Робочий час - це час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки згідно з діючим законодавством про працю, правилами внутрішнього розпорядку та колективним і трудовим договорами.
Номер слайду 3
Розрізняють такі види робочого часу:- нормальний робочий час;- скорочений робочий час;- неповний робочий час.
Номер слайду 4
Нормальний робочий час. Це встановлена законодавством тривалість робочого часу, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Номер слайду 5
Скорочений робочий час є менш тривалим і встановлений для таких категорій працівників:- для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;- для працівників віком від 16 до 16 років (учнів віком від 14 до 16 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень;- для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, робочий час не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку;- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - не більше як 36 годин на тиждень.
Номер слайду 6
Неповний робочий час встановлюється не законодавством, а угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Така угода може бути досягнута під час працевлаштування на роботу чи в процесі виконання працівником трудових обов'язків. За неповного робочого дня можливе зменшення як тривалості робочого дня, так і кількості днів робочого тижня. Власник зобов'язаний встановити неповний робочий час на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років, дитину-інваліда або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. При неповному робочому часі оплата праці проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.