Популярність наймолодшого екранного виду мистецтва — телебачення — величезна. Його головне призначення — інформувати, навчати, розважати. Це яскраве видовище поєднує в собі різні види художньої діяльності та сучасні технічні досягнення. Телебачення — це не тільки мистецтво, а й складна сучасна техніка, засіб швидкого поширення інформації на велику відстань.
Телебачення має лише йому притаманні засоби виразності. Це зображення і звук, можливості яких значно посилюються сучасними комп’ютерними технологіями. Вплив на людину здійснюється завдяки документальності відтворюваних подій, безпосередньому зверненню до глядача, імпровізації під час прямого ефіру.
Телебачення — це синтетичний вид мистецтва, який існує у просторі й часі, який має лише йому притаманні засоби виразності, свою особливу аудіовізуальну образну мову, що характеризує його як «вікно у реальність». Разом із кінематографом воно входить до так званих екранних мистецтв. Телепередачі розподіляють на такі, що звучать у прямому ефірі («тут і зараз»), і такі, які попередньо записують. Телебачення (від грец. — далеко) — синтетичний вид художньої творчості, засіб масової інформації, передача зображень із звуковим супроводом на далекі відстані за допомогою техніки.
Гра «Відповідність»На телебаченні працюють люди різних професій. Тут створюють суто телевізійні художні продукти: телемости, відеокліпи, телепередачі, телешоу, телесеріали тощо.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Професія. Функція. Телережисер. Фахівець, який проводить новинні, науково-популярні або розважальні програми. Здійснює анонси, проводить інтерв'ю, а також направляє хід дебатів, реаліті-шоу, інтелектуальних і розважальних ігор. Телеоператор. Співробітник знімальної групи, робота якого полягає в створенні потрібної сценічної атмосфери і антуражу. Відповідає за художнє оформлення. Телеведучий. Професіонал, який займається створенням звукових образів, підбором звукового ряду, музичного супроводу і його драматургією. Художній редактор. Творчий керівник, ідейний натхненник і технічний адміністратор різних кінофільмів, телепроектів, а також концертних або театральних програм. Сфера діяльності цього фахівця охоплює повний комплекс робіт, починаючи від підготовки сценарію і закінчуючи випуском продукту в прокат. Музичний редактор. Співробітник, який забезпечує управління світловими приладами, апаратурою, прожекторами під час проведення різних заходів. Освітлювач. Професіонал, який здійснює відеозйомку різних телевізійних продуктів.
З телеекрану нині найчастіше звучить естрадна музика. Естрада — це сцена для виступів музикантів, акторів, промовців. Але це і різновид сценічного мистецтва, розрахований на сприйняття масовою аудиторію. Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні номери: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно-театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Естрада (від лат. strata — підмостки) — різновид сценічного мистецтва, який складається з окремого жанру або синтезу жанрів (спів, танець, циркові номери тощо).
Яскравим прикладом взаємопроникнення легкої і серйозної музики є творчість французького Гранд-оркестру під керівництвом Поля Моріа. Упродовж багатьох років він виконував класичні та естрадні музичні твори. Деякі з них ставали музичними заставками до телепрограм, як наприклад, «Жайворонок» до телепрограми «У світі тварин».
Узагальнюю, аргументую, систематизую1. Яке значення телебачення в житті людини? Чим воно відрізняється від мистецтва театру і кіно?2. Назви види мистецтв, які поєднуються в естрадних програмах.3. Поміркуй, до яких телепередач можуть стати музичними заставками пісні, які співали протягом року.