Презентація Вправи на розвантаження СПО

ВПРАВИ НА РОЗВАНТАЖЕННЯСОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ОРІЄНТУВАННЯ

МІЙ НАСТРІЙ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ «СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК»

Максим прокинувся, позіхнув і обімлів. Прямо перед ним, на стіні, сидів сонячний зайчик, який мило йому посміхався. Він і раніше бачив його у себе в кімнаті, то на стелі, то на стіні, але щоб той посміхався до нього - це було вперше. Він іноді, сам грав з сонячними зайчиками, взявши у мами маленьке дзеркальце, і пускаючи його по квартирі. Зайчик перестрибнув ближче до Максима, і продовжуючи посміхатися, запитав:- А як тебе звати?- Максимка. А тебе?- Сонячний зайчик. Можна просто Зайчик. Максим простягнув до Зайчику долоньку, і той опинився на ній, продовжуючи посміхатися своєї сонячною усмішкою. Зайчик запитав:- А що ти зараз будеш робити?Максим задумався. У нього був секрет, і він розмірковував, чи розповісти про нього Зайчику? Нарешті, він зважився:- А ти вмієш зберігати секрети?Зайчик здивувався:- А що це таке? У мене ніколи не було секрету. - і посмішка зникла з його обличчя. Максимові стало шкода Зайчика, і він вирішив з ним поділитися:- Секрет, це таке, про що ніхто не знає, і про нього не можна нікому розповідати, поки не прийде час. Хочеш, я тобі його відкрию, якщо ти нікому не розкажеш?Зайчик захвилювався, ще ніхто, ніколи не ділився з ним секретами:- І навіть мамі не можна розповідати?- Нікому не можна! - зробив суворе обличчя Максимка.- Добре, - погодився Зайчик.

Максим повернувся, взяв з тумбочки велику книгу-розмальовку, а з неї, акуратно складений малюнок. Розгорнув, і показав Зайчику. Малюнок був дуже гарний, на ньому було намальовано сонце, хмари, і квітучий сад:- Це я намалював свою маму, в подарунок на день народження, він у неї сьогодні, і до того, як я їй його подарую, це - секрет! Я хочу, щоб це був для неї сюрприз.- А що таке сюрприз?Максимка довго думав, як пояснити, і нарешті, знайшовся:- Сюрприз - це майже те ж що і секрет, тільки секрети бувають різні, а сюрприз, завжди приємний. Зайчик подивився на малюнок:- Красиво. І ти намалював мою маму.

Максим здивувався:- Де? Зайчик перестрибнув на малюнок, і показав на намальоване сонце:- Ось. Це моя мама. Вона у мене найкраща на світі! Максим заперечив:- Ні, моя мама найкраща на світі! Зайчик не погодився:- Ні, моя! Вона дарує всім людям світло, і тепло, якби не вона, не було б ні квітів, ні дерев, нічого не було! Вона світить зранку до вечора, дуже втомлюється, і лише іноді, ховається за хмаркою, щоб трохи відпочити! Максим згідно кивнув головою:- Добре, значить, у нас з тобою найкращі мами! Зайчик запропонував:- А давай з тобою дружити! Я буду тебе будити вранці! Максим задумався. У нього вже був один друг Костик в дитячому садку, і ще один-плюшевий Ведмедик, з яким він спав щоночі, і перед сном з ним розмовляв. Нехай у нього буде ще один друг, тим більше, такий незвичайний, адже чим більше друзів, тим краще!

Давай! Зайчик зрадів, і перестрибнув на малюнок:- А тепер іди вітати маму, а я тобі, як другові, допоможу. Максим склав навпіл малюнок, і потопав на кухню. Мама, як завжди, зранку вже була біля плити, і готувала їм з татом сніданок. Він підійшов до неї, підвівся навшпиньки, і простягнув складений малюнок:- З Днем народження! Мама здивовано ахнула, взяла малюнок, і розгорнула. Через мить малюнок засяяв сонячним світлом, випускаючи справжні сонячні промінчики. Вона радісна, міцно обняла синочка, а Максим був щасливий. З тих пір Максимка і зайчик стали дружити, і Зайчик будив його вранці, і дні у Максима були світлими і радісними. Автор - Володимир Алтунин

А твій сонячний зайчик який?