Презентація "З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії. Основні принципи української орфографії"

З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії Основні принципи української орфографії

Фронтальна бесіда. Що є предметом вивчення графіки як розділу мовознавства? (сукупність усіх рукописних та друкованих знаків певної писемності (букви, розділові знаки, надрядкові знаки, шрифтові різновиди)Звідки бере початок українська графіка?(від старослов’янського письма)Сучасний український алфавіт — це видозмінена давня слов'янська азбука. Яку назву вона мала? Чому її так називають? (кирилиця, таку назву вона дістала від імені Кирила, грецького місіонера, що разом зі своїм братом Мефодієм склав цю азбуку (IX ст.). Скільки літер в українському алфавіті? Що таке орфографія? (система загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі). Чи є абсолютними синонімами слова «орфографія» і «правопис»? (термін грецького походження «орфографія» має ширше значення, оскільки включає ще й пунктуацію).

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Доберіть заголовок. Запишіть зміст тексту у вигляді тез. У 1798 році вийшла «Енеїда» Івана Котляревського — твір, який став піонером нової української літератури й поштовхом до пошуків сучасних способів відтворення української мови в писемному вигляді. Виникла потреба в зміні традиційного письма. Письменники, які прагнули писати живою українською мовою, мусили шукати засобів для передавання справжнього звучання слова, а не керуватися давнім написанням. У 1818 р. до алфавіту додано букву і, у 1837 — є та буквосполучення йо, ьо, у 1873 р. — ї. Натомість дедалі рідше можна було зустріти літери ъ, ы та э. Швидка й постійна зміна елементів алфавіту та їх різномаїтне вживання породило значну кількість експериментів з українською мовою та створення великої кількості (від 1798 до 1905 р. можна нарахувати близько 50 більш-менш поширених, інколи взагалі індивідуальних) правописних систем.

Найвідоміші серед цих спроб:правописна система Олексія Павловського;варіант «Русалки Дністрової» (1837);кулішівка – правописна система П. Куліша в «Записках о Южной Русі» (1856) та в «Граматиці» (1857);драгоманівка (вироблена в 70-х рр. XIX ст. в Києві гуртом укр. діячів культури під керівництвом мовознавця П. Житецького, куди входив і М. Драгоманов);

желехівка – створена українським ученим Євгеном Желехівським під час праці над власним «Малорусько-німецьким словарем» (Львів, 1886). Цей правопис закріплено в «Руській граматиці» Степана Смаль-Стоцького та Теодора Ґартнера, що вийшла 1893 р. у Львові. З певними корективами желехівку вжив Борис Грінченко у фундаментальному чотиритомному «Словарі української мови» (1907–1909). Більшість правописних правил («пиши як чуєш»), застосованих у словнику Грінченка, діють і досі. Праця Грінченка стала неформальним правописом і зразком для українських письменників та видань від 1907 р. аж до створення першого офіційного українського правопису в 1918 р.17 січня 1918 р. Центральна Рада видає «Головні правила українського правопису», які, проте, не охоплювали всього обширу мови. 17 травня 1919 р. Українська академія наук схвалила «Головніші правила українського правопису», які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань та поправок.23 липня 1925 року Рада Народніх Комісарів УСРР постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

Після майже річної праці у квітні 1926 р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проекту на Всеукраїнській Правописній конференції (26. V – 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою РНК із 6 вересня 1928 р. Він увійшов до історії як «харківський» або «скрипниківський правопис» – від місця створення чи прізвища тодішнього народнього комісара освіти Миколи Скрипника.1929 року Григорій Голоскевич видав «Правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6. IX.1928 р.)[7]У 1933 р. правописна комісія на чолі зі заступником народного комісара освіти УРСР А. Хвилею затаврувала харківський правопис як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення в дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того уніфіковував українську та російську мови. З абетки вилучено букву ґ, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано в 1930 році. Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від 5 вересня 1933.

Ще деякі незначні зміни прийнято в редакції правопису 1946 року й у 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була пов'язана з документом «Правила русской орфографии и пунктуации», який вийшов у 1956 р. Від 1960 аж до 1990 р. офіційною була саме редакція 1960 року. Після початку «перебудови» питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним – редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада 1989, а опубліковано в 1990 році. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма). Під час I Міжнародного конгресу україністів (27. VIII –3. IX 1991) було прийнято постанову про потребу вироблення єдиного сучасного правопису для українців, що проживають в Україні, так і в діаспорі, котрий мав би опиратися на весь історичний досвід української мови.

15 червня 1994 року уряд України затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів. Початковою метою було підготування нової редакції правопису за 2 з половиною роки (до кінця 1996 року), але робота з підготовки оновлених правил значно затягнулася. Остаточно всі напрацьовані пропозиції було передано до Інституту української мови в середині січня 1999 року. Цей проект відомий під назвою «Проект правопису 1999 року» (оскільки серед іншого пропонує відновити йотування перед голосними, як було до 1933 р.). Деякі сучасні українські видавництва дещо відхилялися від тодішніх правил у написанні, наприклад, запозичених неологізмів та іноземних власних назв. Так, у багатьох географічних, історичних та художніх книгах вони використовують способи транслітерації (з мов, що використовують латинський алфавіт), без огляду на правопис: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ) – у серії книг про Гаррі Поттера; «Астролябія» (Львів) – у серії творів Толкіна («Володар перстенів», «Гобіт», «Діти Гуріна» і «Сильмариліон»); «Літопис» (Львів); «Мапа» (Київ) та енциклопедія УСЕ видавництва «Ірина» (Київ), а також видавництво «Критика». Ці видання передають германські H і G у власних назвах як Г й Ґ . За правописом 1993 року «G і h звичайно передаються літерою г» (§ 87).22 травня 2019 року Кабінет міністрів на своєму засіданні схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (З Вікіпедії).

Робота з підручником (§25 - відомості про принципи української орфографії, буквені та небуквені орфограми).

Запишіть слова в 4 колонки залежно від того, за яким принципом написано виділену частину слова (або все слово): 1) за морфологічним; 2) за фонетичним; 3) за традиційним; 4) за смисловим. Спалах, гуркіт, невістчин, просьба, тижневий, птаство, туристський, Земля, піч, рушник, перекіс, сказати. кишеня, левада, допомагає, бряжчав, сфотографувати, зсипати, розсіл, калач, молотьба, шістнадцять, тітчин, багач, роман, виднокіл, Квітка, напам’ять, сердешна, роздивляєшся, складі, нігті, їжджу, рябий, міщанин, розкіш, солдат, проте, розжувати, виїзна, по-перше, спад, покіс, студентський, козацтво, розчесав, одесит, у ранці, братство, біб, солдатський, товариство, роз'їжджаю, угорі, сміється, дзеркало, Зозуля, щастя, кожух, весна, Кривий Ріг.

Уведіть подані слова (словосполучення) в речення. Біла Церква – біла церква, назустріч - на зустріч, Орел – орел, кобзар – Кобзар – «Кобзар», за те – зате, по-літньому – по літньому, невільник – Невільник, недруг – не друг, Лев – лев, греби – гриби, клинок – кленок, сонце - сонце. За яким принципом пишуться ці слова? Наведіть власні приклади.

Поясніть значення термінів «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічна грамотність», «орфографічний словник»

Запишіть, вставляючи літери з або с. Поясніть правопис слів. Ро..пис, ..жувати, вро..сип, ..кат, ..цементувати, ..шити, ро..чин, ..формувати, ..тискач, ..чепити, ро..кис, ..прожогу, ..пад, ..хитрувати, бе..сердечний, бе..крилість, не..терпно, ..сох, ро..зиратися, ро..чепірити, ро..сунув, ..чавити, ..хов, ро..сіл, ..шити, не..проста, ро..тин, бе..платно, ро…цвічений, ро…шарування, ро…щедритися, бе…перечно, небе…корисний, небе…плідний, бе…сумнівно, …початку, …чорнілий, …краєчку, Бе…арабія, чере…плічник.

Словниковий диктант. Запишіть слова, поясніть орфограми. Які слова ми пишемо за історичним принципом?Дипломат, манжет, балалайка, Сонячна система, прив’ялений, предковічний, приклеїти, безсмертя, понадхмарний, міжпланетний, передчуття, обсмажити, спершу, неспроста, коефіцієнт, парашутист, естафета, проєкт, кисіль, легенда, траєкторія, митрополит, ліцензія, Корсика, синтаксис, Закарпаття, ірраціональний, ралі, віддзеркалення гаманець, каторга, солома, санаторій, бравісимо, інновація, Одіссей, бароко, Сусанна, узбережжя, затишшя, лляний, кривавий, міськком, священний, ромашка, бакалавр, гребінець, попідвіконню, речитатив, ожеледь, лемішка, береза, лебединий, менший, громадянство, глитати, селезінка, кореневий.

Вправа «Знайди помилку»Знайдіть слова, у яких допущено орфографічні помилки. Запишіть відредаговані слова, поясніть орфограми. Багацтво, бесхарактерний, студентський, зроблений, шіснадцять, секретар, чімало, обличчя, нехворощщю, двічи, дистанція, деректор, венігрет, по-українськи, перво-цвіт, ліжко-диван, Грібоєдов, Горкий, шоссе, манна, мідью, духм’яний, моркв’яний, черв’як, тьм’я’ний, півогірка, пів’Ялти, пів-мішка, начеб-то.

Тест1. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати разома) дизель/мотор, лісо/сплав, жовто/гарячий;б) пів/яблука, полу/мисок, пів/острова;в) напів/прозорий, стоп/кран, пройди/світ;г) водо/гін, гори/цвіт, чар/зілля;ґ) босо/ногий, пів/Одеси, пів/ялинки.2. Виберіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіса) по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;б) будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;в) казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;г) по/латині, по/тихеньку, тишком/нишком;ґ) по/людськи, ледь/ледь, десь/інде.3. Виберіть рядок, у якому всі префікси пишуться однаковоа) з-, с-: …кликати, …худнути, …тиха;б) пре-, при-: …їхати, …хороший, …чепити;в) з-, с-: …творити, …шити, …чистити;г) пре-, при-: …пекти, …красний …крашати;ґ) пре-, при-: …погано, …тримати, …ховати.

4. У якому рядку всі слова потрібно писати з великої літери?а) (В,в)елика (В,в)едмедиця, (М,м)атір (Б,б)ожа, (С,с)ірко;б) (Ш,ш)евченківські місця, (А,а)нгел, (В,в)ерховна (Р,р)ада;в) (П,п)рокрустове (Л,л)оже, (Л,л)ітописець, (А,а)фіна;г) (Ф,ф)ея, (П,п)івденне (П,п)олісся, (Д,д)емократична (П,п)артія (У, у)країни;ґ) (М,м)міністерство (О,о)хорони (З.з)доров’я (У,у)країни; (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, (М,м)іжнародний (Ж,ж)іночий (Д,д)ень. Слова якого рядка мають більше букв, ніж звуків?а) ячмінь, кукурудза, площа, маяк;б) людина, яблуко, мрія, дощ;в) дзвоник, льон, джміль, мільйон;г) явір, джерело, м’ята, лекція;ґ) джерельце, соняшник, льотчик, пюпітр.6. У яких словах спрощення в групах приголосних відбувається тільки у вимові?а) щас..ливий, корис...ний, тис..нути;б) студен..ський, аген..ство, турис..ський;в) чес..ний, аспіран..ський, тиж..невий;г) журналіс..ський, ус..ний, хвас..ливий.ґ) шіс..сот, кіс..лявий, буревіс..ник, пес..ливий.

7. У якому рядку в усіх словах можливе чергування /о/, /е/ з /і/?а) збоку, воля, село, сон;б) папери, ходити, домашній, восени;в) шепотіти, весна, коло, весло;г) колесо, вінок, берег, збори;ґ) село, коліно, череда, береза.8. У якому рядку у всіх словах букви Я, Ю, Є позначають два звуки?а) яблуко, мрія, юнак, земля, любов;б) кольє, явір, пам’ять, мільярд, в’юн;в) щастя, кар’єра, єдність, насіння, п’ять;г) юність, реакція, бюро, поєдинок, лінія;ґ) тополя, весілля, Юпітер, конферансьє, Японія.9. У якому рядку під час словотворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) в усіх словах відбувається зміна кінцевих приголосних основи?а) козак, Прага, студент, Одеса;б) Запоріжжя, чех, ткач, Рига;в) узбек, латиш, інтелігент, Воронеж;г) Лейпциг, Таганрог, казах, Прилуки;ґ) нацист, Кривий Ріг, Золотоноша, Овруч.

10. У якому рядку допущено орфографічні помилки в написанні слів?а) пам'ять, пів'яблука, Лук'яненко, солов'їний, розв'язати;б) з'явитися, об'єднати, черв'як, довір'я, святкувати;в) воззєднання, верб'я, вестиб'юль, торф'яний, підгір'я;г) прив'ялити, зв'язок, морквяний, бюро;ґ) комп'ютер, бюст, бюрократ, бур'ян, рядно.11. У якому рядку всі слова пишуться з префіксом с-?а) …клеїти, …твердити, …питати, …формувати;б) …хвалити, …копати, …цілити, …сипати;в) …жити, …фотографувати, …долати, …творити;г) ...хопити, …шити, …жерти, …клепати;ґ)…тиснути, …хвилювати, …пиляти, …цідити.12. У якому рядку вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису?а) Грильяж, попадья, рибальчин, розмазьня, прокинься;б) редьці, близькість, в’язькість, Федьчишин, тарільці;в) голівоньці, Гальці, ковальський, рибальство, квінтільйон;г) Гриньчишин, Михальчук, сосоньці, женьшень, женчикиґ) реальність, любовью, доньчин, малосольний, тоньший.

Домашнє завдання Опрацюйте §25 підручника https://shkola.in.ua/1711-ukrainska-mova-10-klas-karaman-2018.html,виконайте письмово вправу 182