ВСТУП ДО
УКРАЇНИ
WHAT IS
HISTORY? ЛЮДСТВА З МЕТОЮ РОЗУМІННЯ
ІСТОРІЯ ВИСВІТЛЮЄ МИНУЛЕ
СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ЯК НАУКА ВИВЧАЄ
ПРОЦЕС РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ (А ТАКОЖ ІСТОРІЮ ЙОГО
ПРЕДКІВ, ІНШИХ ПЛЕМЕН І НАРОДІВ
НА НАШІЙ ТЕРИТОРІЇ) НА ОСНОВНИХ
НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СУЧАСНОСТІ.
ІСНУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ, ЛИТОВСЬКОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВ)
НОВА ІСТОРІЯ (XVI-XIX СТ.; ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНИ У РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ, МОСКОВСЬКОЇ (РОСІЙСЬКОЇ), АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ДЕРЖАВ, КОЗАЧЧИНА ТА ГЕТЬМАНЩИНА) НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (XX - ПОЧАТОК XXI СТ.; ОСНОВНІ ВІХИ: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ, ПЕРЕБУВАННЯ У
СКЛАДІ СРСР, ІНШИХ ДЕРЖАВАХ, НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА)
Історичні джерела
РЕЧОВІ ПИСЕМНІ
ЕТНОГРАФІЧНІ
КІНО , ФОТО - ТА
АУДІОДОКУМЕНТИ
Речові джерела - пам'ятки матеріальної культури
ЗНАРЯДДЯ ВИРОБНИЦТВА
ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТНИКИ
ЖИТЛО
ПОСУД
ОДЯГ
ПИСЬМОВІ — ЗАФІКСОВАНІ НА
ТЕКСТИ ЗАКОНІВ
РІЗНОМАНІТНІ ДОГОВОРИ
ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА
ЛІТОПИСИ
ХРОНІКИ
ІСТОРИЧНІ ТВОРИ НАПИСАНІ,
СУЧАСНИКАМИ ПОДІЙ ЧИ ЛЮДЬМИ,
КОТРІ МАЛИ В РОЗПОРЯДЖЕННІ
МАТЕРІАЛИ, ЩО НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ ДО
Усні джерела - вид історичних джерел, що зберігають історичні відомості в усній формі й передаються із покоління в покоління.
фольклор народн псн сторичн думи перекази легенди
мфи
народн прислв'я та приказки казки
Мовні(лінгвістичні) мовні явища та
@znoo.history дані з історії розвитку мови.
звичаї традиції вірування
Антропологічні |
залишки людських поховань
Україні історично склалося п'ятнадцять історично-етнографічних регіонів:
|
|||
Терміни та поняття
Історія (від гр. «розповідь про минулі події, дослідження минулого») — 1) процес розвитку природи і с-ва; 2) наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського с-ва та його закономірності.
Історія України — процес формування держави України
Історичні джерела — речові чи писемні пам’ятки, що є свідченням минулого, а також мови народів, традиції, вірування, свята, пісні, легенди, перекази, що сягають далекої давнини.
Археологія (від гр. «стародавній» і «поняття, розум, наука, слово») — наука, що висвітлює іст. минуле людського с-ва на основі речових пам’яток (знарядь праці, предметів побуту, зброї, прикрас, жител, місць поселення, поховання), що їх виявляють переважно під час археологічних розкопок.
Хронологія (від гр. «час» і «слово, вчення») — 1) допоміжна іст. дисципліна, що встановлює точні дати подій, джерел тощо; 2) послідовність іст. подій у часі.
Цивілізація (від лат. «громадський, державний») — 1) рівень сусп. розвитку та матеріальної к-ри, який визначається розвитком продуктивних сил, основу життя становлять результати діяльності самих людей; 2) ступінь сусп. розвитку, що настав після варварства.