Презентація з теми: "Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІД: загроза людині"

Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІД: загроза людині. Умови та шляхи інфікування. Засоби контрацепції. Спільна відповідальність чоловіка і жінки за використання контрацепції та засобів захисту від ІПСШ. Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ.

Самостійна робота. I рівень 1. Що таке репродуктивне здоров’я? 2. Який стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні? II рівень 3. Наведіть приклади негативних наслідків ранніх статевих стосунків. 4. Наведіть приклади чинників ризику для репродуктивного здоров’я молоді в Україні. ІII рівень 5. Які шкідливі звички можуть впливати на репродуктивне здоров’я молоді? 6. Що ви знаєте про вірус папіломи людини? До яких захворювань він призводить? IV рівень 7. Доведіть, що рання вагітність шкідлива для організму підлітка. 8. Як ранні статеві стосунки пов’язані з великим ризиком для здоров’я майбутнього покоління? 9. Доведіть, що репродуктивне здоров’я молоді залежить від усвідомлення відповідальності за наслідки ранніх статевих стосунків.

Термінологічний словничок. ВІЛ — вірус імунодефіциту людини. ВІЛ-інфекція — це довготривале інфекційне захворювання, яке розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини й характеризується прогресуючим ураженням імунної системи людини, зокрема вторинними інфекціями, пухлинами й іншими патологічними проявами. СНІД — синдром набутого імунного дефіциту. Це остання стадія ВІЛ­-інфекції, яка проявляється різними важкими захворюваннями, опортуністичними інфекціями, пухлинами, що розвиваються на тлі порушень імунної системи.

Умови інфікування віл

Віл не передається

Перебіг захворювання на віл

Стадії віл-інфекції

профілактика віл/сніду на державному рівні

Формула індивідуального захисту

Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ

Наслідки сифілісу

Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою Дискримінація — це обмеження прав частини населення за певною ознакою. Такою ознакою може бути будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я. Стигма (від грец. stigma — тавро, пляма, ярлик) — це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей. Стигма є надзвичайно сильним соціальним ярликом, що змушує ставитися до людини як до носія небажаної риси.

Учені виокремлюють три загальні ознаки стигматизації: 1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі, сліпі й зрячі тощо. 2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. Наприклад, дехто вважає, що люди, які страждають на аутизм, є небезпечними. Є ті, хто переконаний, що ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує тільки одна риса (наприклад, наявність вірусу в крові), приписують негативні ознаки, що з вірусом жодним чином не пов’язані: небезпека для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може мати вигляд доброзичливого і навіть протилежного стигматизації. Але при цьому мається на увазі, що такі люди — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов’язані тільки із захворюванням і вони не можуть бути повноцінними членами суспільства.3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Це дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й обов’язково в чомусь гірші від нас. Отже, якщо люди вважають певну відмінність дуже важливою, приписують іншим, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити людей за цією ознакою на «нас» і «їх», то йдеться саме про стигматизацію. Треба знати, що дискримінація осіб за станом здоров’я та у зв’язку з інвалідністю є неприпустимою. Прийнято «Конвенцію про права осіб з інвалідністю», яка набрала чинності для України у 2010 році. Мета цієї Конвенції полягає в забезпеченні повного й рівного здійснення всіх прав людини незалежно від стану її здоров’я. Дискримінація і стигматизація ґрунтуються на незнанні й страху. Знання допомагає людині переглянути свої страхи й уявлення, що не відповідають дійсності. Тобто важливо оволодівати інформаційною культурою.

Практичні завдання. Відпрацювання навичок отримання достовірної інформації про інфекційні та неінфекційні захворювання у своєму середовищі.1. Пошук інформації щодо установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем вашого проживання. З’ясування їхньої адреси, контактних телефонів і часу роботи. 2. Обрання установи, з роботою якої ви хотіли б ознайомитися (наприклад, «Клініка, дружня до молоді»). Формування групи учнів, які підуть разом до цієї установи для ознайомлення. 3. Призначення відповідального, який домовиться про час вашого візиту до обраної установи. 4. Обговорення цілей і принципів роботи установи, про які необхідно дізнатися під час візиту (доступність, добровільність, доброзичливість, конфіденційність, анонімність та неосудливе ставлення до відвідувачів). 5. Відвідування установи, яка надає підліткам соціально-психологічні та медичні послуги. 6. Підбиття підсумків відвідування.

Для психологічної підтримки дітей відкрито Національну дитячу «гарячу» лінію, де кожному нададуть кваліфіковану допомогу

Як ви думаєте?

Самостійна робота. I рівень Які інфекції передаються статевим шляхом? 2. Що таке контрацепція? Які існують методи контрацепції? II рівень 3. Які шляхи поширення ВІЛ-інфекції? 4. Чи захищають гормональні контрацептиви від ІПСШ? Чому? III рівень 5. Що необхідно враховувати під час вибору засобів контрацепції? 6. Яких правил треба дотримуватися для профілактики вірусного гепатиту B і C? IV рівень 7. Які існують правила тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити B і C? 8. Доведіть, що консультація з лікарем є обов’язковою умовою під час вибору засобу контрацепції. 9. Доведіть, що для захисту від інфікування треба знати умови й шляхи поширення ІПСШ.