Розробка уроку допоможе вчителеві охарактеризувати причини виникнення та формування українського козацтва та перших козацьких Січей; висвітлити діяльність Д. Вишневецького; ознайомити учнів з традиціями, звичаями та побутом козаків. Розвивати вміння працювати з історичними джерелами; виховати повагу до української історії, патріотизм.
В 1482 р. Київ було захоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на північ. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких жевріло життя. Центральний уряд Великого князівства Литовського виявився цілком безпорадним у створенні надійного захисту українських володінь на півдні. За таких умов з народної ініціативи сформувалася нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону. Так на історичній арені з’явилося українське козацтво.
Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало формуватися з кінця XV - початку XVI ст. Перша письмова згадка про українських козаків датована 1489 р. Кінець 15 ст. став часом появи українського козацтва. Передумови винекнення козацтва були пов.язані з історичною ситуацією на українських землях у 15 –на поч 16 ст. У степах між Доном, Дніпром і Дністром розкинулися знелюднені набіги кочівників, але родючі й багаті на дичину землі. Цей край називали диким Полем. Козак- вільна озброєна людина style.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Версії походження слова «козак»: Від імені легендарного отамана Козака, який з давніх часів успішно боровся з татарами. Від слова «коза» - козаки були жвавими і витривалими, як кози;З турецької «козак» - забіяка. У мовах тюркських народів це слово означає вільну, озброєну людину, яка несе прикордонну вартову службу.
Важливим джерелом доходів козацтва було уходництво — господарські справи поза межами поселень: - полювання, - мисливство, - бортництво,- видобування солі на півдні. Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні поселення, а тимчасові — так звані зимівники. Зимівник — вид відокремленого тимчасового поселення, утвореного для уходницького господарства.
У 1556 р. на о. Мала Хортиця черкаський староста Дмитро Вишневецький заснував фортецю Хортицю, яка започаткувала Запорізьку Січ. Назва «Запорозька Січ» означає, що знаходилася вона за порогами Дніпра. Крім Хортицької, також відомі січі Базавлуцька, Томаківська, Чортомлицька, Кам'янська, Нова (Підпельненська) тощо.
У 1557 р. цю фортецю на Малій Хортиці було зруйновано ворогами. Проте саме козацтво не розійшлося, а за короткий час самостійно заснувало новий укріплений центр — Томаківську Січ. СЛОВНИЧОКЗапорозька Січ — назва укріпленого поселення на Дніпровському острові. Була місцем зберігання козацьких клейнодів, канцеляріїй артилерії. На Січі відбувалися великі ради козаків. Із Січі козаки йшли в похід і сюди поверталися. Кіш у козаків — укріплена стоянка. Із часом кошем почали називати органи управління Запорозької Січі й полків.
Дмитро (Байда) Вишневецький. Князь Дмитро (Байда) Вишневецький належав до старовинного українського князівського роду з Волині. У 1551 р. Д. Вишневецький став старостою Черкас і Канева. Він розумів необхідність створення укріпленої бази південніше, за порогами на островах поблизу Хортиці. Спроба самостійно закріпитися на Малій Хортиці, незважаючи на початковий успіх, закінчилася невдало — у 1557 р. фортецю Д. Вишневецького за порогами зруйнували татари. Задля захисту руських земель від набігів Д. Вишневецький співпрацював з урядами Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Московії. Намагаючись домовитися, він певний час навіть служив Османському султану, а у 1563 р. втрутився у війну за молдовський престол. Проте місцеві бояри зрадницьки здали Д. Вишневецького в полон султану, який наказав стратити героя.
Зазвичай Січ розміщувалася на високому місці острова, вона була добре укріплена, оточена глибоким ровом і десятиметровим валом із дерев’яним частоколом, кількома високими чатовими баштами з бійницями для гармат. У центрі Січі був майдан, де проходила козацька рада, там же знаходилася церква, канцелярія, курені, де жили січовики, стовп, де карали винних, та інші господарські й ремісничі будівлі. Пізніше слово «курінь» означало не приміщення, де жили козаки, а військову одиницю на чолі з отаманом, а потім і територіальну одиницю. Курені часто називали за тією місцевістю, звідки прийшли козаки — Канівський, Корсунський, Батуринський, Переяславський та інші (усього налічувалося майже 38 куренів).
Словничок. Козацька рада — узагальнена назва зібрання козаків для вирішеннях певних питань. Кошовий отаман — старшина, який керував кошем. Зазвичай цимтерміном позначали керівника Запорозької Січі. Гетьман — воєначальник, командувач козацького війська в поході; головний серед козаків. Козацькі клейноди — символи влади на Січі
Символами козацького війська були: малиновий прапор, полкові хоругви, гетьманська булава, бунчук та ін. Малиновий (червоний) прапор із зображенням на одному боці Св. архангела Михаїла,а на другому — білого хреста; печатка — герб Запорізької Січі — являла собою зображення козака з рушницею на плечі, із шаблею і списом, устромленим у землю поруч із козаком; гетьманська булава — символ влади.