ЯК ЗМЕНШИТИ ОБСЯГ ПОКУПОК?
КПНЗ "СЮН Тернівського району"КМР Гурток "Відповідальне споживання" Керівник гуртка Ханченко Д.О.
Спочатку треба зрозуміти, чому ми взагалі купуємо речі? 10% випадків — нам щось потрібно, і ми за цим прийшли.
40% випадків — нам сказали, що нам це потрібно, хоча прийшли ми не за цим (ну ви ж пам’ятаєте: «ви гідні» цієї помади, «у кожної жінки повинні бути білі кеди» і т. д.).
50% випадків — ми набрали щось спонтанно, причому йшли навіть не в магазин, а просто повз.
Саме з цих причин на наших антресолях з’являються чоботи (які трохи тиснуть, але раптом ще розносяться, так?), лижі, білі кеди (які взагалі ні до чого не підходять), дивна помада, друшляк в ромашках і 48 ваз.
Все це не тому, що ми дурні, а тому що ми просто «неправильно» прийшли в магазин.
Неправильно — це ось так:
1. Голодним
Ви ж уже знаєте, що якщо ви голодні в супермаркеті, ви наберете зайвого? Але ви, напевно, не знаєте, що це працює і з речами. Хочете булку — купуєте сарафан. Це неусвідомлена спроба вгамувати голод (найчастіше спроба невдала).
2. Під впливом сильних емоцій
Злість, ейфорія, образа… все це погана компанія для покупок. У такій ситуації ми купуємо не речі, а компенсацію негативних емоцій або втілення позитивних. 3. Прийшли «за уловом»
Немає ніякої мети? Результат буде сумнівним. Якщо ми йшли «за хлібом», швидше за все, його ми і купимо. Якщо ми пішли «на шопінг», ми ризикуємо прокинутися, збираючи в оберемок головний убір Божевільного Капелюшника, босоніжки зі стразами і сумочку з нездорового крокодила. Ну а що, у нас «полювання»!
Як правильно?
Та простіше простого! Ось інструкція:
1.Йдемо з конкретною метою (вищий пілотаж — йдемо в магазин, а в голові у нас вже є приблизний образ того, що ми хочемо купити).
2.Йдемо в рівному, спокійному настрої.
3.Чітко визначаємо час на шопінг («у мене є 1 година, але можу трохи затриматися»).
4.Для професіональних походів в магазин: ми не просто знаємо, за якою річчю йдемо, а знаємо конкретний магазин і бренд, вже погуглили ціну, замовили онлайн, відразу підійшли до потрібного стелажу, ігноруючи сачки для метеликів, емальовані відра і шарфик з пташками на вході.
Не стійкість, а суперстійкість!
Шарфик вперто хоче лишитися? Так теж буває. І якщо в глибині душі ви розумієте, що зараз ось-ось купите потенційний мотлох, то залишається тільки взяти паузу. Можна навіть щось з'їсти. 10 хвилин проведемо НЕ в магазині. І подумаємо ось про що:
1.Чи справді ця річ допоможе мені вирішити якісь завдання? Які? (Хоча б 3!).
2.Що мене приваблює? Функції, якість, бренд… або це «просто гарненько»? (Якщо вас попросять зараз за 30 секунд розповісти, чим ця річ краща за інші, але без захоплення і придихання, ви зможете?).
3.Я хочу це купити, тому що це потрібно або тому, що мене це просто на хвилинку порадує? Чи буду я задоволений, коли радість пройде (вона пройде приблизно післязавтра)?
4.Чи дійсно у мене є місце для її зберігання? Де воно? (Називаємо чітко!).
5.Що буде, якщо я зрозумію, що це все ж зайва річ? Куди я її віддам? Чи буде це легко?
Ці питання — так зване «правило 5 пальців». Загинаємо пальці, задаємо питання і вирішуємо долю речі, яку хочемо купити.