Геометрія - важливий розділ математики. Її виникнення йде в глибину тисячоліть і пов'язано насамперед з розвитком ремесел, культури, мистецтв, з трудовою діяльністю людини і спостереженням навколишнього світу. Про це свідчать назви геометричних фігур.
Майже всі назви геометричних фігур грецького походження, як і саме слово геометрія, що походить від грецького слова - землемір. Всі назви геометричних фігур спочатку були назвою конкретних предметів, що мають форму, більш-менш близьку до форми даної фігури
ТРИКУТНИК З геометричних фігур найпростішою фігурою є трикутник. Яке означення трикутника? Релігія стверджує, що трикутник – це символ бога, «яко верховного геометра». Згідно з біблійними твердженнями, Бог – триликий (Бог – син, Бог – отець, Бог – святий дух). І не лише трикутник, але й число три вважають священним. Трикутник (італ. triangolo) — ударний музичний інструмент у вигляді зігнутого трикутником стального пруту (діаметр 8-10 мм), який вільно підвішують та вдаряють по ньому металевою паличкою.
А на кінець… Казка про геометричні фігури. На краю світу дуже давно була країна Математика. А була вона зовсім маленькою. Всього кілька міст.І міста в цій країні були особливими. В одному жили цифри, в іншому знаки, у третьому геометричні фігури. От ця історія відбувалась саме в третьому місті. Кожна фігура, яка тут жила, була унікальною. І ніхто з мешканців цього міста ніколи не хотів зайняти місце іншої.
У Трикутника було найбільше прихильників, адже саме з трикутників можна зробити квадрат, прямокутник чи ромб. Навіть пихата Трапеція з повагою ставилась до старого і мудрого Трикутника. А його молодші шанувальники Квадрат, Ромб і Прямокутник завжди питалися в старого вчителя поради. З іншого боку вулиці жили Коло, Овал і Еліпс.
Та найцікавішими фігурами міста, яких всі дуже любили за веселу вдачу, були Серце і Зіронька. Ці подружки не давали сумувати нікому в місті. Були вони нерозлучними і всі дні та вечори проводили на вулиці. Вдень порівнювали хмарини з фігурами, а ввечері спостерігали за небесними зірками і сперечались, яка з них сяє яскравіше.
Ось так і проходило життя у цьому містечку, поки одного ранку не сталося біди. Коло вирішило зайти до свого сусіда Еліпса, а того не виявилось вдома.- Де ж він може бути? - питали один одного фігури на площі міста.- Куди він подівся?- Його й замінити не можна. З двох кіл ніколи не вийде еліпса. Та й з Овала теж. Хіба що він поправиться, - сказало Коло.- Висновок один. Треба йти й шукати нашого товариша, - сказав Трикутник.
- Але де? Але як? - заклопотались Серце і Зіронька.- За містом, - відповів трикутник. Всі зібрались біля місцевих воріт. Ніхто з фігур вже й не пригадував, що твориться за межами їхнього міста. Вони ж так давно тут оселилися. Але йти довго не довелось. За кілька кроків від воріт фігури побачили Еліпса. Всі так зраділи, що кинулись йому назустріч.
- Де ж ти був? - питалися друзі. - Як же ми без тебе?І ось що розповів їм Еліпс. Він був місцевим вченим і дуже любив читати. От в Історії Математики кілька днів назад він знайшов повідомлення про старого Кута, який приймав участь у створенні їхнього міста, а потім переселився до лісу, де мав змогу бачити різних тварин. От Еліпс і вирішив перевірити, чи правда все це.
- І як, знайшов? - поцікавились Зіронька з подругою. Навіть Трапеція зацікавлено нагнулась у бік Еліпса.- Так. Але дорога до того лісу така довга і важка, що Кут запропонував мені заночувати у нього. І я погодився, - відповів той. - Дідусь Кут багато чого цікавого мені розповів, тому я й затримався. Тепер я частіше його провідуватиму.- Добре, що ти повернувся, - сказали фігури і пішли на площу міста.Їм ще треба дослухати розповідь Еліпса до кінця. Але це можна зробити й поблизу рідного дому.