Війна вплинула на психоемоційний стан людей – збільшилася кількість тривожних та депресивних станів, психосоматичних проявів (шлунково-кишкові розлади, головні болі, стрибки артеріального тиску, алергічні реакції, порушення сну тощо) неконтрольованої агресії, насильства, схильності до зловживання алкоголем і наркотичними засобами, суїцидальних думок, що супроводжуються переживанням втрати: близьких, дому, ідентичності.
За цей час можна було спостерігати різні реакції людей на війну. В однієї частини населення була реакція “тікай” – вони іммігрували за кордон, в іншої частини - “бий” - багато українців звернулись у військкомат, щоб захищати свою країну. У когось була реакція “завмри”, вони ховались в домівках в надії, що все скоро завершиться.
Для полегшення процесу адаптації психіки у воєнний період рекомендовано вчитись повертатися у відчуття та стан, які були характерні до війни, згадати те, що було для людини цінним та важливим у мирний час. В такому випадку можна починати з маленьких радощів для себе та інших, поєднати ці дві часом суперечливі, але невід’ємні частини нашого життя: волонтерство сьогодні та купання у озері, наприклад, завтра.
Потрібно дозволяти собі невеликі приємності, проводити час з близькими, навчатися та розвиватися, або ж відпочивати, залежно від індивідуальних потреб. Підтримка близьких чи друзів, повернення до звичного режиму дня (наскільки це можливо), достатня кількість внутрішнього ресурсу допомагають вистояти у випробуваннях. Для цього необхідно дотримуватися режиму сну, збалансованого харчування та відпочинку.
Необхідно робити якомога більше речей, які робили раніше, до війни, адже для психіки такі добре відомі ритуали мають заспокійливий ефект. Потрібно постаратись відновити свій режим. Необхідно достатньо відпочивати, в першу чергу від новин, не забувати про приємні речі, які радують, стежити за власним ресурсом, щоб за короткий період часу не відбулося емоційне вигоряння.
Радість почали сприймати як щось заборонене під час війни, але зараз цей стереотип втратив свою силу і люди почали відчувати радість теж. Немає правильних чи неправильних емоцій, тим паче в такій ситуації. Потрібно пам'ятати, що якщо хочеться плакати - плачте, якщо сміятись – смійтесь.
Для стабілізації власного емоційного стану можна займатись різними справами. Варто не забувати про свої хобі та уподобання, адже комусь зняти емоційну напругу допомагає малювання, спів чи написання віршів. Як варіант, можна зайнятись прибиранням,приготуванням їжі тощо. Це допомагає повернути хоч трохи відчуття безпеки.