Тарас Шевченко відвідав Кременецький край під час участі в роботі Київської археографічної комісії восени 1846 року, Достовірних фактів, які засвідчували б про перебування Кобзаря в конкретних містах Волині немає. Відомо точно, про відвідини ним Житомира і Почаєва. Проте за фрагментарними згадками, узятими із творів Шевченка, науковці “проклали” шлях Шевченка, який, імовірно, пролягав за маршрутом: Київ – Житомир - Новоград-Волинський – Острог - Кременець - Почаїв - Вишневець – Кам’янець-Подільський.
Пісні, записані Т. Шевченком під час перебування в ПочаєвіЖивучи в Почаєві біля двох тижнів, Т. Шевченко, крім малювання лаври, записав три народні пісні: “Гиля-гиля, селезню”, “Ой пила, випивала”, “Ой у саду, саду” з точним зазначенням дати – у Почаєві, 20 жовтня (за ст. стилем)1846 року.«Гиля-гиля, селезень…» Гиля-гиля, селезень, Гиля-гиля, білокрилий, Ох ти, мой милий чорнобривий, Прибудь зради аж до хати, Щоб не чули отець, мати. Селезню… Ой на тому селезеню Жупан куций, І сам селезень Чорноусий. Гиля-гиля, селезню. Ой на тому селезню Та панчішечки, Ой пристав селезень и Та до душечки. Ой на тім селезню Та черевички, І сам селезень Та невеличкий. Ой на тому селезню Ковпак сивий, Ой сам селезень Чорнобривий. (Запис пісні у виконанні О. Мерченка в ютубі damus194)
Тарас Шевченко в Кременці“Вертаючися з Почаєва, звернув я до Кремянця подивитися на "Королеву Бону" та на палац, що його будували тоді під Кремянецький ліцей. Пером земля тобі, благородний Чацький! Ти любив мир і просвіту! Ти любив людину так, як заповів нам любити Христос. З Кремянця через село Вербу рушив я до Дубна, а з Дубна на Острог, на Корець та на Звягель — на береги моєї рідної прекрасної Случі” (повість “Варнак”).
Вшанування пам’яті Т. Шевченка в КременціТрадиція вшанування пам’яті Тараса Шевченка на Кременеччині починається з 20-х років ХХ століття. У Тернопільському обласному архіві та фондах Кременецького краєзнавчого музею зберігаються численні документи, які стверджують: навіть за умов окупаційного режиму Польщі у Кременці й краї відзначалися Шевченківські роковини Ось лише один приклад (за архівними матеріалами фонду 348): 10 березня 1920 року у залі комерційного училища (нині приміщення середньої школи № 2) відбувся Шевченківський вечір. З рефератом «Тарас Шевченко та мотиви його творчості» на ньому виступив голова повітового товариства «Просвіти» В. Дорошенко.
Видання “Малого Кобзаря” Кременецькою Просвітою. 1922 р.1922 рік був чи не найбільш визначним у відзначенні Шевченкових роковин у Кременці. Окрім концертів, дитячих ранків, було розпочато підготовку до видання Шевченкового «Кобзаря». Для цього було створено Громадський комітет, зусиллями якого й видано «Малий Кобзар» Т. Шевченка. Нині рідкісний примірник цієї книжечки розшукано і вона експонуєтеся у Шевченковому залі краєзнавчого музею. У 2002 році це видання було перевидане Тернопільським обласним архівом за сприяння тодішнього директора Хаварівського Богдана.
Вшанування Шевченка у наші дніПам’ять про Шевченка увіковічена в Кременці у назві центральної вулиці, споруджено два пам’ятники Кобзареві, діє у краєзнавчому музеї Шевченківський зал, встановлено меморіальну дощечку на приміщенні педагогічного інституту про перебування Шевченка у нашому краї восени 1846 року; митці краю присвячують Кобзареві свої твори. І. Гарасеич. – творець художньої Кременецької Шевченкіани Н. Зварунчик. Фрагмент із триптиху на коритах на Шевченківську тематику. Ю. Симонович. “Шевченко в Кременці”