Презентація з історії України для 10 класу на тему: "Розстріляне відродження"

Розстріляне відродження

Передумови. У 1920–1930-ті рр. українська культура дуже активно розвивалася, оскільки вперше за довгий час українська мова не заборонялася. Відбувалася політика українізації, жорсткі репресії відразу після завоювання України не відбувалися, щоб не було опору, люди здали зброю після революції та щоб виявити всіх прихильників України. Українська мова була головною в більшості українських міст. Але з закінченням політика українізації у 1933 році радянська влада почала тотальну русифікацію.

Початок репресій інтелігенціїРадянська влада спочатку забороняла українські літературні товариства, почала терор серед науковців та діячів культури. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового. Почалося знищення всієї української інтелігенції, у таборах розстрілювали сотні письмеників.

Розстріляне відродження. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стали масові розстріли «контрреволюціонерів», вчинені напередодні 20-річчя жовтневого перевороту. Так, 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох за рішенням трійки НКВС було страчено велику групу в'язнів Соловецької тюрми. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, були Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом в один день за рішенням несудових органів було страчено 1111 людей, серед яких 130 представників української інтелігенції — цвіту української нації.

Представники. Представників «розстріляного відродження», умовно поділяються на кілька груп:1. Безпосередні жертви терору. Були фізично знищені (розстріляні, померли в концтаборах, вчинили самогубство перед виконанням вироку) (Микола Куліш, Микола Хвильовий).2. Ті, хто пережив концтабори або втік з них (Іван Багряний, Остап Вишня).3. Уникнули репресій, але були заборонені (Леонід Чернов, Олександр Богомазов).4. Митці, які «пристосувалися» до компартійних норм та перетворилися на частину пропаганди Сталіна (Максим Рильський, Володимир Сосюра).

Масштаби репресій. За приблизними підрахунками, в УРСР у 1930–ті роки ліквідували близько 80% творчої інтелігенції. Із 259 українських письменників, які друкувалися у 1930 р., після 1938 р. виходили друком твори тільки 36 (своєю смертю померли лише 7 письменників). Тож літературне покоління, яке було знищене більшовицькою владою, назвали «Розстріляним відродженням». Родина Крушельницьких