Помірна інфляція. Помірна інфляція виникає тоді, коли ціни на товари та послуги зростають до 10 % за рік. Ціни зростають повільними темпами, але швидше, ніж заробітна плата. Це не має негативних наслідків і не є відчутним для економічних суб'єктів. люди охоче заощаджують гроші, оскільки їхня вартість мало знецінюється. Зростання цін має передбачуваний характер.
Галопуюча інфляція. Галопуюча інфляція — інфляція, за якої темпи зростання цін становлять до 200 % за рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує грошей у вигляді готівки та використовує для угод більш стійку валюту. інфляція виходить із-під контролю держави.
Гіперінфляція Гіперінфляція — інфляція, за якої темпи зростання цін перевищують 200 % за рік. Гроші втрачають здатність виконувати свої функції. Відбувається натуралізація господарських зв'язків, посилюється бартерний обмін, порушуються фінансові та кредитні механізми, руйнується банківська система.
Інфляція витрат, або інфляція пропозиціївиникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня безробіття й неповного використання виробничих ресурсів. До неї призводить підвищення номінальної заробітної плати (плати за трудові ресурси) та підвищення цін на сировину й енергоносії. Усе це сприяє зменшенню сукупної пропозиції та зростанню цін.
Інфляція витрат. Класичним прикладом інфляції витрат є спіраль «зарплати—ціни». Якщо в економіці відбувається загальне підвищення цін, то це неминуче призводить до падіння реальних доходів населення. Для збереження їх рівня необхідно збільшувати зарплату, що спричинитьзростання виробничих витрат
Інфляційна спіраль «зарплата—ціни» свідчить про взаємозв'язок чинників інфляції попиту й витрат. Якщо зростає номінальна заробітна плата, то, з одного боку, це викликає зростання сукупного попиту, оскільки зростають споживчі видатки, а з іншого — зменшується сукупна пропозиція, оскільки зростає ціна одного з виробничих ресурсів.
Шоки сукупної пропозиціїПричинами шоків сукупної пропозиції виступають чинники, що змінюють виробничі витрати фірм. У короткостроковому періоді шоки викликають переважно цінові чинники, такі як зміна цін на сировину й матеріали; зростання номінальної заробітної плати під тиском працівників; скорочення або збільшення ставок за кредитами, що видаються на розвиток бізнесу.
Шоки сукупної пропозиції У довгостроковому періоді шоки пов'язані з упровадженням нових технологій, що підвищують продуктивність праці; зі стихійними лихами, війнами, природними катастрофами, що руйнують виробничі ресурси економіки; із діяльністю держави, спрямованої на охорону навколишнього середовища, запровадження екологічних норм; із поліпшенням або погіршенням інвестиційного клімату в країні.
Інфляція грошей. Згідно з кількісною теорією грошей, їх вартість та рівень цін на товари та послуги визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обігу, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Тобто інфляція грошей — це невідповідність кількості грошей (її перевищення) в обігу з обсягом ВВП, який забезпечує їх цінність.