Українські Січові Стрільці

Українські Січові Стрільці

У перший день Першої світової війни, 1 серпня 1914 року, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду (ГУР, голова – К. Левицький). Третього серпня ГУР видала маніфест до українського народу в Галичині, закликаючи до боротьби за визволення України.

.6 серпня 1914 — у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.

Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону під назвою "Українські січові стрільці" Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття,тут було утворено три стрілецькі курені. Командиром легіону обрано доктора Володимира Старосольського, його заступником — осавулом Дмитра Катамая.

Значну роль у формуванні Леґіону Українських Січових Стрільців зіграв Ерцгерцоґ Австрійський Вільгельм фон Габсбурґ — Василь Вишиваний — саме його щира любов до України спонукала ідентифікувати себе як українця, за що вояки полюбили Архікнязя, подарували йому українську вишиванку й прозвали Василь Вишиваний. Згодом це ім'я Ерцгерцоґ взяв собі замість австрійського, коли родина зреклась його. Вільгельм фон Габсбурґ закінчив військову академію і став командувачем підрозділу, який переважно складався з Українців. Він вбачав у них "націю майбутнього".

Гімн українських січових стрільців

Австрійське командування не поспішало кидати «усусів» до бою, не маючи впевненості щодо їхньої лояльності. Уперше бійці УСС взяли участь в оборонних боях із кубанськими козаками російської армії на Борецькому й Ужоцькому перевалах. Після цих битв відбулося доукомплектування УСС українськими селянами із закарпатських сіл. Австрійське командування завжди скеровувало «усусів» на найважчі завдання. У 1915—1917 рр. «усуси» виявили героїзм у битвах із частинами російської армії на горі Маківка в Карпатах, під Галичем, Бережанами і під час Брусиловського прориву, поблизу містечка Козова, а також біля гори Гаімаки, де четвертий курінь відбив атаку 5-того кіного ескадрону.

Гора Маківка Гора Маківка– символ перемоги українців над московськими загарбниками. Майже через два століття після Полтавської битви українці знову зустрілися в бою з росіянами і на цей раз здобули переконливу перемогу.

Завдяки блискучій контратаці Січових Стрільців контроль над горою було відновлено. Лише 4 травня після підключення всіх резервів та нових жертв при наступі росіяни змогли захопити Маківку. Стратегічно захоплення Маківки російській армії не дало нічого: резервів для наступу просто не залишилось. Головним завданням російської армії було повернути контроль над Маківкою максимально швидко і з мінімальними втратами. Але перша атака рано вранці 29-го квітня була успішно відбита. Атакуючі зазнали важких втрат і вимушені були відступити. Друга спроба 1-го травня була більш вдалою для росіян: їм вдалося вдертись на Маківку, але тримали гору вони не довго.

6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію.

Чисельність та командний склад. Загальна чисельність Легіону ніколи не перевищувала 2000 осіб. Австрійський уряд дозволяв записуватися до лав УСС лише добровольцям з ландштурму, тобто тих, хто за віком вже не підходив до служби в регулярному війську або за якихось обставин на військову службу не потрапив. Тим не менш, до Легіону часто вступали юнаки с місцевостей, окупованих австрійською армією, а також інтерновані в таборах Вольфсберг і Феліціентель. Тож до початку 1917 року, в стрілецьких лавах відслужили близько 7 тисяч вояків. Із них було вбито в боях 350 осіб, 1200 поранено і ще 1500 потрапили до російського полону. В березні 1915 року Легіон отримує більш правильну військову організацію за австрійським зразком: 2 окремих батальйони по 4 роти в кожному. В вересні, після знайомства усусів з ерцгерцогом Карлом, з них утворюється 1-й Полк Українських Січових Стрільців (k.k. Ukrainische Schutzenregiment), якому за чисельністю до полку австрійського ландверу не вистачає лише одного батальйону. У 1916 році командний склад Легіону отримує звання офіцерів і унтерофіцерів регулярної армії. В самому розпалі війни , в травні-червні 1916 року, Полк УСС вже додатково нараховував:кулеметну роту (2 відділення, 80 осіб)взвод мінометів і вогнеметівротний телефонний зв'язоквідділення хімічного захисту (з 1917 року)технічну роту, на базі якої пізніше були створені окремі технічна та будівельна сотні

Подальша доля УСС5 вересня 1918 року на сторінках газети “Народня воля» опубліковано звернення Головної Ради галицьких, буковинських та угорських українців в Києві, яка зважаючи на загрозу Українській Державі зовні та отримавши згоду уряду, ухвалила організувати знову січових стрільців і закликала всіх українців вступити до їх лав. На початку жовтня 1918 формацію УСС переведено з Херсонщини на Буковину. Під час українсько-польських боїв за Львів Легіон УСС прибув до Львова щойно 3 листопада і вже не зміг змінити бойової ситуації в місті. Далі Легіон УСС входив до складу групи «Схід» УГА і в січні 1919 був переформований на 1 бригаду УСС в складі одного, пізніше двох полків піхоти УСС, кінної сотні УСС, гарматного полку УСС і допомогових відділів. Командантом 1 бригади УСС був отаман Осип Букшований. Поповнені українцями з російської армії, УСС сформували в Києві у листопаді 1917 Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії.

УСС - були перші військові формування українців після знищення українських козацьких полків Катериною II, вони стали зародком майбутньої армії.2. УСС складалися з найкращих представників українського галицького  суспільства – вчених, літераторів, журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді тощо. 3. Вони залишили після себе добре задокументовану історію легіону та багату літературно-пісенну спадщину.4. Ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала інтегральною частиною національної свідомості галицьких українців XX століття.5. Їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців.6. Діяльна конструктивна участь УСС у революційних подіях 1917–1920 рр. (до речі, на територіях, які були під контролем УСС, не зареєстровано жодного факту насильства щодо цивільного населення тощо).

Список використаних джерел:http://resource.history.org.ua/https://cn.archives.gov.ua/https://osvita.ua/https://ru.wikipedia.orghttps://uahistory.co/https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-byrneikohttps://vseosvita.ua/https://www.radiosvoboda.org/:http://www.history.vn.ua/book/dovidnik/164.htmluk.wikipedia.orgІсторія України 10 клас. Профільний рівень. Ф. Г. Турченкоhttp://uateka.com/uk/article/society/heritage/930