Мета жанрових уроків позакласного читання – ознайомити учнів із різновидами жанрів художньої літератури, з жанровими особливостями : оповіданням, казкою, віршем, байкою; навчитися відрізняти оповідання від казки, вірш від байки за композицією та іншими ознаками, вчити визначати окремі особливості кожного жанру.
Якщо уроків за темою і за автором протягом навчального року можна провести безліч, то уроків на ознайомлення з жанрами художньої літератури, якщо проводити лише по одному, буде загалом п'ять: читаємо народні казки, літературні казки, оповідання, вірші, байки.
Отже, на одному уроці діти читають оповідання і роблять висновок, що це літературний жанр, у якому розкриваються реалістичні події із життя людини; на другому – читають казки – в казці добро перемагає зло, сюжет вигаданий народом чи автором з метою повчання або зацікавлення(народні та літературні казки). У байці знаходимо і розкриваємо алегоричне повчання. А вірш має обов'язковий ритм – це може бути пейзажна лірика, лірика роздумів, психологічна, що впливає на почуття читача.
Мета уроку – ознайомити учнів із різновидами жанрів художньої літератури, з жанровими особливостями : оповіданням, казкою, віршем, байкою; навчитися відрізняти оповідання від казки, вірш від байки за композицією та іншими ознаками, вчити визначати окремі особливості кожного жанру. Якщо уроків за темою і за автором протягом навчального року можна провести безліч, то уроків на ознайомлення з жанрами художньої літератури, якщо проводити лише по одному, буде загалом п’ять: читаємо народні казки, літературні казки, оповідання, вірші, байки.
Отже, на одному уроці діти читають оповідання і роблять висновок, що це літературний жанр, у якому розкриваються реалістичні події із життя людини; на другому – читають казки – в казці добро перемагає зло, сюжет вигаданий народом чи автором з метою повчання або зацікавлення ( народні та літературні казки). У байці знаходимо і розкриваємо алегоричне повчання. А вірш має обов’язковий ритм – це може бути пейзажна лірика, лірика роздумів, психологічна, що впливає на почуття читача.
Алгоритм Структура уроку позакласного читання за жанром Оголошення теми і мети уроку – до 2 хв. Виявлення цікавих книжок, «екскурсія» виставкою – до 3 хв. Вступне слово учителя – до 3 хв. Переказ і читання учнями творів письменників чи уривків з них – до 10 хв. Ознайомлення з жанром творів – до 2 хв. Практичні вправи на визначення жанру. – 20 хв. Літературна вікторина за прочитаним матеріалом – до 5 хв. Завдання на перспективу : наступного разу у нас буде урок позакласного читання за періодичною пресою
Патріотичні переконання та почуття слугують показником сформованості особистості громадянина в цілому засвідчують усвідомлення ним свої причетності до свого народу та держави. Сьогодні ця проблема не просто стає надзвичайно актуальною, а вимагає нагального перегляду акцентів, чіткого означення пріоритетів, які б дозволили згуртувати, воістину об’єднати українське суспільство навколо ідеї вірності й відданості Батьківщині, утвердило в кожному усвідомлення власної національної гідності, яка є наріжним каменем світоглядних основ індивіда.
Формування патріотичних якостей відбувається різними шляхами, серед яких художній літературі історичної тематики належить чи не вагоміша роль. Також не слід забувати, що ці твори повинні звертатися не тільки до дорослого, а й до юного читача, оскільки дитяче серце перш за все відкрите зазивним словам, щиро переймається пристрасними намірами й пориваннями.
Це прекрасно усвідомлювали українські письменники усіх часів, особливої ж ваги історико-патріотична наснаженість творів набуває в період переломних моментів, якими у вітчизняній історії можна вважати низку взаємопов’язаних подій : пробудження інтересу до національної історії в ХІХ сторіччі, коли процеси формування української нації набули пріоритетного значення; збройні змагання за відродження національної держави на початку та в середині ХХ сторіччя; формальне проголошення незалежності України як світової держави та всі суперечливі обставини її реалізації ; героїчно-трагічні перипетії останніх місяців, коли стало зрозуміло, що доля країни, народу, нації стосується кожного незалежно від його соціального статусу, віку, віросповідування.
Твори про українську історію, адресовані дітям, набувають ваги, бо письменники прагнули «подивитися дитячими очима на важкі й героїчні діяння наших предків, уздріти їхню велику й не завжди щасливу боротьбу за волю рідної землі. І попри все, письменники, приходили, зрештою, до однієї думки : коли лицарський дух не згасає в дітях, він ніколи не згасне в народі, хоч як би його не гнітили, і зневажали, і обкрадали наші лихі воріженьки. Адже воля народу, ніби зерно в землі, проростає таки в дітях, відтак – у дітях і надія його, і запорука його свободи» ( сучасний український письменник і публіцист Валерій Шевчук )
Книжкова виставка Видавництвом «Веселка» започаткована історична серія «Козаченьки», адресована учням молодших і середніх класів : І.Крип’якевич «Пригоди малих козаків», М.Пригара «Михайлик – джура козацький», А.Чайковський На уходах. За сестрою». Відкрилася ця серія збіркою «Діти Козацької матері» ( 2004). До книги увійшли твори А.Чайковського «Віддячився», І Крип’якевича «Малі козаки», «Бурсаки», Д.Лукіяновича «Гість із Запоріжжя», М.Середи «Петрусь Шкода», А Кащенка «З Дніпра на Дунай»
«Українські письменники не могли не підняти цієї ( історичної події ХVІІ- ХVІІІ сторіччя) вельми цікавої теми й не розповісти про це дітям пізніших поколінь для того, щоб вони не забували славних подвигів своїх предків, адже хто свого краю не любить – не достойний називатися його справжнім сином». Епіграф уроку
Так сталося, що примхлива доля повернулая обличчям до селянського сина - Влодка Бандурака. Мешкаючи в присілку Городенки його чекала доля більшості тодішніх селян, та мав Володя мрію, яка невдовзі почала збуватися. Спершу то були школярські роки у місцевих школах, потім робота й мрії на кращу долю. Аж тут, сталася війна між совітами та німчуками, а відтак і його моблізація на фронт та важкі воєння часи. Потім було повернення та післяєнне лихоліття, та Володимиру вдалося поступити до Івано-Франківського учительського інституту і вивчившись, у 1949 році) він подався до школи - учителювати. Та ще було у Володимира Бандурака захоплення - він писав оповідки, нариси і це, пізніше, стало його головним фахом - став Володимир Юрійович знаним у краї літератором. Біографічна замальовка
Уже в 1945 році Володимир Бандурак почав друкуватися. Спершу це були короткі нариси у місцевій пресі та згадки про війну. І так, рік за роком, пишучи в газети, альманахи, Бандурак став відомим за своїми нарисами, фейлетонами та добірками гумористичних оповідань для дітей. Його твори перекладалися російською, литовською, молдавською, угорською та англійськими мовами. Творчі набутки
Збірки для дітей * Як бичка на суддю вивчили» → видана в 1958 році. * «Лис Микита і нова крисаня» → видана в 1960 році. * «Лесь Мартович сміється» → видана 1961 році → * «Козацька дитина» → видано в 1955 році→ оповідання з козацької бувальщини. * «Червоні легіні» → видані в 1968 році → нариси. * «Під Татрами» → видані в 1970 році → оповідання. * «Чарівне горнятко» → видані в 1971 році → збірка казок (14 казок у збірці) * «Оповідання про Леся Мартовича» → видані в 1977 році → оповідання.
Обсяг тексту завеликий для третьокласників ( пролог, та сім розділів) для самостійного читання вдома. Роботу варто представити у вигляді вибіркового читання заздалегідь підготовленими учнями. Переказування більшої частини розділів твору також матиме свій сенс : третьокласники одержать цілісне уявлення про оповідання, і, крім цього, розвиватиметься уміння виокремлювати основне в художньому тексті, удосконалюватимуться навички зв’язного мовлення. Оповідання - це літературний жанр, у якому розкриваються реалістичні події із життя людини Ознайомлення з жанром
Що таке пролог? Пролог – це частина твору, в якій стисло повідомляється про події, які відбуваються задовго до основних. Якими словами розпочинається пролог? Це не просто дозволить перевірити знання тексту, а налаштує на сприйняття твору як розповіді про щось стародавнє, а отже, значиме, важливе, про що сьогодні слід обов’язково пам’ятати. В учнів виховується повага до минувшини, усвідомлення її значимості для сучасності, утверджується відчуття нерозривності поколінь, духовної причетності до того, чим жили предки, якими вони були. Перегляд відеоролика «Козацький марш» Яким реченням завершується пролог ? Над чим треба задуматися кожному з нас? Бесіда. Перегляд відеоролика
Робота над оповіданням : частина І На кожному уроці вчитель сам виступає як читач, але читач досвідченіший, який відкриває дітям щось нове, допомагає їм щось уточнити, пережити, осмислити. Що відомо про село Михайлівку? Чому цього села зараз немає на карті України? Як виглядало колишнє село Михайлівка ? Чи загрожував селу татарський напад? Що автор розповів про сім’ю Панасів? Про що онук Пилипко просив розповідати свого діда Клима? Описом якої погоди закінчується розділ? Яким чином цей стан природи пов’язаний з подальшими подіями?
Аналіз твору : частина ІV На вашу думку, фразу «Так! Він мусить це зробити! Мусить! Хай діється Божа воля! Втече. Ще цієї ночі спробує втекти» промовляє Пилипко чи автор твору? Чи поділяє автор почуття героя, коли замість слова «я» вживає слово «він»? Які риси характеру Пилипка розкриваються в даному розділі? Випадково чи свідомо хлопчик прийняв рішення? Яким чином Пилипкові вдалося звільнитися? Які риси характеру при цьому він виявив?
Аналіз твору : частина ІV 4. Зачитати фрагмент від слів «Став стиха шептати молитву… до… Погоня залишилася ген-ген позаду». Дати відповіді на питання : - Що міг почувати хлопчик, коли ненароком прокинуся вартовий татарин? - Що допомогло хлопчикові врятуватися від татарської погоні? Як би ви почували себе в подібній ситуації ? Як повів себе Пилипко, зазнавши поранення?
Аналіз твору : частина ІV 5. Зачитати фрагмент від слів «За той час сонце підбилось уже височенько… до… В одну мить кінь і їздець перехопилися на другий берег» - Який вигляд мав степ, яким він їхав? - Який настрій у душі людини може викликати подібна картина? - Чи міг щось подібне переживати герой, коли втікав від погоні? - Чому стан природи й Пилипка різні? Що цим намагається підкреслити автор?
Підготовка до наступного уроку повідомлення теми наступного уроку; ознайомлення із списком рекомендованої літератури за книгою наступного заняття (пропонується декілька, вказується де їх можна знайти); уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо); пропозиції щодо виконання додаткових завдань (проілюструвати прочитане, написати відгук, підготувати розповідь про письменника).