Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни. Урок

Тема: Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.

Мета: навчальна:

    розкрити роль Галицької битви на початковому етапі війни, розглянути основні події даного періоду, з’ясувати особливості окупаційних та депортаційних процесів у визначений час, охарактеризувати значення Брусилівського прориву, акцентувати увагу на умовах життя простого населення в умовах війни .

     розвиваюча:

     продовжити працювати з історичними картами, документами, аналізувати фотодокументи, складати хронологічну таблицю.

     виховна:

    продовжити роботу над вихованням в учнів почуття поваги і гордості за український народ, його відомих діячів.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: підручник «Власов В.С. Історія України (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – 256 с.»

Література:

1. Коріненко П.С., Бармак М.В., Терещенко В.Д., Старка В.В. Курс лекцій з історії України ХХ – початку ХХI століття У двох частинах. Ч. 1. (початок ХХст.-1939 рр.) – Тернопіль, 2010. – 392 с.
2. Бойко О.Д. Легіон Українських Січових Стрільців [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Legion_Ukr_Sich_Striltsiv 

3. Історія України. Документи і матеріали / Упоряд. І.М. Скирда– Х.: Вид-во «Ранок», 2009 – 256 с.

Хід уроку

Хід уроку 

I – Перевірка д./з.

Вам на домашнє завдання було питання 6 з підручника.

Отже, кількома реченнями на основі вивченого попереднього параграфа проаналізуйте твердження: «Політична еліта українства розбилася на три основні табори у ставленні до війни». Чи правдиве це твердження, чи є інші думки.

Виступи кількох учнів.

ІI – Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Справді, на середину 1914 р. українські діячі не були однозначні у своїх ставленнях до війни. Адже, вони проживали у двох ворогуючих, на той час, країнах. Як називалися ці держави? І тому вся трагедія Першої світової війни полягала в тому, що українці були змушені воювати один проти одного за чужі інтереси. Проте у кожного політичного діяча вже на той час жевріли думки про з'єднання і утворення власної Української держави. Але для цього їм було пройти через весь жах війни. Як саме відбувалися події ми сьогодні з вами будемо вивчати.

ІII – Засвоєння нових ЗУН.              План

1.               Галицька битва та окупація Східної Галичини та Північної Буковини російькими військами.
2.               Воєнні дії у 1915 – 1916 рр.  Брусиловський прорив.
3.               Важливі битви легіону Українських січових стрільців.
4.               Життя мирного населення в умовах війни.

1.Галицька битва та окупація Східної Галичини та Північної Буковини російькими військами.

Галицька битва – стратегічна наступальна операція, проведена 8 серпня – 21 вересня 1914 у ході Першої світової війни військами російського Південно-Західного фронту (командувач – генерал М. Іванов).

В ній взяли участь 1,5 млн. солдатів – 700 тис. російських і понад 830 тис. австро-угорських.

Метою Галицької битви був розгром австро-угорських військ і оволодіння Галичиною. На фронті від Вісли до Румунії (понад 400 км) російським військам 3, 4, 5 і 8-ї армій (70 дивізій) протистояли 2, 3 і 4-а австро-угорська армія (56 дивізій). На початку операції у районі міст Краснік і Томашув-Любельскі (нині обидва – Польща) російські війська північного крила фронту зазнали поразки і відступили до Любліна.

Водночас головні сили – армії генералів М. Рузського та О. Брусилова – здійснили Галицько-Львівську операцію, розгромили поблизу міст Золочів і Перемишля (нині обидва – Львівська обл.) армію генерала Р. фон Брудермана і, розвиваючи успіх, завдали поразки військам генерала Е. Бьойм-Ермоллі. У подальшому росіяни зайняли Львів, вийшли на р. Сян і карпатські перевали, оточили фортецю Перемишль.

Втрати австро-угорської армії склали 336 тис. вбитими і 120 тис. полоненими, російської армії – 277 тис. вбитими і полоненими. У результаті операції були зайняті Галичина і Буковина, з яких утворено генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським. Російська адміністрація відразу розгорнула наступ на українські інституції, зокрема УГКЦ, здійснювала масові депортації місцевого населення у Росію.

Робота з картою на ст. 17.

Уважно розгляньте карту та умовні позначення під нею. Проаналізуйте лінії фронту протягом всіх років війни.

Дайте відповідь на запитання:

Які території найбільше постраждали від війни?

Після того, як російська армія оволоділа у вересні 1914 р. усією Східною Галичиною й Буковиною, одразу ж почався процес інкорпорації цих територій до Росії. Вонй отримали адміністративний статус Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, на чолі якого стояв чорносотенець граф О. Бобринський. Він одразу ж взявся за запровадження у краї російської мови, законів та устрою.

Наступним його кроком був поділ генерал-губернаторства на губернії: Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку, які очолили російські посадовці, що досить часто зловживали своїм становищем, руйнували українську культуру й українське національне життя.

Усе це робилося з метою якнайшвидшої асиміляції українців. Цар Микола II у квітні 1915 р. відвідав Львів, Перемишль, схваливши такий курс місцевої російської адміністрації. Було ліквідовано «Просвіту», українські школи, гімназії.

До Сибіру вивезли тисячі українців, підозрюваних у нелояльності до нової влади. Особливо масштабними були репресії щодо греко-католицької церкви. 14 вересня 1914 р. заарештований і депортований до Суздаля А. Шептицький, де він перебував до 1917 р. За ним послідували сотні священиків. Їхні парафії в релігійному житті Галичини зайняло православне духовенство з Росії, Для них головне завдання полягало у ліквідації греко-католицької церкви і насильницьке навернення місцевого населення у православ’я. Зокрема 200 греко-католицьких парафій перетворили на православні.

У квітні 1915 р. почався спільний наступ німецьких і австро-угорських військ, і уже на кінець червня російські війська залишили більшу частину Східної Галичини і Буковини. Однак, повернення австрійської влади не забезпечило спокою для галичан і буковинців, їх звинувачували у шпигунстві на користь росіян, розстрілювали і вішали ні в чому не винних людей. 100 тисяч біженців, в основному ті, що перейшли у православ’я, вимушені були разом з російською армією відійти з Галичини і Буковини у Наддніпрянську Україну.

Запис понять у зошит

Окупація (від лат.  occupatio – загарбую, оволодіваю) – тимчасове  захоплення  збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, здебільшого внаслідок наступальних воєнних дій.

Депортація (від лат.  deporta-tio – вигнання) – примусове виселення з місць постійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом органів державної влади.

2.               Воєнні дії у 1915 – 1916 рр.  Брусиловський прорив.

Робота з підручником. Скласти таблицю.

Воєнні операції Першої світової війни на території України

3.               Важливі битви легіону Українських січових стрільців.

Давайте пригадаємо:

Коли була утворена ГУР?

 Хто її очолював?

З чого розпочала роботу ця політична організація?

Формування Легіону УСС відбулося в серпні–вересні 1914 р., його ядро склали активісти січового, сокольського і пластового рухів, гімназисти та студенти. До первісного командного складу увійшло 16 кадрових старшин-українців австрійської армії: М.Баран, Г.Коссак, С.Горук, В.Дідушок,  Д.Вітовський та ін. Командиром був призначений отаман Т.Рожанковський, згодом – поручник М.Галущинський.

Бойове хрещення легіонерів відбулося наприкінці вересня 1914 в боях з російськими козачими частинами. Узимку 1914–15 стрільці несли охоронну й розвідувальну службу в районі Верецького і Ужоцького перевалів.

У березні 1915 легіон був поділений на два окремих курені, які підпорядковували двом австрійським бригадам 55-ї дивізії генерала Г.Фляйшмана. У їхньому складі стрільці досягли першого успіху: в ході боїв на г. Маківка 29 квітня – 3 травня 1915 були зупинені й відкинуті назад частини російської армії. Згодом легіон брав участь у боях під містами Болехів і Галич, селами Завадів на Львівщині і Семиківці (нині село Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.).

Із серпня до листопада 1915 підрозділи УСС займали позиції над р. Стрипа (притока Дністра), де стримували наступ російських військ на м. Бережани. На вересень цього року легіон складався з 1-го полку УСС (командир Г.Коссак, згодом – підполк. А.Варивода) чисельністю 1700 вояків і запасної частини – Коша УСС (бл. 500 новобранців, які становили резерв).

У боях на р. Стрипа полк зазнав відчутних втрат, був відведений у тил на відпочинок, де перебував до травня 1916 р. Поряд з військовою підготовкою у полку проводилася велика культурно-освітня робота. Діяли курси для малописьменних, бібліотека, хор і оркестр, видавалися альманах «Червона Калина», журнали.

Під час Брусиловського прориву російської армії влітку 1916 р. полк УСС (47 старшин і 1685 стрільців) прикривав стратегічний напрямок на Бережани (на горбі Лисоня в межиріччі річок Золота Липа і Цехівка). У цих боях він утратив убитими, пораненими і полоненими більше 1 тис. вояків.

Бл. 450 осіб відійшли в тил для переформування. Командиром полку став отаман Ф.Кікаль; у його складі було утворено Гуцульську сотню Українських січових стрільців під командою поручника О.Левицького.

З лютого 1917 р. полк УСС знов перебував на передових позиціях під Бережанами, де під час червневого (1917) наступу російської армії майже у повному складі потрапив у полон.

Із залишків полку (бл. 400 осіб), Гуцульської сотні та поповнень з Коша УСС було сформовано новий курінь який став ініціаторами і засновниками в листопаді 1917 р. стрілецької частини у складі Армії Української Народної Республіки. 

Які основні бойові дії були проведені Легіоном УСС?

4.               Життя мирного населення в умовах війни.

Опрацюйте матеріал підручника на ст. 22-23.

Коротко охарактеризуйте яке становище було у мирного населення під час війни.

IІІ – Узагальнення і систематизація ЗУН.

Сьогодні ми працювали над вивченням дуже не простої  сторінки в історії нашого народу. Адже так склалися обставини, що українці були змушені воювати один проти одного, бо перебували під владою двох воюючих імперій.

У складі яких імперій перебували українці?

Коли розпочалася Перша світова війна?

Які бойові операції були проведені в ході війни?

Який бойовий шлях Легіону УСС?

ІV – Постановка д. / з.

§ 2, завдання 6 після параграфа.