Тема: Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
Мета: навчальна:
розкрити роль Галицької битви на початковому етапі війни, розглянути основні події даного періоду, з’ясувати особливості окупаційних та депортаційних процесів у визначений час, охарактеризувати значення Брусилівського прориву, акцентувати увагу на умовах життя простого населення в умовах війни .
розвиваюча:
продовжити працювати з історичними картами, документами, аналізувати фотодокументи, складати хронологічну таблицю.
виховна:
продовжити роботу над вихованням в учнів почуття поваги і гордості за український народ, його відомих діячів.
Тип уроку: Комбінований.
Обладнання: підручник «Власов В.С. Історія України (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – 256 с.»
Література:
3. Історія України. Документи і матеріали / Упоряд. І.М. Скирда– Х.: Вид-во «Ранок», 2009 – 256 с.
Хід уроку
Хід уроку
I – Перевірка д./з.
Вам на домашнє завдання було питання 6 з підручника.
Отже, кількома реченнями на основі вивченого попереднього параграфа проаналізуйте твердження: «Політична еліта українства розбилася на три основні табори у ставленні до війни». Чи правдиве це твердження, чи є інші думки.
Виступи кількох учнів.
ІI – Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.
Справді, на середину 1914 р. українські діячі не були однозначні у своїх ставленнях до війни. Адже, вони проживали у двох ворогуючих, на той час, країнах. Як називалися ці держави? І тому вся трагедія Першої світової війни полягала в тому, що українці були змушені воювати один проти одного за чужі інтереси. Проте у кожного політичного діяча вже на той час жевріли думки про з'єднання і утворення власної Української держави. Але для цього їм було пройти через весь жах війни. Як саме відбувалися події ми сьогодні з вами будемо вивчати.
ІII – Засвоєння нових ЗУН. План
1.Галицька битва та окупація Східної Галичини та Північної Буковини російькими військами.
Галицька битва – стратегічна наступальна операція, проведена 8 серпня – 21 вересня 1914 у ході Першої світової війни військами російського Південно-Західного фронту (командувач – генерал М. Іванов).
В ній взяли участь 1,5 млн. солдатів – 700 тис. російських і понад 830 тис. австро-угорських.
Метою Галицької битви був розгром австро-угорських військ і оволодіння Галичиною. На фронті від Вісли до Румунії (понад 400 км) російським військам 3, 4, 5 і 8-ї армій (70 дивізій) протистояли 2, 3 і 4-а австро-угорська армія (56 дивізій). На початку операції у районі міст Краснік і Томашув-Любельскі (нині обидва – Польща) російські війська північного крила фронту зазнали поразки і відступили до Любліна.
Водночас головні сили – армії генералів М. Рузського та О. Брусилова – здійснили Галицько-Львівську операцію, розгромили поблизу міст Золочів і Перемишля (нині обидва – Львівська обл.) армію генерала Р. фон Брудермана і, розвиваючи успіх, завдали поразки військам генерала Е. Бьойм-Ермоллі. У подальшому росіяни зайняли Львів, вийшли на р. Сян і карпатські перевали, оточили фортецю Перемишль.
Втрати австро-угорської армії склали 336 тис. вбитими і 120 тис. полоненими, російської армії – 277 тис. вбитими і полоненими. У результаті операції були зайняті Галичина і Буковина, з яких утворено генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським. Російська адміністрація відразу розгорнула наступ на українські інституції, зокрема УГКЦ, здійснювала масові депортації місцевого населення у Росію.
Робота з картою на ст. 17.
Уважно розгляньте карту та умовні позначення під нею. Проаналізуйте лінії фронту протягом всіх років війни.
Дайте відповідь на запитання:
Які території найбільше постраждали від війни?
Після того, як російська армія оволоділа у вересні 1914 р. усією Східною Галичиною й Буковиною, одразу ж почався процес інкорпорації цих територій до Росії. Вонй отримали адміністративний статус Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, на чолі якого стояв чорносотенець граф О. Бобринський. Він одразу ж взявся за запровадження у краї російської мови, законів та устрою.
Наступним його кроком був поділ генерал-губернаторства на губернії: Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку, які очолили російські посадовці, що досить часто зловживали своїм становищем, руйнували українську культуру й українське національне життя.
Усе це робилося з метою якнайшвидшої асиміляції українців. Цар Микола II у квітні 1915 р. відвідав Львів, Перемишль, схваливши такий курс місцевої російської адміністрації. Було ліквідовано «Просвіту», українські школи, гімназії.
До Сибіру вивезли тисячі українців, підозрюваних у нелояльності до нової влади. Особливо масштабними були репресії щодо греко-католицької церкви. 14 вересня 1914 р. заарештований і депортований до Суздаля А. Шептицький, де він перебував до 1917 р. За ним послідували сотні священиків. Їхні парафії в релігійному житті Галичини зайняло православне духовенство з Росії, Для них головне завдання полягало у ліквідації греко-католицької церкви і насильницьке навернення місцевого населення у православ’я. Зокрема 200 греко-католицьких парафій перетворили на православні.
У квітні 1915 р. почався спільний наступ німецьких і австро-угорських військ, і уже на кінець червня російські війська залишили більшу частину Східної Галичини і Буковини. Однак, повернення австрійської влади не забезпечило спокою для галичан і буковинців, їх звинувачували у шпигунстві на користь росіян, розстрілювали і вішали ні в чому не винних людей. 100 тисяч біженців, в основному ті, що перейшли у православ’я, вимушені були разом з російською армією відійти з Галичини і Буковини у Наддніпрянську Україну.
Запис понять у зошит
Окупація (від лат. occupatio – загарбую, оволодіваю) – тимчасове захоплення збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, здебільшого внаслідок наступальних воєнних дій.
Депортація (від лат. deporta-tio – вигнання) – примусове виселення з місць постійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом органів державної влади.
Робота з підручником. Скласти таблицю.
Воєнні операції Першої світової війни на території України
Назва операції |
Дата |
Результат |
Галицька битва |
8 серпня-21 вересня 1914 р. |
Окупація Сх. Галичини, частини Зх. Галичини, майже всієї Пн. Буковини |
Горлицький контрнаступ |
2 травня-23 червня 1915 р. |
Фронт стабілізувався вздовж лінії Кам’янець-Подільськ – Тернопіль – Кременець – Дубно. |
Брусиловський прорив |
4 червня-20 вересня 1916 р. |
Південно-Західний фронт розтягся вздовж лінії Золочів – Галич – Станіславів (нині – Івано-Франківськ) – Ворохта. |
Червневий наступ |
Червень-липень 1917 р. |
Витісненням російських військ з Галичини і Буковини. |
Давайте пригадаємо:
Коли була утворена ГУР?
Хто її очолював?
З чого розпочала роботу ця політична організація?
Формування Легіону УСС відбулося в серпні–вересні 1914 р., його ядро склали активісти січового, сокольського і пластового рухів, гімназисти та студенти. До первісного командного складу увійшло 16 кадрових старшин-українців австрійської армії: М.Баран, Г.Коссак, С.Горук, В.Дідушок, Д.Вітовський та ін. Командиром був призначений отаман Т.Рожанковський, згодом – поручник М.Галущинський.
Бойове хрещення легіонерів відбулося наприкінці вересня 1914 в боях з російськими козачими частинами. Узимку 1914–15 стрільці несли охоронну й розвідувальну службу в районі Верецького і Ужоцького перевалів.
У березні 1915 легіон був поділений на два окремих курені, які підпорядковували двом австрійським бригадам 55-ї дивізії генерала Г.Фляйшмана. У їхньому складі стрільці досягли першого успіху: в ході боїв на г. Маківка 29 квітня – 3 травня 1915 були зупинені й відкинуті назад частини російської армії. Згодом легіон брав участь у боях під містами Болехів і Галич, селами Завадів на Львівщині і Семиківці (нині село Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.).
Із серпня до листопада 1915 підрозділи УСС займали позиції над р. Стрипа (притока Дністра), де стримували наступ російських військ на м. Бережани. На вересень цього року легіон складався з 1-го полку УСС (командир Г.Коссак, згодом – підполк. А.Варивода) чисельністю 1700 вояків і запасної частини – Коша УСС (бл. 500 новобранців, які становили резерв).
У боях на р. Стрипа полк зазнав відчутних втрат, був відведений у тил на відпочинок, де перебував до травня 1916 р. Поряд з військовою підготовкою у полку проводилася велика культурно-освітня робота. Діяли курси для малописьменних, бібліотека, хор і оркестр, видавалися альманах «Червона Калина», журнали.
Під час Брусиловського прориву російської армії влітку 1916 р. полк УСС (47 старшин і 1685 стрільців) прикривав стратегічний напрямок на Бережани (на горбі Лисоня в межиріччі річок Золота Липа і Цехівка). У цих боях він утратив убитими, пораненими і полоненими більше 1 тис. вояків.
Бл. 450 осіб відійшли в тил для переформування. Командиром полку став отаман Ф.Кікаль; у його складі було утворено Гуцульську сотню Українських січових стрільців під командою поручника О.Левицького.
З лютого 1917 р. полк УСС знов перебував на передових позиціях під Бережанами, де під час червневого (1917) наступу російської армії майже у повному складі потрапив у полон.
Із залишків полку (бл. 400 осіб), Гуцульської сотні та поповнень з Коша УСС було сформовано новий курінь який став ініціаторами і засновниками в листопаді 1917 р. стрілецької частини у складі Армії Української Народної Республіки.
Які основні бойові дії були проведені Легіоном УСС?
Опрацюйте матеріал підручника на ст. 22-23.
Коротко охарактеризуйте яке становище було у мирного населення під час війни.
IІІ – Узагальнення і систематизація ЗУН.
Сьогодні ми працювали над вивченням дуже не простої сторінки в історії нашого народу. Адже так склалися обставини, що українці були змушені воювати один проти одного, бо перебували під владою двох воюючих імперій.
У складі яких імперій перебували українці?
Коли розпочалася Перша світова війна?
Які бойові операції були проведені в ході війни?
Який бойовий шлях Легіону УСС?
ІV – Постановка д. / з.
§ 2, завдання 6 після параграфа.
1