Презентація "Внесок українців у світову культурну спадщину у XVI -XVIII ст"

Внесок українців у світову культурну спадщину у XVI - XVIII ст. Вчитель історії Митрофанова Л. Б.

Мета : Розглянути внесок українських діячів XVI – XVIII ст у світову культурну спадщину Взаємне культурне збагачення. Виховання патріотичних почуттів. Прагнення знати більше про досягнення українців

Н а у к а. Феофан (Єлеазар) Прокопович ( 1677( 1681) – 1736 рр)Народився в КиєвіЗакінчив Києво- Могилянський колегіум Визначний діяч епохи бароко. Його праці дотичні фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право теології

Максим Берлінський (1764 -1848 рр)  Український педагог, історик, археолог, архівіст, релігійний діяч. Видав книгу «История российская для употребления юношеству» («Краткая российская история для употребления юношеству») Найвідомішим у доробку вченого за його життя стало «Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, а также показание достопримечательностей и древностей оного» 

Нестор Амбодик –Максимович (1744 -1812 рр)Український вчений-гінеколог, один із засновників професійної акушерської справи на Гетьманщині та Російській імперії Медик і вчений енциклопедист  , педіатр, ботанік, фітотерапевт, також геральдист Автор перших в Російській імперії  підручників з акушерства та медичних словників. Працював у  Петербурзі і доктор Страсбурзького університету, професор акушерства

Іриней Фальковський(1762 -1813 рр) Український науковець (історик, математик, географ, астроном), поет, ректор Києво –Могилянської академіїУ його курсах «Сферична астрономія» та «Теоретична астрономія» детально викладена  кеплерівська теорія руху планет, описані рух  Сонця і залежні від цього явища, а також рух Місяця та пов'язані з цим затемнення; вирішені задачі визначення часу майбутніх сонячних затемнень  на 1795–1800, наводяться відомості про комети і змінні зоріУ «Геометрії» розглянув питання, що стосуються фігури та розмірів Землі.

Мартин Тереховський(1740 -1796 рр) Біолог і лікар ,один з перших дослідників – мікроскопістів, родом з Гадяча. Вивчав флору Східної Європи, зібрав багато рослин для Петербурзького ботанічного саду, склав «Каталог растений Петербургского ботанического сада» , написав працю «Польза, которую растения смертным приносят» , рецензував наукові праці, що надходили до Державної медичної колегії.

Є ф р е м Мухін (1762 -1813 рр)Науковець, хірург , анатом , гігієніст Один з основоположників анатомо-фізіологічного напряму у медицині та вчення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму. Засновник травматалогії , започаткував симбіоз  травматології та хірургії. Заслужений професор Імператорського Московського університету, доктор медичних наук. Автор першого оригінального посібника з хірургії та фундаментальної праці з анатомії, понад 50 ґрунтовних праць з різних галузей медицини. Він одним із перших заклав основи гігієни і токсикології, займався проблемами епідеміології, був одним з ініціаторів запровадження щеплень від натуральної віспи, організував вакцинацію в Москві (1801). Як епідеміолог брав участь у ліквідації епідемії холери в Москві (1830).

Олександр Шумлянський(1748 -1795 рр) Народився на ПолтавщиніЛікар-учений, медичний діяч, засновник гістологічної  науки в РосіїЗахистив у Страсбурзькому університеті дисертацію про будову нирок (1782), в якій на 60 років раніше В. Бовмена описав капсулю навколо судинного клубочка нирки

Петро Прокопович (1775 -1850 рр)Український  бджоляр, основоположник раціонального рамкового бджільництва. Автор низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Створив перший у світі розбірний рамковий вулик. Ще один визначний винахід Прокоповича — дерев'яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.

Література Іван Вишенський ( бл.1550 – післ.1621 рр) Український релігійний і літературний діяч раннього нового часу став ченцем Афонського   монастиря  в Греції, де прожив 40 років. Оцінки Вишенського подій та осіб кінця XVI — початку XVII ст. мають винятковий інтерес для історичної науки. Він — майстер ораторсько-викривального стилю.

Інокентій Гізель( 1600 – 1683 рр )Український православний діяч, Вчений-богослов, філософ, історик. Ймовірний автор  «Київського Синопсису», першого підручника з історії України. Ґізель був одним з найосвіченіших людей в Україні XVII століття.  У своїх творах Ґізель намагався, зокрема, визначити  родовід словянських народів. Його праця може розглядатися як протосоціологічна

Музика Максим Березовський ( 1745 – 1777 рр)Український композитор, диригент, співак. Автор духовних концертів та опери «Демофонт».а також першої української симфонії Класик європейської музикиотримав звання maestro di musica і був обраний членом Болонського філармонічного товариствапоєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. на фасаді Болонської музичної академії встановлено меморіальну дошку на честь українського композитора Максима Березовського. 

Дмитро Бортнянський ( 1751 – 1825 рр)Композитор, співак диригент українсько- лемківського  походження В Італії були з успіхом поставлені опери Бортнянського на італійські лібрето »Креон» , »Алкід», «Квінт Фабій»Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в БолоньїЙого опери йшли у венеційському театрі «Сан Бенедетто». 

Юрій – Франц Кульчицький ( 1640 – 1694 рр)Український шляхтич гербу Сас, перекладач та розвідник польського короля Яна Собеського, герой Віденської битви 1683 року. Згодом віденський підприємець, власник однієї з перших віденських кав'ярень. Вважається автором рецепту віденської кави та популяризатором у Європі цього напою У 1686 р відкрив одну з перших у Європі і Відні кав ярню  «Під синьою фляжкою»На честь кав'ярні названо одну з компаній у США — Blue Bottle Coffee Company

Образотворче мистецтво. Видатний український мідеритник та офортист В Україні він був відомим організатором школи гравірування по міді, створив портрети Василія Голіцина , Мелетія Антіохійського , архієпископа Лазаря Барановича Твори Тарасевича 1670 — 1680-их pp. виконані у бароковому стилі західно-європейського зразка (алегоричність, багатство символів та геральдичних знаків)На деяких портретних гравюрах — короля Яна ІІІ Собєського , київського митрополита Кипряна Жоховського , К. Клокоцького , князя М. Паца  — помітні елементи народного мистецтва,  Олександр Тарасевич(1640 - 1727 рр)

Леонтій Тарасевич(1650 – бл. 1703рр) Український  гравер-мідеритник  й  офортист Створив портрети царівни Софії і Ф. Шакловитого Створив: гербові композиції на заголовних сторінок або фронтиспісах книг, призначених знатним шляхетським родинам Речі Посполитої (Тарасевич мав значний вплив на віленську графічну геральдику);,