Урок літератури рідного краю
«Шевченко і Херсонщина»
Червоноблагодатненський ЗО
Яриніч Ольга Федотівна
Урок літератури рідного краю
Тема уроку. Шевченко і Херсонщина.
Мета уроку. Поглибити знання учнів про Шевченка, у ході дослідження виявити сліди поета на Херсонщині, розвивати вміння виразно читати віршовані твори, виховувати патріотизм, інтерес до особистості Кобзаря.
Обладнання: презентація «Пам’ятники Т. Шевченку на Херсонщині»
Хід уроку
І. З’ясування емоційної готовності до уроку.
Технологія «Світлофор»
ІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку.
Ясний образ Кобзаря кожен із нас носить все життя з дитинства . Трепетно і сильно звучать у наших серцях рядки його нетлінних поезій:
І мене в сім’ї великій ,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Шевченко багато зробив для свого народу, для рідної землі. Він любив Україну, до всіх людей ставився як до братів, боровся проти будь-якого гноблення. Він свято вірив у часи прийдешні, коли на оновленій землі «буде син, і буде мати, і будуть люди на землі», коли оживуть степи, озера і скрізь «шляхи вольнії, широкії» простеляться і «пустиню опанують веселії села». Настав такий час, змінилось життя. Україна стала незалежною, квітучою, як сад. Такою хотів її бачити Шевченко. Ми вдячні Тарасу Шевченку за його прекрасні твори і з глибокою шаною вплітаємо його ім’я, мов у вінок, у наші кращі діяння і помисли. Про нього ви, звичайно, не раз чули, багато читали і знаєте. Тож я хотіла почути від вас відповідь на запитання:
2. Складання асоціативного грона «Шевченко»
Можна і далі продовжувати про цю людину. Тарас Шевченко – велична постать української літератури. Його творчість неповторна, виняткове явище в історії світової літератури. В ньому вся історія наша, все наше буття… Кому невідомо: Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Він вершина, парость родового дерева, виразник і хранитель народного духу. Давайте пройдемось стежками його життя.
3. Інтерактивна вправа «Закінчи речення».
1. Т. Г. Шевченко народився у…(Моринцях).
2. Дитинство Тарас провів у …(Кирилівці).
3. Батьки Шевченка були …(кріпаками).
4. Старшу сестру Тараса звали …(Катерина).
5. У поміщика Енгельгарда Тарас служив …(козачком).
6. Шевченка викуплено з кріпацтва та звільнено у …(1838 році).
7. 10 років поет перебував …(на засланні).
8. Професійно навчався живопису Т.Г.Шевченко у …(Петербурзькій Академії мистецтв).
9. Помер Т.Г.Шевченко ….(10 березня 1861).
10. Перезахоронено поета на …(Чернечій горі).
11. Серія картин, видана на кошти Т.Г.Шевченка, має назву ….(«Живописна Україна»).
12. Щоб викупити Т.Г.Шевченка з кріпацтва, був написаний портрет ….(Василя Жуковського).
Життя Шевченка було дуже важким, але його можна вважати подвигом. Ви тільки вдумайтесь у ці цифри: всього прожив 47 літ! З них він 24 роки був кріпаком, 10 років провів у засланні, у військовій муштрі, без права писати і малювати. 3 роки поет провів під постійним наглядом поліції, і лише 9 років – він прожив вільною людиною. Все життя його – то важкий труд, де було так мало місця для щастя.
4. Постановка проблемного запитання:
- Чи був Тарас Шевченко на Херсонщині? Як херсонці вшановують його ім’я?
ІІІ. Цілевизначення і планування:
а) колективне планування діяльності;
б)самостійне визначення власних цілей уроку.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.
Мета дослідження: виявити місця з іменем Тараса Шевченка на Херсонщині.
Звичайно, нас цікавить питання – чи був коли-небудь великий Кобзар на Херсонщині? На жаль, документального підтвердження цьому факту немає. Але точно відомо, що Тарас Шевченко неодноразово відвідував Херсонську губернію. Вперше, коли чумакував з батьком, другий раз у 1843 році, коли подорожував по пам’ятних місцях Запорозької Січі. Але треба пам’ятати, що Херсонська губернія у ті часи була досить великою і займала майже весь південь. Викладач Херсонського педінституту Михайло Авдальян у своїй статті «Т. Шевченко на Нижнем Приднепровье» робить таке припущення: «Во время путешествий по Никольщине Т. Г. Шевченко в селах Капуловке и Покровском осмотрел руины Старой и Новой Сечи, которые находятся в 15-20 километрах от границы с Херсонщиной. Возможно, что Шевченко во время своих путешествий и побывал в северо-восточной части нашего края». Як би там не було, але серед степовиків, що жили під Каховкою, на Чонгарі збереглись легенди, що Великий Кобзар дійсно був у цих місцях, зустрічався з селянами, читав їм свої вірші, малював картини дніпровських пейзажів. Але , на жаль, ці полотна не збереглися.
Про доброзичливе ставлення жителів херсонського краю до Т. Шевченка свідчить і топоніміка нашої області. Так село Шевченко є у Великолепетиському, Скадовському і Чаплинському районах. У Великоолександрівському районі є село Заповіт, у Цюрупінському – Тарасівка, у Бериславському – село Тараса Шевченко. На території Херсонської області установлено 12 пам’ятників Великому Кобзарю. Найбільш цікавим являється бюст Тараса Григоровича в с. Станіслав Белозерського район. Історія його створення така. Голодного 1921 року доля закинула в Станіслав актора Юрія Шумського. Немало зусиль він праклавв для об’єднання молоді і активної діяльності драматичного гуртка. У цей час Шумського заполонила ідея установити в Станіславі пам’ятник Кобзарю. Селянам ця пропозиція сподобалась. Не дивлячись на важкі часи, станіславці зносили у сільраду невеликі вузлики з ячменем, просом, кукурудзою, квасолею. Так зібрали 2,5 пуда зерна, яке відвезли в Київ, де і заказали бюст. Постамент виготовили місцеві умільці. На його зовнішній стороні зображена бандура, свиток бумаги. Висічені і слова Великого Кобзаря:
Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
Відкриття пам’ятника відбулось 8 листопада 1922року.
Шевченкові корені проросли в Іванівському районі Херсонської області. В архіві Д. И. Файнштейна збереглись унікальні листи правнука Шевченка – Петра Харитоновича. Він народився в Кирилівці у ттій хаті, що і Великий Кобзар. У наших краях он опинився після закінчення Звенигородського сільськогосподарського техникума. Працював у колгоспі Чаплинського району . Про родинні зв’язки із Шевченком він пояснює так: «Мій рідний дід Прокіп був сином Микити, брата Тараса Григоровича, а мій батько, Харитон Прокопович, істотно, був сином Прокопа, який помер 1909 року. Харитон Прокопович, учасник трьох революцій, мужньо бився за кращу селянську долю, за Шевченкові скарби. 1922 року на батьківщині Кобзаря було створено шевченківський заповідник, при якому працював мій батько». Петро Харитонович перейняв від свого прадіда поетичний дар. В листі до Д. Файнштейна він подає свій вірш «Якби побачити ти зміг»:
Якби побачити ти зміг,
Яка возз’єднана, єдина
Між дорогих сестер своїх
Цвіте рідненька Україна!
Вже не Кирилівка убога –
Шевченкове нове зросло.
А в ньому – клуб, колгосп і школа,
Сади прикрасили село.
А за селом широке поле
Розкинулось із краю в край.
Яка краса тепер довкола!
Який чудовий урожай!
Віддав життя ти боротьбі,
Народу мого гордий сину.
От би побачити ти зміг
Тепер любиму Батьківщину.
В 1901 году херсонська газета «Юг» повідомила про нещасний випадок з троюрідним племінником Шевченка Михайлом. Він працював у володінні Фальц-Фейнов в слюсарній майстерні учнем, де по вині господарів покалічив ліву руку. Справа про грошову компенсацію слухалась у Херсонському окружному суді.
Ось такі цікаві факти херсонської шевченкіани. Можливо, Шевченко ніколи не був на Херсонщині, але з даної інформації можна впевнено сказати, що ім'я Шевченка дійсно пов’язане з нашим краєм.
Литература:
1. Архив Д. І. Файнштейна: письма П. Шевченко
2. Голобородько А. Свого не цурайтесь // Степ. – 1997. - №7. – С. 70-71
3. Голобородько О. Про пам’ятник Кобзареві у селі Станіслав на Херсонщині // http://www.day.kiev.ua/uk/article/poshta-dnya/pro-pamyatnik-kobzarevi-u-seli-stanislav-na-hersonshchini
4. За что Мусоргский был благодарен Херсону? // http://www.mycity.kherson.ua/avtory-ag/skorohod/musorgsky.html
5. Каляка М. Шевченко і Херсонщина. Жива історія Наддніпрянського краю. – Херсон: Айлант, 1999. – 96 с.
6. Калениченко І., Марущак О. Херсонська Шевченкіана // Степ. – 1997. - №7. – С. 72-77
2. Перегляд презентації «Пам’ятники Т. Шевченку на Херсонщині» (готують учні).
3. Конкурсне читання віршованих творів херсонських поетів про Шевченка.
Критерії оцінювання:
1). Знання напам’ять тексту;
2). Виразність читання;
3). Сценічна культура.
4. Визначення переможців конкурсу.
V. Рефлексія та оцінювання:
а) усна само- та взаємооцінка;
б) «Мікрофон»
- Чи задоволений(а) результатом своєї діяльності? Обґрунтуй своє твердження.
в) «Коло думок
Підсумкове слово вчителя. Доля Тараса і доля Херсонщини, доля України - невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі. І нам, нащадкам своїм, заповідав жити для неї. А нагадувати нам про це буде символ нашої землі — червона калина. Розкрийте червону ягідку — і ви побачите зерня — воно схоже на серце. Серце у нас одне! Шевченко у нас один! Одна у нас Україна! Любіть її
Свою Україну любіть.
Любіть її…Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
VІ. Домашнє завдання. Скласти усне повідомлення «Шевченко в нашій родині»