пишем ґедзь чи горобець –Стає він в слові на кінець

Кицька й заїнько гуляють. Чебіряють, чебіряють …Лапоньки угору підіймають,У долоньки – лапоньки плескають. Присідають і стрибають. Чебіряють, чебіряють …Вдвох звірятонька не проти чебіряти до суботи. Чебіряйте до суботи,А ми сядем до роботи.

Дзьобнув хлібця горобець,Дзьоб обтер об стовбурець. Потім крихти позбирав,По доріжці постибав.

Дзьобнув хлібця горобець,Дзьоб обтер об стовбурець. Потім крихти позбирав,По доріжці пострибав.