Середнє значення доводиться використовувати, оскільки протягом року тривалість сонячної доби дещо коливається. Це пов'я зано з тим, що Земля обертається навколо Сонця не по колу, а по еліпсу і швидкість її руху при цьому трохи змінюється. Це й спричиняє незначні нерівномірності у видимому русі Сонця по екліптиці протягом року.
Зоряний час, s — часовий кут точки весняного рівнодення. Зоряний час використовується астрономами, щоб визначити, куди треба спрямувати телескоп, щоб побачити потрібний об'єкт. Зоряна доба — період обертання Землі навколо власної осі в інерційній системі відліку, за яку зазвичай приймають систему відліку, пов'язану з віддаленими зорями. На 2000-й рік зоряна доба на Землі дорівнює 23год56хв4,090530833с = 86164,090530833 с
Для «зберігання» точного часу нині використовують спеціальний атомний годинник, хід якого контролюється коливальними процесами в атомах, що відбуваються зі сталою частотою. Годинники деяких обсерваторій звіряють за сигналами атомного часу. Порівняння часу, який визначається за атомним годинником і за видимим рухом зір, дає змогу дослідити нерівномірності обертання Землі.