Номер слайду 13
Максим прокинувся, позіхнув і обімлів. Прямо перед ним, на стіні, сидів сонячний зайчик, який мило йому посміхався. Він і раніше бачив його у себе в кімнаті, то на стелі, то на стіні, але щоб той посміхався до нього - це було вперше. Він іноді, сам грав з сонячними зайчиками, взявши у мами маленьке дзеркальце, і пускаючи його по квартирі. Зайчик перестрибнув ближче до Максима, і продовжуючи посміхатися, запитав:- А як тебе звати?- Максимка. А тебе?- Сонячний зайчик. Можна просто Зайчик. Максим простягнув до Зайчику долоньку, і той опинився на ній, продовжуючи посміхатися своєї сонячною усмішкою. Зайчик запитав:- А що ти зараз будеш робити?Максим задумався. У нього був секрет, і він розмірковував, чи розповісти про нього Зайчику? Нарешті, він зважився:- А ти вмієш зберігати секрети?Зайчик здивувався:- А що це таке? У мене ніколи не було секрету. - і посмішка зникла з його обличчя. Максимові стало шкода Зайчика, і він вирішив з ним поділитися:- Секрет, це таке, про що ніхто не знає, і про нього не можна нікому розповідати, поки не прийде час. Хочеш, я тобі його відкрию, якщо ти нікому не розкажеш?Зайчик захвилювався, ще ніхто, ніколи не ділився з ним секретами:- І навіть мамі не можна розповідати?- Нікому не можна! - зробив суворе обличчя Максимка.- Добре, - погодився Зайчик.