Презентація "Я відкриваю Шевченка. Значення творчості Кобзаря для сучасності"

Я відкриваю Шевченка. Значення творчості Кобзаря для сучасності Клугино-Башкирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Назаренко Д. В.

Тарас Шевченко. Тарас народився 9 березня 1814 року у кріпосній родині. Він -видатний  український поет, письменник (драматург,прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Був членом Кирило-Мефодіївського братства та Академіком Імператорської академії мистецтв. Тарас є символом свободи України, найвідомішим українським митцем.

«Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника нашої дійсності» Максим Рильський. Шанування пам’яті Шевченка2014 рік в Україні був оголошений роком Шевченка. На честь 200-річчя з Дня народження Тараса Григоровича, Глава держави видав указ, згідно з яким у 2014 році планувалося провести величезну кількість заходів, спрямованих на поглиблення вивчення української культури та історії і вшанування пам’яті великого поета нашого народу.

Указ передбачав проведення всеукраїнського форуму «Свою Україну любіть!»Його метою було вшанування пам’яті Кобзаря громадянами України. Основні державні заходи Шевченківського свята пройшли на Чернечій горі в Каневі, у день перепоховання Великого Кобзаря – 22 травня. Гості форуму мали змогу покласти квіти до могили Кобзаря, відвідати пленарне засідання Міжнародного свята «В сім’ї вольній», відвідати музей Шевченка, подивитися фільм «Експедиція» про роки перебування Тараса на Кос-Аралі, подивитися концертну програму у міській філармонії.

Уряду також було доручено розробити та затвердити державну цільову програму «Шевченківський дім», започаткувати проект «Шевченківські читання», завершити видання 12-томного зібрання творів Тараса Шевченка та 6-томної «Шевченківської енциклопедії», забезпечити: видання «Кобзаря» іноземними мовами, альбому репродукцій художніх творів Тараса Шевченка, каталогу повернутих в Україну документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю митця. Указом також передбачається проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка та його київських філіях.

Вшанування Шевченка у світіУ 35 країнах світу, крім України, встановлено 129 пам‘ятників Шевченка. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. Пам'ятник Тарасу Шевченку в Баку відкрито 30 червня 2008 року за участі голів держав України та Азербайджану. Автор пам'ятника — член Національної спілки художників України Ігор Гречаник

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Буенос-Айресі, Аргентина, було відкрито в 1971 році Пам'ятник Тарасу Шевченкові у Мінську розташований у Степановському саду, поруч з новобудовою Посольства України. Автори пам'ятника — український скульптор Віктор Липовка та білоруський архітектор Віктор Крамаренко. Пам'ятник є подарунком Києва й був урочисто відкритий 23 квітня 2002 року в ході Днів Києва в Мінську.

Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Куритибі, Бразилія, відкрито у 1967 Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Афінах, Греція, відкрито у 2006. Пам’ятник у Тбілісі, Грузія, відкрито у 2007 Крім цього, пам’ятники Шевченку встановлено у Римі, Оттаві, Вашингтоні, Будапешті, Санкт-Петербурзі, Ташкенті, Парижі, тощо. Але найбільше вражає те, що в Україні їх майже у 10 разів більше – аж 1256.

До 200-річчя з дня народження поета була створена перша інтерактивна карта об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку. На інтерактивній карті проекту "Світ Шевченка", створеній телеканалом "Інтер" та інформаційним порталом "Подробиці", відзначено 1060 пам'ятників Кобзарю, міста, села, вулиці, музеї, навчальні заклади, театри, названі на його честь. Ці об'єкти знаходяться в 32 країнах на різних континентах. Інтерактивна карта дозволяє користувачам мережі побачити пам'ятні місця за допомогою сервісу огляду місцевості.

Серед найбільш примітних пам'ятних місць - монумент у столиці Австралії у вигляді кобзи, графіті з портретом поета в Харкові і пам'ятник у Вашингтоні. Найвіддаленішими від Києва об'єктами, які присвячені поетові, є монумент в Пекіні, вулиця Шевченка в Хабаровську, пам'ятники поету у Вашингтоні , Буенос-Айресі та Канберрі.

«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини» Джон Ф. Кеннеді.«У Шевченкові я бачу і відчуваю всю красу людської душі, це справжній співець свого народу» К. Станіславський.«Вірний і геніальний син українського народу - безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх народів» Гафур Ґулям.

Ознайомлення з творчою спадщиною Шевченка за кордоном почалося ще за його життя і згодом набуло там великого розмаху. Перші відгуки про твори з'являються в польській і чеській критиці вже в 40-х роках XIX століття, але широкий і цілеспрямований інтерес до поезії формується у кінці 50-60-х років, свідченням цьому є значна кількість присвячених йому статей (переважно польських) і перші переклади його творів польською, чеською і болгарською мовами. Чехи, поляки, білоруси, молдавани, росіяни, угорці, вірмени, казахи та інші народи знайшли у його творах відбиток власних страждань. Взагалі твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською. французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською.

Захоплення творчістю нашого земляка на Заході почалося з Австрії,а саме з німецької поетеси Юлії Віргінія. У Франції перші статті про Шевченка з'явилися в пресі ще в 1847 році, згодом з’являються переклади творів, які надихають митців , захоплюють французьких читачів. Еміль Дюран у статті 1876 року писав: "Поет, який помер 15 років тому і якого ми хочемо тепер "відкрити читачеві", є народним у найширшому розумінні цього слова. Всі українські селяни знають напам'ять більшість його поезій і співають їх разом з піснями, почутими від своїх батьків або з уст народних співців-кобзарів". Ця стаття була перекладена англійською мовою і опублікована в Америці, Англії, саме вона дала поштовх до вивчення творчості нашого співвітчизника у цих країнах.

Отже, Шевченко має дійсно великий вплив на розвиток світової культури. Пам’ять про нього не згасає, а його твори не втрачають актуальності. Жителі кожної країни світу відкривають для себе скарбницю його мудрості.