Стрічка часу ( основні події з життя) 4 березня 1949 рокународився в місті Кіцмань Чернівецької області в родині вчителів. 1966 року за пісню «Відлітали журавлі» був удостоєний першої премії. У 1970 році написав пісні «Червона рута» і «Водограй» У 1963 році вступив до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка 24 квітня 1979 Володимир Івасюк за офіційною версією вчинив самогубство У 1973 році закінчив Львівський медичний інститут 1978 року учасник у Всесоюзного конкурсу молодих композиторів у Єревані У 1955-1963 роках навчався у дитячій музичній школі. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 року у Львові
ЦІКАВІ ФАКТИ З БІОГРАФІЇ Володимир Івасюк вважається основоположником естрадної музики в Україні. Він є автором 107 пісень, 53 інструментальних творів та автором музичних супроводів до спектаклів. Хлопчика назвали Володимиром – на честь батькових улюблених поетів Сосюри та Cамійленка. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків.
Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст Леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії СРСР та суспільствознавства. Ця ж історія завадила йому стати студентом Чернівецького медичного інституту попри блискуче здані вступні іспити. Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюк його чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту.
Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень.
Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Через це довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.
Увічнення пам'яті Володимира Івасюка: · 2 березня 1994 року - президент Леонід Кравчукпідписує указ про присвоєння Івасюку Державної премії імені Шевченка; · 4 березня 1999 року в Чернівцях відкрито Меморіальний музей Володимира Івасюка; · у 1999 році також випущена поштова марка з портретом Івасюка; · на V церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ у 2001 році Івасюк нагороджений в номінації «За внесок в музичну культуру 20 століття»; · указом президента в 2009 році Івасюку присвоєно звання Герой України; · у 2009 році випущений конверт зі спецпогашенням і монета з серії «Видатні особистості України» на честь Івасюка; · у 2011 році у Львові на проспекті Шевченка відкрито пам'ятник Івасюку. Скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник. Монумент зведений на кошти, надані Святославом Вакарчуком; · меморіальна дошка композитору встановлена на будові Буковинського державного медичного університету в Чернівцях;
Історія пісні «Червона рута» За переказами, що досі існують у Карпатах, рута — жовта квітка, яка лише на кілька хвилин, у ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її знайде та зірве, буде щасливою в коханні. Пісню «Червона рута» В. Івасюк написав у дев'ятнадцятирічному віці. Як же народився цей задум? У великій батьковій бібліотеці юнак, тоді ще старшокласник, натрапив на видану 1906 р. збірку коломийок, упорядковану фольклористом В. Гнатюком. В одній із них він прочитав про чарівне зілля — червону руту. Для юного музики цей образ став зворушливою знахідкою, справжнім одкровенням. У пошуках історії про цю квітку він багато мандрував селами, особливо гірськими, шукаючи ключ до розкриття таємниці, і згодом знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а ще записав легенду про загадкове чар-зілля. До речі... У первинному варіанті пісня про чарівне зілля мала назву «Черлена рута», про що свідчить її збережений автограф.
«Червона рута» – найвідоміша пісня Володимира Івасюка. Основана вона на легенді про червону руту – квітку, яка росте в Карпатських горах і, здобувши яку, можна приготувати зілля для того, щоб закохати у себе когось. У пісні ж герой звертається до коханої дівчини з завіренням у своїх найпалкіших почуттях. Він кохає її настільки сильно, що часом сам себе запитує чи не викликано це дією чарівного зілля (перший куплет). Проте кохання його щире й справжнє і ніяке зілля для його зміцнення чи поглиблення не потрібне, про що йдеться в останньому куплеті пісні.
ЧЕРВОНА РУТА Ти признайся мені, Звідки в тебе ті чари, Я без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала? Приспів: Червону руту Не шукай вечорами — Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода — То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір. Бачу я тебе в снах, У дібровах зелених, По забутих стежках Ти приходиш до мене. І не треба нести Мені квітку надії, Бо давно уже ти Увійшла в мої мрії. Приспів
Художній аналіз «ЧЕРВОНА РУТА» (1970) Тема твору: зізнання у щирому палкому коханні ліричного героя до своєї коханої. Ідея: справжнє кохання приходить самостійно і захоплює людину так, що не потрібно жодних чарів і чаклувань. Основна думка: почуття героя до своєї коханої дівчини справжнє, щире, безмежне. Сум і туга обіймають його без неї. Такі почуття не потребують жодних чаклувань.
“Червона рута” художні засоби: Епітети: Червону руту, чистая вода, бистрая вода, З синіх гір, У дібровах зелених, По забутих стежках, квітку надії. Метафори: Я без тебе всі дні/ У полоні печалі; Бачу я тебе в снах; Бо давно уже ти / Увійшла в мої мрії. Порівняння: Бо твоя врода — / То є чистая вода, / То є бистрая вода / З синіх гір. Риторичне запитання: Може, десь у лісах / Ти чар-зілля шукала, / Сонце-руту знайшла / І мене зчарувала? Повтор: То є бистрая вода / З синіх гір.
Використані джерела: https://galinfo.com.ua/articles/10_faktiv_pro_avtor_bezsmertnoi_chervonoi_ruty_volodymyra_ivasyuka_338923.html https://dovidka.biz.ua/volodimir-ivasyuk-tsikavi-fakti/#:~:text=За%20активну%20творчу%20діяльність%20та,Володимир%20Івасюк%20мав%20диплом%20медика. https://dovidka.biz.ua/volodimir-ivasyuk-biografiya-skorocheno/ https://dovidka.biz.ua/vasyuk-chervona-ruta-anal-z-pasport-tvoru/ http://dyktanty.dp.ua/dyktant-541/ Фото та ілюстрації взято з мережі Інтернет