Презентація. Які джерела називають усними?

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав,

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки,

Сиві думи, що складались всім народом залюбки, Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття, Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло?

Історичне…

Фольклор (folk-lore, букв. - народна мудрість; народне знання),

або традиційна народна творчість художня колективна літературна і

музична творча діяльність народу, яка

засобами мови зберегла знання про

                                                                                                                                                                        життя і природу, давні культи і                                        

вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.

Легенда (legenda - те, що слід прочитати) - жанр літератури і фольклору.

Малосюжетна фантастична оповідь міфологічного, апокрифічного чи

історико-героїчного змісту з обов'язковою

спрямованістю на вірогідність зображуваних подій та специфікою побудови сюжету на

основі своєрідних композиційних прийомів (метаморфози, явищ природи тощо).

Найціннішим надбанням усної народної творчості козацької доби є історичні пісні та думи.

Дума - ліроепічний твір української усної мови про події з життя козаків ХVІ ХVІІІ століть.

Дума (козацька дума) - жанр суто українського речитативного народного та героїчного

ліричного епосу, який виконували мандрівні

співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній та Лівобережній Україні.