Презентація "Встановлення та утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні"

Встановлення та утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Більшовизм - суспільно-політична течія прихильників здійснення соціалістичної революції і встановлення диктатури пролетаріату, втілена в практичній діяльності партії більшовиків Поняття «більшовики» виникло на II з’їзді РСДРП, після того як прибічники Леніна отримали більшість під час виборів до керівних органів партії. Більшовизм

На початку січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України встановив нову назву держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) – та переїхав з Харкова до Києва. 29 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд було перейменовано на Раду Народних Комісарів, головою якою став Християн Раковський. Створено: Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК) для придушення опору противників радянської влади було створено), народні суди та революційні трибунали, робітничо-селянську міліцію.революційні й військово-революційні комітети для управління на місцях.комнезами (комітети з найбідніших селян для виявлення тих селян, хто має запаси хліба і де їх ховають)

Угода між РСФРР та УСРР28 грудня 1920 р. голова Раднаркому РСФРР В. Ленін і нарком закордонних справ Г. Чичерін підписали в Москві з Х. Раковським союзний робітничо-селянський договір. У преамбулі договору було наголошено на незалежності та суверенності обох держав. У грудні 1920 р. на VIII Всеросійському з’їзді рад було прийнято план ГОЕЛРО (план реконструкції народного господарства та його індустріалізація) Основне джерело фінансування – примусове вилучення с/г продукціїНевдоволення політикою більшовиків призвело до політичної кризи та масових виступів на селі

ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ РАКОВСЬКИЙполітичний і державний діяч УСРРз 15 років став професійним революціонером1918 р. вступив до лав більшовицької партії,критикував Й. Сталіна за втручання у внутрішні і зовнішні справи УРСР, відстоював конфедеративну форму державного устрою, сприяв відкриттю повноважних дипломатичних представництв УСРР за кордоном ( в РРФСР, Польщі, Австрії, Туреччині, Литві та Латвії), які проіснували до 1932 р. 1923 р. з ініціативи Х. Раковського було прийнято постанову ЦК КП(б)У, згідно якої іноземні компанії могли відкривати свої філіали в УСРР лише за згодою української влади. 1928 р. був виключений з більшовицької партії і відправлений у заслання; 1941 р. розстріляний за звинуваченням у шпигунстві

Масовий політичний терор більшовиків проти своїх ідейних противників. Був безсистемним; терору підлягали гайдамаки, офіцери, монархісти, усі «вороги революції» й «ворожі верстви населення»; здійснювався переважно загонами червоноармійців. Система каральних органів в Україні: Всеукраїнська Надзвичайна комісії (ВУНК); народні суди; революційні трибунали; робітничо-селянська міліція; спеціальні військові частини в боротьбі проти повстанців. Червоний терор

Сільське господарство: продрозкладка (вилучення «надлишків» продовольства в селян); державна монополія на продаж і заготівлю хліба. Воєний комунізм«Воєнний комунізм» - система надзвичайних заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. з метою зосередження всіх ресурсів у руках держави. Наслідки: економічна розруха;падіння життєвого рівня; розгортання повстанського руху проти політики більшовиків. Торгівля й фінанси: заборона приватної торгівлі, прямий товарообіг; встановлення твердих цін на товари; карткова система забезпечення міського населення; скасування плати за житло, транспорт. Промисловість: націоналізація промисловості; загальна трудова повинність; мілітаризація праці; зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих.

Причини. Післявоєнна розруха. Скорочення виробництва сільгосппродукції внаслідок продрозкладки, незацікавленості селян у результатах праці. Експорт хліба за кордон. Посуха та неврожай у південних і степових районах України. Реакція влади. Замовчування факту голоду в Україні. Вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з голодом. Дозвіл міжнародним організаціям надати допомогу голодуючим: Американська адміністрація допомоги (АРА); фонд Ф. Нансена.⠀Охоплення голодом, Донецької, Катеринославської,Миколаївської, Одеської областей, півдня Полтавської та Харківської губерній Придушення селянського повстанського руху, зміцнення більшовицької влади. Голод 1921-1923 рр.

Тоталітарний режим - політичний режим, який передбачав встановлення державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи (політичної партії). Тоталітарний режим Для тоталітарного режиму характерно: Наявність єдиної партії, як правило, керованої диктатором, яка зливається з державним апаратом і таємною поліцією. Проникнення держави практично в усі сфери життя суспільства. Жорстка ідеологічна цензура. Велика роль державної пропаганди, маніпуляція масовою свідомістю населення. Масові репресії і терор з боку силових структур. Знищення індивідуальних громадянських прав і свобод. Централізоване планування економіки.

Входження УСРР до складу СРСР 1922 р. Червень 1919 р. - грудень1922р.- І Всесоюзний з’їзд рад ухвалив рішення про створення нової держави у складі БСРР, УСРР, РСФРР та ЗСФРР під назвою СРСРДержавно-політичний статус УСРР у 1921–1922 роках визначався «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади30 грудня 1922 р. – створення

НЕП(1921-1928 рр.) Причини. Економічна криза як наслідок громадянської війни і «воєнного комунізму». Політична криза (масовий опір політиці більшовиків — селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії та на флоті). Нова економічна політика — економічна політика більшовиків, що змінила політику «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Сутність НЕПу: Заміна продрозвестки продподатком. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. Після виплати селяни отримували право вільно розпоряджатися плодами своєї праціПередача або сдача в оренду дрібних та середніх підприємств приватним власникам. Дозвіл на приватну торгівлю. Ліквідація безкоштовних послуг. Впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників. Введення стабільної валюти – червонця

{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Воєнний комунізм. НЕППродрозкладка. Заборона свободи торгівліНаціоналізація промисловостіЦентралізоване управління економікою. Трудова мобілізація. Натуральна оплата праціПродподаток. Свобода торгівліДенаціоналізація промисловостіДрібна приватна власність, оренда, концесіїГоспрозрахунок на державних підприємствах (трестах)Вільна наймана робочої сили. Тарифна оплата праціГрошова реформа

Наслідки НЕП : Зростання безробіття. Періодичні хлібозаготівельні кризи. Розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств. Прискорення соціальної диференціації в містах, поява «нової буржуазії».

Культура періоду НЕПЗаснування товариства «Геть неписемність!». Заснування М. Хвильовим Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ). Організація в Києві театру «Березіль» на чолі з Л. Курбасом. Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

ІндустріалізаціяІндустріалізація - процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, розпочатий 1925 р. Грудень 1927 – запровадження першої п’ятирічки (1928(29)- 1932(33)рр)Мета індустріалізації: Наздогнати провідні країни та подолати економічну вдсталість;Зміцнити обороноздатність країни;Забезпечити економічну самостійність і незалежність СРСР;Створити економічну базу для побудови соціалізму.

Джерела індустріалізації: Примусові внутрішні позики;Перекачування коштів з легкої та харчової промисловостей у важку промисловість. Політика «ножиці цін»Збільшення експорту пшениці, нафти, лісу, хутра, хліба, культурних і релігійних цінностей. Запровадження «надзвичайних заходів проти куркуля»Використання безкоштовної праці в’язнів. Соціалістичні змагання. Запровадження карткової системи. Збереження низького рівня життя населення. Збільшення тривалості робочого дня. Листопад 1927 р. – початок будівництва Запорожської Дніпро. ГЕС1 жовтня 1931 р. Харківський тракторний завод випустив першу партію тракторів

Підсумки індустріалізації{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}позитивнінегативніСРСР (УСРР) з аграрної країни перетворилася на індустріально-аграрну незалежну від Заходу державу. Зміцнено обороноздатність СРСРРозвиток важкої індустріїПрискорено процес урбанізації та формування робітничого класу. Ліквідація безробіття. Домінування виробництва засобів виробництва. Спорудження та реконструкція підприємств монополістів. Заморожування значних коштів у незавершених об’єктах. Нерівномірне формування промислового потенціалу. Житлова та продовольча кризи внаслідок урбанізаціїЗагальне одержавлення засобів виробництва. Згортання НЕПу. Централізація економіного життя. Посилення експлуатації трудящих. Зниження життєвого рівня населення

Коренізація(1923-1927рр.) Коренізація - надання народам СРСР можливості розвивати власну культуру, мову, готувати національні кадри, аби посилити вплив комуністичної партії в національних районах.1923 р. — проголошення курсу на коренізацію. Мета: пошук спільної мови із селянством; залучення на свій бік національної інтелігенції; спроба більшовиків очолити й поставити під контроль національне відродження.

Причини згортання політики «українізації»:«Українізація» почала виходити дозволені «центром» за межіОхопила все суспільно-політичне життя республіки. Зростав прошарок української інтелегенції, який става ідейним конкурентом сталінському режиму«Українізація» сприяла зростанню національної свідомості українців«Хвильовизм», «шумськізм», «волобуєвщина» були проголошені проявом «буржуазного націоналізму» та основною загрозою для єдності Радянського Союзу. Радянська влада повертається до політики русифікації, активних учасників українізації було репресовано

Колективізація(1928-1939 рр.)Колективізація – створення великих колективних господарств на основі селянських дворів і використання їх потенціалу для індустріалізації країни. Типи колективних господарств у 1917- 1928 рр.: Товариство спільного обробітку землі (колективізувалися лише посіви)Артілі (колективізувалися посіви та майно, крім присадибної ділянки)Комуни (селянські господарства повністю розчинялися у колективному)Мета: Перетворення всієї робочої сили села і міста на робітників державних підприємств, що дозволяло встановити повний економічний контроль влади над громадянами

Наслідки колективізації: Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств. Держава отримала засоби для індустріалізаціїСело втратило третину робочої сили. Завершилося одержавлення економіки. Збереглося присадибне господарство, як підмога селянству. Злам устоїв селянського господарства. Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника. Голодомор 1932-1933 рр. Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати

Голодомор 1932-1933 рр. Причини Голодомору: Суцільна насильницька колективізація. Непосильні для селян хлібозаготівліНасильницьке вилучення хліба і продовольчих запасів у селян. Надмірний хлібний експорт. Низький ентузіазм селян працювати в колективних господарствах. Масовий терор проти селянства. Економічні прорахунки, спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами. Денаціоналізація та геноцид

Закон про «п’ять колосків»Наслідки голодомору: Висока смертність (6-10 млн.чоловік)Епідемії та хвороби. Спад сільського господарства. Розселянювання

Масові репресії1928 р. – Шахтинська справа. Аналогічними до неї стають справа «Харківського центра» шкідників, «Московського центра» шкідників, справа СВУ, справа «Трудової селянської партії» 1930 р. – заснування ГУЛАГів. Грудень 1934 р. – засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелегенції у справі Українського центру білогвардійців-терористів1937-1938 рр. – доба «Великого терору», терор став масовим та всеохоплюючимЄжовщина – кампанія тотальних репресій у СРСР, що супроводжувалася показовими політичними процесами.

Культура1921–1928 рр. Василя Касіяна вважають засновником мистецької школи української графіки, що ґрунтувалася на засадах реалізму. Роботи «Гуцул з квіткою» та «Карпатська мати» присвячені українському селу. Федір Кричевський (1925-1927 рр.)Триптих «Життя»⠀Характерно:згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання правильно

Олександр Шумськийнародний комісар освіти у 1924-1927 рр., який розпочав проведення українізації.1926 р. розкритикував кадрову політику більшовиків, спрямовану на призначення на вищі державні і партійні посади республіки неукраїнців, яким були байдужі прагнення населення до національного відродження.1933 р. - засуджений до 10 років виправно-трудових таборів, з 1935 — на засланні. Микола Хвильовий. Письменник, публіцист, один із засновників Спілки пролетарських письменників «Гарт», Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ)автор творів «Я (Романтика)», «Камо грядеши?», «Україна чи Малоросія»Його гасла: «Геть від Москви» та «Орієнтація на духовну Європу» були популярні серед широкого загалу і закликали до зміни культурної орієнтації.

Михайло Волобуєв. Український учений-економіст, професор політекономії, викладач Харківського механіко-машинобудівного інституту. Жертва сталінського терору. Критикував економічну політику ВКП(б) в Україні: Україна має власні шляхи економічного розвитку; критика численних порушень центру при формуванні бюджету, розміщенні промисловості, нехтуванні економічними правами республік; оперуючи конкретними фактами, вчений доводив, що за радянської влади, як і за умов імперії, Україна залишалася економічною колонією Росії. Олександр Довженкоукраїнський радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Кіноробота «Зввенигора» , «Земля», «Арсенал», «Іван», «Аероград», «Щорс», «Тарас Бульба»,

Будівля Держпрому в Харкові (1925-1928 рр)Будівля Верховної Ради УРСР (1936-1939 рр)