Презентація з історії України на тему:"Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939р." для 10 класу.

Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939р..

.1. Як почалася Друга світова війна. Від березня 1939 р. у Москві тяглися безрезультатні переговори з представниками Британії та Франції про створення системи колективної безпеки проти Німеччини . Саме з цього часу Сталін почав шукати можливість порозумітися з Німеччиною. 23 серпня в Москву прибув міністр закордонних справ Третього райху Й. фон Ріббентроп. Метою цього візиту було підписання згідно з попередньою домовленістю Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. Боячись негативної реакції всередині СРСР, Сталін вів переговори з Гітлером у суворій таємниці. Того самого дня, пізно ввечері, у Кремлі було підписано, а наступного дня опубліковано Договір про ненапад терміном на 10 років. Таємний додатковий протокол про розмежування «сфери інтересів» у Східній Європі, звісно ж, оприлюднено не було. До радянської сфери впливу згідно з ним належали Латвія, Естонія, Фінляндія та Бессарабія; Литву визнано сферою впливу Німеччини; територію Польщі учасники угоди поділили між собою по лінії річок Нарев, Вісла, Сян.

. Після підписання пакту про ненапад.

. Після підписання пакту про ненапад.

..{2 D5 ABB26-0587-4 C30-8999-92 F81 FD0307 C}{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Словник. Вермахт - назва збройних сил нацистської Німеччини 1935-1945 рр., які складалися із сухопутних, повітряних (військова авіація - Люфтваффе) та військово-морських сил. Верховним головнокомандувачем Вермахту був канцлер Німеччини, з 1934 р. - фюрер (вождь) Третього райху Адольф Гітлер.

. Німецькі солдати ламають шлагбаум на німецько-польському кордоні. 1 вересня 1939 р.

.«Обмін досвідом» між червоноармійцями та солдатами Вермахту в Брест-Литовську. Сталін, як і Гітлер, не сподівався, що Велика Британія і Франція прийдуть на допомогу польському уряду, оскільки вони не були готові до воєнних дій. Проте союзники підтримали Польщу, хоча воєнні дії на західних кордонах Третього райху тривалий час не розгорталися.

. У ситуації світової війни, що стала фактом, Сталіну вигідно було демонструвати відсторонену позицію, а для цього він змушений був потурбуватися про ідеологічне виправдання вже запланованого радянського вторгнення в Польщу. Було можливим лише одне обґрунтування: «визвольний похід» Червоної армії на допомогу населенню Західної України і Західної Білорусії. Тому генсек відмовився на користь Німеччини від окупації Люблінського й частини Варшавського воєводств. За це він виторгував собі переведення Литви з німецької в радянську сферу інтересів. Ці зміни зафіксовано в німецько-радянському договорі «Про дружбу і кордон» від 28 вересня 1939 р.

.17 вересня Червона армія перетнула радянсько-польський кордон, а 22 вересня війська Українського фронту на чолі з маршалом С. Тимошенком увійшли до Львова. Ще через тиждень Червона армія окупувала узгоджені з Німеччиною території Польщі. Це вторгнення радянські пропагандисти назвали «золотим вереснем». 22 вересня у Брест-Литовську на честь успішного завершення польської кампанії відбувся парад радянських і німецьких військ.

. Парад з нагоди передання Бреста частинам Червоної армії. На трибуні - німецький генерал X. Гудеріан і радянський командир бригади С. Кривошеїн. 22 вересня 1939 р.

. Полонені Червоною армією польські солдати. Сотні тисяч солдатів і офіцерів українського походження перші удари Другої світової війни зустріли у складі Війська Польського. Упродовж вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8 тис. українців – громадян Польщі. У 1940 р. відповідно до положень пакту Ріббентропа – Молотова Сталін висунув ультиматум Румунії і в червні захопив без бою Бессарабію та Північну Буковину

. Зауважте. До СРСР відійшла територія майже 200 тис. кв. км з населенням 13 млн, у тому числі майже 5 млн поляків і понад 1 млн євреїв. Німеччина, яка розгромила Польщу, зайняла тільки 188 тис. кв. км її території. Після приєднання до основної території України в 1939-1940 рр. західноукраїнських земель населення УРСР у червні 1941 р. зросло на 8,1 млн осіб.

. Документ 1 З доповідної німецького посла у Москві в Берлін від 6 вересня 1939 р.: «Раптовий поворот у політиці Радянського Союзу після багатьох років пропаганди, спрямованої проти німецьких агресорів, ще не дуже ясно зрозумілий населенню. Особливі сумніви викликають заяви офіційних агітаторів про те, що Німеччина більше не є агресором. Радянський уряд робить усе можливе, щоб змінити ставлення населення до Німеччини. Пресу ніби підмінили.

. Нападки на Німеччину не тільки цілком зникли, а й усі описи подій зовнішньої політики, значною мірою основані на німецьких повідомленнях, і вся антинімецька література вилучається з книжкових крамниць. Населення побоюється, що після розгрому Польщі Німеччиною вона може піти проти Радянського Союзу».

. Документ 2 З ноти уряду СРСР Польському посольству в Москві від 18 вересня 1939 р.: «Пане посол! Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність польської держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони і культурні центри. Варшава як столиця Польщі не існує більше. Польський уряд розпався і не проявляє ознак життя. Це значить, що польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свою дію договори, укладені між СРСР та Польщею. Віддана сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для всяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, Радянський уряд не може більше нейтрально ставитись до цих фактів. Радянський уряд не може також байдуже ставитись до того, щоб єдинокровні українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишились беззахисними. Зважаючи на такі обставини. Радянський уряд дав таке розпорядження Головному командуванню Червоної армії - дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії». Документ 2 З ноти уряду СРСР Польському посольству в Москві від 18 вересня 1939 р.: «Пане посол! Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність польської держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони і культурні центри. Варшава як столиця Польщі не існує більше. Польський уряд розпався і не проявляє ознак життя. Це значить, що польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свою дію договори, укладені між СРСР та Польщею. Віддана сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для всяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, Радянський уряд не може більше нейтрально ставитись до цих фактів. Радянський уряд не може також байдуже ставитись до того, щоб єдинокровні українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишились беззахисними. Зважаючи на такі обставини. Радянський уряд дав таке розпорядження Головному командуванню Червоної армії - дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії».

.2. Які зміни відбулися в територіально-адміністративному устрої УРСР 1939-1940 рр. У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР із проханням включити землі Західної України до складу УРСР. Було затверджено також декларацію про конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. Щоб підкріпити рішення Народних зборів, командування Українського фронту організувало у Львові 29 жовтня військовий парад. Після параду відбулася 200-тисячна демонстрація мешканців міста. Західна Україна була «возз’єднана» з УРСР. Розташовані на захід від лінії Керзона, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина й Холмщина залишилися на території, окупованій Німеччиною.

. Делегація Західної України на Третій позачерговій сесії Верховної Ради УРСР. Київ. 1939 р.

. Делегати Народних зборів перед Оперним театром. Львів. 1939 р. У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну Бессарабію до складу УРСР. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво створило нову союзну республіку - Молдавську РСР . Північна Буковина і Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а також було створено Аккерманську область яку в 1940 преіменували в Ізмаїльську.

.3. Як відбувалася радянізація новоприєднаних областей УРСР. Чим ОУН прислужилася українцям. Червона армія прийшла в Західну Україну, Бессарабію та Північну Буковину з гаслами возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР. Радянська пропаганда наголошувала, що віднині українці - колишні громадяни Польщі та Румунії - користуватимуться всіма національними правами в єдиній радянській Україні. На підприємствах, які стали державними, створили профспілки радянського типу. За їх участі визначали все потрібне для відновлення виробництва. Ці заявки негайно задовольняли промислові підприємства східних областей України та інших союзних республік. Безробіття було подолане за кілька місяців. Істотно зросла зарплата робітників. Тих, хто не міг працевлаштуватися на місці, відряджали у східні області УРСР.

. До кінця 1939 р. були поділені поміщицькі маєтки. Майже півмільйона селян Західної України одержали в користування землю, десятки тисяч коней і корів. Найбідніші селянські господарства, яких була третина, звільняли від податків. Утім, вступати до колгоспів селяни не поспішали. На приєднаних землях здійснювали українізацію та розбудову системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських); у Львівському університеті (1940 р. йому надано ім’я І. Франка) та інших вишах мовою викладання стала українська; були проведені заходи з ліквідації неписьменності і серед дорослого населення. Запроваджено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення.

. Словник. Радянізація - силове насадження норм суспільно-політичного, економічного, культурного життя, характерних для тоталітарного ладу в Радянському Союзі.

. Водночас нова влада заборонила всі українські партії, громадські, промислові та кооперативні товариства, а також культурні, наукові установи, зокрема «Просвіту», Наукове товариство імені Шевченка. Лише ОУН як нелегальній організації вдалося зберегти мережу своїх місцевих осередків. Вона чинила опір новій владі та її представникам, справедливо вважаючи їх окупаційним режимом. Мережа підпільних осередків ОУН поширювала листівки, гуртувала молодь, подекуди чинила збройні акції проти радянських органів, військових. НКВС застосував до оунівців жорстокі репресії. У серпні 1939 р. Провід українських націоналістів скликав у Римі Другий великий збір ОУН, на якому головою організації обрали Андрія Мельника. Щоправда, більшість крайовиків не визнала його лідерства.

. У лютому 1940 р. діячі крайового осередку ОУН сформували у Кракові власний «революційний провід», визнали своїм лідером Степана Бандеру і почали готувати антирадянське повстання, сподіваючись, що масштабні репресії влади обурять народ, а отже, підготують для нього ґрунт. Причиною розколу були насамперед внутрішні розбіжності між старшим поколінням УВО-ОУН, представники якого здебільшого перебували в еміграції і не мали реального впливу на Батьківщині, та молодшим, так званими крайовиками, які прагнули діяти революційними методами і знайти найкоротший шлях для здобуття незалежності України.

. Андрій Мельник (1890-1964)Брав участь у складі легіону УСС у боях на горах Маківка і Лисоня. Начальник штабу Армії УHP (1919). Брав участь у заснуванні УВО та ОУН. У травні 1938 р. став головою Проводу ОУН. 1939 р. затверджений на цій посаді Другим великим збором українських націоналістів у Римі. З 1941 р. перебував під німецьким арештом, з 1944 р. утримувався в концтаборі Заксенгаузен. У 1947 р. іменований довічним головою ОУН, яку очолював до 1964 р. (ОУН мельниківців). У повоєнні роки проживав у Люксембурзі.

. Степан Бандера (1909-1959)Член ОУН з 1929 р., від 1933 р. - голова Крайової екзекутиви (виконавчого органу) ОУНОрганізатор низки замахів, зокрема вбивства у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького, був ув’язнений. Звільнився у середині вересня 1939 р. Ініціатор Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р., Львів). За відмову скасувати його ув’язнений німцями у концтаборі Заксенгаузен до 1944 р. Після звільнення у жовтні 1944 р. мешкав у Берліні. 1959 р. убитий агентом КДБ у Мюнхені.«Бандера - це незручний, упертий і фанатичний слов’янин. Своїй ідеї він відданий до останнього. На цьому етапі надзвичайно цінний для нас, опісля небезпечний. Ненавидить як росіян, так і німців» (німецький генерал Бергер, 1944 р.).

.4. Які злочини чинила радянська влада в Західній УкраїніНаселення Західної України швидко зрозуміло, які справжні наміри маскувала радянська влада під гаслами возз’єднання. Оперативні групи НКВС здійснювали тотальні арешти,розправи, вибіркові розстріли. За вересень 1939 р. війська Українського фронту полонили близько 200 тис. польських вояків. Упродовж квітня – травня1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, Старобільську (Харківська область), а також у кількох в’язницях Києва, Харкова, Херсона та Мінська було таємно розстріляно без суду 22 тис. польських офіцерів та державних службовців.

. Уже з грудня 1939 р. розпочалася підготовка до депортації «небажаних елементів» у населенні західних областей України і Білорусії до віддалених районів СРСР. Першими депортували в лютому 1940 р. разом із родинами польських військових осадників і лісничих, тобто українців і поляків, які жили на старому кордоні. Усього було депортовано близько 320 тис. осіб.

. Документ 3 Зі «Спогадів та роздумів очевидця» Федора : «... За два тижні після гітлерівського нападу на Польщу Кремль "простяг руку братньої допомоги західним братам"... Крім численних потягів із запломбованими вагонами, вщерть переповнених польськими офіцерами, що їх вивозили десь на схід; крім того, як офіцери ці через вікна намагались виміняти в людей, що проходили повз вагони, шматок хліба за золоті персні, годинники та срібні цигарнички; а трохи згодом - крім численних потягів, також із запломбованими вагонами, - під охороною НКВД-истів, - у яких вивозили "визволених" від капіталістичного ярма, та разом уже і від зайвого особистого майна, вчителів, священиків і селян - українців та білорусів - у далекі табори Колими, Мурманська та інші . Крім тих транспортів, я мало що бачив тоді гідного уваги».

. Правда чи вигадка?1)Під час проведення радянізації Зх. України депортовано близько 320 тис. осіб. Правда чи Вигадка.2)С. Бандера був організатор вбивства у 1934 р. міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького. Правда чи Вигадка.3)А. Мельник брав участь у заснуванні СВУ. Правда чи Вигадка.4) Нова радянська влада дозволила діяльність «Просвіти», НТШ. Правда чи Вигадка.

. Правда чи вигадка?5)Селяни Зх. України вступати до колгоспів не поспішали. Правда чи Вигадка.6)Під час радянізації кількість українських шкіл зменшилася. Правда чи Вигадка.7) У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину до складу УРСР. Правда чи Вигадка.8) Військова авіація німців називалася –вермахт. Правда чи Вигадка.

Дякую за увагу. Презентацію підготувала вчитель історії Гірна У.Є..

Список використаної літератури.Історія України : підручник для 10 класу : В. С. Власов, С. В. Кульчицький .-Київ: ЛТД,2018. Матеріали з загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії-Вікіпедії. Фото, плакати,карикатури з всесвітної системи сполучених комп'ютерних мереж інтернет, що заходяться у вільному доступі.