"Участь українських козаків у Тридцятилітній війні"

Практичне заняття з теми "Держави Західної Європи в XVI - XVII ст" "Участь українських козаків у Тридцятилітній війні"

Участь українських козаків у Тридцятилітній війні (1618—>1648) до тепер не була досліджена українськими і чужинецькими істориками. Як відомо чеська революція проти Габсбургів була першим сигналом цієї довгої війни, що поділила європейські держави на два воюючі табори під проводом Католицької Ліги і Протестантського Союзу. В роках 1618—1619 агенти Фердинанда II, голови Кат. Ліги, вербували за дозволом польського короля Жигмонта III, лісовчиків і козаків, як наємних вояків, до цісарського війська.

 В першій воєнній кампанії козаків, яка відбулася в північній Мадярщині, брало участь 4 000 лісовчиків і 6 000 козаків, яких завербував Юрій Гомонай, мадярський магнат і репрезентант імператора в північній Мадярщині. Внаслідок успішних воєнних операцій козацького війська на Мадярщині, Бетлен і Турн вирішили відступити з-під Відня, шо був обложений протестантськими військами. В монографії (студія Ю. Гаєцького і О. Барана) підкреслено значення козацького походу на суспільно-політичне життя карпатських українців, а зокрема селян, які масово вступали до козацького війська. Докладніше про ці оправи пише д-р О. Баран в своїй статті «Козаки на Закарпатті в 1619 році» (Український історик 1970).

 В наступних розділах (монографії) знаходимо докладну аналізу козацької участи в т. зв. «чеській; війні» і після неї, в окладі царських військ. Як відомо, чеське військо було розбите царськими військами в основній битві на Білій Горі біля Праги. В цій битві також взяли участь відділи українських козаків і лісовчиків. Підсумовуючи значення козацьких військ в першій фазі ЗО-літньої Війни, автори наголошують роль козацької легкої кінноти, яка могла протиставитися мадярським відділам гусарів, а також те, що козаки були добрими розвідчиками і вміли підготовляти засідки. В 1621 році козаки і лісовчики брали участь в пацифікації чеських земель. Лісовчики і козаки здобули собі славу відважних, але водночас жорстоких вояків. Це спричинилося до певної міри до звільнення їх з цісарської служби.

 Проте вже в 1622 році козаки* і лісовчики дальше воюють під знаменами католицьких військ і беруть участь у численних боях в Німеччині і Моравії. Короткий розділ історики присвятили питанню козацької ідеології в іЗО-літній війні. Козаки виразно стали по католицькій стороні і жорстоко поводилися з1 протестантами. Це наставления пояснюється впливом проти Реформаційної боротьби в Польщі і в Україні, яка мала вплив на православних українців і білорусів. Козаки запізнилися з протестантизмом під час боротьби проти реформаційних ідей. Тому вони пов’язували протестантизм, як негативну ідеологію, яку треба поборювати усіма засобами».

 В подальшому підкреслюється, що козаки присвятили свою церкву на Січі Непорочній Марії і тяготіли в своєму релігійному світогляді до містицизму. Протестанти в свою чергу відкидали містицизм і воювали проти культу Марії. Це 'наставления надзвичайно подразнювали козаків. Вони дуже часто* перебуваючи на чужій території, вимагали від населення рецитування «Аве Марія». Ті, які не знали молитви, були трактовані, як вороги. 1В заключенні Ю. Гаєцький і О. Баран підкреслюють, що козаки відіграли важливу ролю в мілітарній перемозі Католицької ліги. Цісар, не зважаючи на численні обурення на козаків серед населення, дальше наймав їх до своєї армії, уважаючи їх надзвичайно здібним і хоробрим військом.